Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бит 60 бит кой — егцё) драть; (стеклянные и т. п. \ предметы — ещё) колотить; (поражать оружием — ещё) разить; (наносить удары, производить удары — ещё) ударять, (кого) разе. цапать; (колоть рогами — ещё) бодать; (преин. о запасе) фам. шибать [..у дореволюційній Росії роки промислового піднесення змінялися роками промислових криз, застою промисловості, що тяжко били по і робітничому класу.. (Іст. ВКП(б))\ Били Денікіна, били Махна, — сила ворожа нам не страшна (перекл. з Маякоеського); Дев'ять годинник б'є в кутку (Бажан); Посередині бив фонтан, і вода збігала в маленький басейн (Трубл.); В'ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив (Шевч.); Народна ініціатива, що джерелом б'є у наших колгоспників, подолає всі труднощі (Куч.); Дівчина стоїть на березі моря в купальному костюмі з веслом в руках. Сонце б'є їй в очі, вона мружиться і сміється (Гонч.); У віконні шибки б'ють дощові краплини (Шиян); Потому вона була в горницях, раз у раз била посуду (Коцюб.); Вона загорнулась у теплу хустку, але пропасниця це переставала оити (Панч); Розумний б'є на те, що справді в його є (Гл.); Тут можна не тільки молоти зерно, дерти просо, а є й устаткування, щоо бити олію (Ком., 1941, І)]; бий мене сила б 6 ж а! разе. уст. побей меня бог!; разрази меня гром (господь) І; /^ти байдики см. байдики; ~тъ в долоні рукоплескать; редк. бить в ладоши [І коли йому плескали, він знав^ що то б*є в долоні розбуджена свідомість (Коцюб.)]; ~ти в ніс фам. пшбать в нос; ~ти одяб б д н о г о бить (избивать; колотить; ударять) друг друга; (рогами — ещё) бодать друг друга, бодаться; ~ти поклони рел. бить (творить) поклоны [Прийшли в каплицю перед Феба; Еней поклони бити став (Котл.)]; <^ти часто (частенько, не раз) бить (избивать; колотить; драть; ударять) часто (частбнько, не раз); расе, бивать, битий 1) прич.у приг. битый [Почувся брязкіт битого скла (Мирн.)\ Здасте зброю, чи ні? Бачите ж, ваша ставка бита (Шиян)]; 2) прил. (о дороге) тбрный; (р&исе) битый [Колеса торохтіли по битій дорозі (Коцюб.)]; ~та путь, ~тий шлях тбрнія (битая) дорбга; обл. большік: [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.); На просторі в темряві свистить, як розбійник на битому шляху, оскаженілий вітер (Донч.)]; 3) прил. (о монете) уст. чеканный [Давали гроші, таляри биті (Л. Укр.)]; О ~та голова, ~тяй ж а к перен. разе, тёртый калач, битися (б'юся, б'ёшся)А1) биться; (вести бой — еще) сражаться, драться; (холодным оружием — ещё) рубиться; (о сердце; стараться выйти из нхрюды разе. — ещё) колотиться; (обо что-нибудь -¦— ещё) ударяться; (рогачи — ещё) бодаться; (ссориться, вступать в пререкания) шутл. царапаться [Ми билися так, як б'ються справжні патріоти революції й своєї радянської батьківгцтїи (Нач.\} Полум'я билося у вітрі, як вели- "чезний червоний птах (Гонч.); Вони всі знали, що там світить ще сонце, та б'ється хвиля живого життя (Коцюб.); Близько билась аорта, коли Ольга повернула шию ІКоп.); Тіло б'ється у корчах (Коцюб.); Сонячка билася, застрягши у вибоїнах мостової, падала на передні ноги (Ільч.); Довго билася вона [вчителька] на цьому слові з Романом, поки» вкрай вимучила себе й хлопця (Вас); Бодай була не кохалась! Легше було б самій жити, Як з тобою в світі битись (Шевч.); І гуде із Кремля за салютом салют, б'ється радісно серце Вітчизни (Сос); Петро червонів та й бився кулаком в груди (Март.); Вона б'ється головою об стіл, голосить (Коцюб.); Б'ється об берег., човен (перекл. з Гоголя)]; 2) (с трудом проходить сквозь какое-нибудь препятствие) редк. пробиваться [Стежив Щорс за рухом вершників, що по його наказу бились уночі через густий ліс (Скляр.)]; 3) страд, з. биться; избиваться; колотиться; колотиться; ударяться; ер. бити; О ^тися об заклад держать пари, спбрить; ~тися в груди фольк. бить себя в грудь [Ходить дівка по бережку, Та все в груди б'ється (Метл.)]; б'ються, як риба об л і д разг. бьётся, как рыба об лёд [Б'ється, сердешна, як щука об лід (Квітка)]. битка спорт, биті; обл. битка. битливий 1) бодливый [Така корова маленька, а битлива (Черк. у. — Сл. Гр.)]; 2) обл. драчливый [Такий битливий, — зараз кулаком (Константиноер. у. — Сл. Гр.)]. битлйзість, -вості 1) бодливость; 2) драчливость. Ср. битливий 1—2. бятбк, -тк? кул. битбк. биття 1) битьё; (розгами) пбрка [Махання за биття не рахується (Ном.)]; ~т# по м б р- д і (по пиці) вульг. битьё по морде, мордобитие; 2) (правильное ритмическое движения, пульсация и т. п.) биение [Мій народе, доки серця есть биття, я з тобою (Ус.)]. бит&г, -гй, битіок, -кй битюг; обл. битюк [3-за цегляних будівель висілку виринула в поле підвода, запряжена важкими мадьяр- ськими битюгами (Гонч.)]. бич, -чи 1) бич [Огненними бичами сікли прибиту землю сліпучі блискавки (Козач.); Він звільнив людство від страшного бича — віспи (Прол. пр., 1938, V)]; 2) (короткая часть цепа, которою бьют по снопу) молотило, било, боёк. бпчйчий, бйчий бычачий, бычий. бичнй уст. 1) ст&до волбв; 2) загбн (дляЪолбв) [Звелів [Еней] з бичні волів пригнати (Котл.)]. бичбк, -чкй 1) уменьш. бычок [Коней, бичків, корів, волів Усякої масті.. (Гл.)]: 2) ихгп. бычбк [Сьогодні він устав дуже рано, щоб піти на берег і наловити бичків (Трубл.)]. бичбк-губйнь (род. бичкй-губаня) ихт. (ЬоЬіт теїапозіотиз) песбчник. бичувати, -чую, -чуєш 1) бичев&ть; (перен. —• ещё) казнить [Великий патріот своєї батьківщини, Ленін бичує відсталість царської Росії (Біогр. Леніна)]; 2) см. бечугйти. бичувотиея, -ч^юся, -чаєшся 1) бичеваться; 2) см. бечуватися. бпш&к, -кй ихт. бешенка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)