Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бил 59 бит ручка [Зійшовши на дзвіницю, Валерій., став над бильцями (Ільч.); Коваль сидів за столом, стискуючи бильця крісла (Коп.)]; 2) (у люльки) рама [Петько перестав колихати й схилився на бильце [колиски] (Вас.)]; 3) (у кровати, стула и т. п.) спинка [Лежав у темному кутку на ліжкові, закинувши ноги на бильця (Вас); Довгенька промова трохи втомила мене, я, нарешті, замовк і відхилився на бильце стільця (Смол.)]; 4) (в бороне) брус [Те, що лишилося від дозорця, поточилося двором і впало через розбитий шматок бильця з рала (Ле)]; 5) уменьш. от било1!—2. бильце2 уменьш. от бйлб2. бильчастий перильчатый. бйнда обл. лента (широкая) [Цю хвилину до приїжджих підбігла жінка з червоною бин- дою на руці (Донч.)]. биндовий обл. ленточный [В нашому цеху ми будемо користуватися переважно биндовими конвейєрами (Шиян)]. биндочка уменьш. обл. ленточка [Далеко в морі темніла якась сіра биндочка (Трубл.)]. биндюги, -гів роспуски. биндюжник разг. ломовик (разг.)щ ломовой извозчик [За в ідчиненим в ікном прогуркотіли бруком дроги биндюжника (Донч.)]. бинт, -ти бинт [Він у крові, йому бинтами уся обвита голова (Сос.)]. бйнтик уменьш. бйнтик. бинтовий бинтовой. бинтувинця бинтовка, бинтование [Коли бинтування закінчили, Князьковський стер піт з чола і сів перепочити (Смол.)]. бинтувати, -нтую, -нтуєш бинтовать [Ми сидимо в просторій, високій кімпаті, фельдшер розтирає та бинтує мені ногу (Пере.)]. бинтуватися, -нтуюся, -нтуешся бинтоваться. бирка1 (дощечка, палочка) бирка. бирка2 обл. 1) овца (годовалая) [Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета (Ле)]; 2) (овечья шкура) мерлушка; шапка- ~ка мерлушковая шапка [А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка, зверху дірка (Метл.)]. бьрса обл. 1) порыв ветра; ураган [Як набіжить бирса, то й млип повалить (Киев — С л. Г р.)]; 2) падучая болезнь [Коняка моя заслабла, — бирса чи що напала, — і на скотину є усякі хвороби. Било її, било, до вечора й здохла (Тоб.)]. бирюльки, -льок (игра) бирюльки. бирючина бот. бирючина. бйря дет. овца [Як піду я яром по долині Свої бирі гукати (Чуб.)]. бистрий быстрый, (иногда) скорый; (в беге — ещё) резвый; (резкий в движении, поспешный в действиях, решениях) стремительный; поэз. ббрзый [Величезне місто з його вулицями, площами, бистрим рухом машин здавалося казковим (Собко); Як весняні, бистрі води, Ми зметемо перешкоди, щоб в Комуні жить (Сос.)]; ~рий б і г быстрый (скорый; стремительный) бег; ~рий на розум сообразительный, сметливый; уст. быстрый разумом; ~рий на руку скор на руку; ~рий р 6 з у м резвый ум; уст. быстрый р&зум [Був дужий чоловік, плечистий та похмурий, Звичайно мовчазний, — хоч бистрий розум мав (перекл. Рильського)]; ~рий у роботі скорый (быстрый) в работе; дивитися (глядіти) ~рим оком смотреть быстрым глазом, внимательно смотреть [Управитель оглядів його бистрим оком з голови до ніг (Риб.)\> бистрина быстрина; (о месте в реке — еще) стремнина [Прудка течія крутнула ним і понесла вниз. Остап опиравсь бистрині з усієї сили (Коцюб.); Тихо коливалася осока та латаття на водяній бистрині коло каменя, неначе дерево на тихому вітрі (Н.-Лев.)]. бистрінь (твор. п. бистрінню) быстрина; (о месте в реке — ещё) стремнина [Денис Блаженно, стоячи в воді по коліна, з силою відштовхнув плота на бистрінь (Гонч.)]. бйстрість, -рості резвость. бистро нар. быстро; скоро; резво; стремительно [Він бистро взявся сам граніт лупать (перекл. Бажана)]; іти ~ро иттй быстро (скоро). Ср. бистрий. бистровбдий, бистроводний быстротекущий [Серед міста плине каламутна і бистровода річка Уж (Куч.); Течуть бистроводні ріки (Скляр.)]. бистрокрилий быстрокрылый [Вилетить дивізія на дорогу синю. Птахом бистрокрилим розкинеться вона (Герас.)]. бистроногий быстронбгий; фам. востроногий [Стали з Харкова на Миколаїв Бігать бистроногі поїзди (Криж.)]. бистроокий быстроглазый, остроглазый; фам. востроглазый [Підійшов до гурту й мовчазний бистроокий італієць-шарманщик (Ільч.)]. бистроплинний уст. быстротечный, быстротекущий, скоротечный [Одна нам показана доля — Не даром прожить бистроплинні, високі літа (Криж;.)]. бистроплинність, -ності уст. скоротечность. бистроти быстрота; скорость; резвость; стремительность. Ср. бистрий. бистротекучий уст. быстротекущий. бистротечний быстротечный, быстротекущдй, скоротечный. бистрохідний быстрохбдный. бистря, -рі быстрина; (о месте в реке — ещё) стремнина [— Треба пильно слідкувати, куди бистря несе (Фр.); Човен Павлов- ського перший перетяв бистрю (Верш.)]. бистрянка 1) разг. быстрая и глубокая речка; 2) ихт. быстрянка. битва битва, сражение; (с большим количеством убитых уст. — ещё) побоище; (перен.: борьба) битва [Нам завжди у битвах за долю народу Був другом і братом російський народ (Гімн Української РСР); Битва під Курськом, як і битва під Сталінградом, посідає виняткове місце в історії Вітчизняної війни (Рад. Укр., 1946, VIII); Ми в спільних битвах братство закріпляли (Бажан)]. битбльня, обл. бит&іьниця с.-х. тернина [Молодиці били на сонці на бительнях і тіпали коноплі (Н.-Лев.)]. бити (б'ю, б'єш) бить; (наносить побои — ещё) избивать, разг. колотить; (наказывать пор- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)