Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бпш 61 бід бйшник бот. (Аіізта Ь.) частуха. бийк, -ей молотило, било, боёк. біб {род. бобу) боб. біблейський, біблійний рел. библейский. бібліограф библиограф. бібліографічний библиографический. бібліографія библиография. бібліолог библиолог. бібліологічппй библиологический. бібліологія библиология. бібліоман библиоман. бібліоманія библиомания. бібліотека библиотека [За кордоном Ленін багато й наполегливо працював у бібліотеках (Біогр. Леніна)]. бібліотекар, -ря библиотекарь. бібліотекарка библиотекарша [Сербии був син міської бібліотекарки (Смол.)]. бібліотекарський библиотекарский. бібліотека-читальня библиотека-читальня. бібліотекозпйвство библиотековедение. бібліотекознавчий библиотековедческий. бібліотечка уменыи. библиотечка. бібліотечний библиотечный [Бібліотечна справа оточена в нашій країні величезною увагою і піклуванням з боку більшовицької партії і уряду {Рад. Укр., 1948, XI)]. бібліофіл библиофил. біблія рел. библия. бівак см. бівуак. бівачний см. бівуачний. бівуак, -ку, бівйк бивуак, бивак [В горах співати хочеться, чи то в наметі на бівуаку, чи в поході через перевал (Шер.)', Він тут зупинявсь на короткий бівак (Бажан)]. бівуачний, бівачний бивуачный, бивачный [Був останній день 1917 року. Країна жила настороженим бівачним життям фронту (Прол. пр., 1938, І)]. біг х, -гу (действие) бег; (двиоісение — о воде, времени и т. п.) течение [Від швидкого бігу калатало серце (Собко)] Арка- дій хотів упіймати біг думок Кіри і не міг (/Готі.)]; ~г води в річці течение воды в реке; ~г небесних світил течение небесных светил; з ~гом часу с течением времени, со временем; с годами; н а ~гу на бегу [Високе колесо, зачепившись за камінь, підкидало на бігу плетеною гарбою (Коцюб.)]. біг2 (род. бога) уст. см. бог. бігймія научн. бигамия. біганина разг. беготня [А в тім таборі гомін і рух, Біганина і крики (Фр.)]. біганпя беганье; (суетлтое— еще) метбние [Піднявсь був., гомін, бігання, крик, галас (Квітка)]. бігати, -гаю, -гаєш бегать; (торопливо двигаться — ещё) метаться [— Горе мені, горе! Де я прихилюся? — Так Гонта кричав, По Умані бігав (Шевч.): Бігають вулицями автобуси (Вишня)]] ~гае, як очманілий мечется, как угорелый; бігай, (мн. ч.) бігаймо, бігайте (повелительное наклонение) обл. беги, бежим (разг. бежимте), бегите [Бігай-но, дитинко, та принееи метсі сокиру з повітки (Київщина)] Химо! і Бігаймо у великий гай, — він сьогодні у гаї дерево рубає (Вовч.)]. бігкий ходкий. бігкість, -кості ходкость. бігко нар. ходко. біглин беглый; бегущий [Біглому єдна дорога, а погонцеві десять (Фр.)]. бігма нар. редк. бегом [Бігма бігала до цеху, щоб там швидше Езнали про наближення перемоги (Шовк.)]. бігма предик, уст. нет [Діточок у їх бігма (Шевч.)]. бігме меоісд. уст. ей-Согу; право [Я мовчала, а тепер, бігме, не буду мовчати (Март.)]. біговій беговой [Бігова доріжка буде оброблена бітумом, що зробить її еластичною і створить необхідні умови для перегонів (Ком., 1938, X)]. бігом нар. бегбм [Двоє дорослих далеко відстали від маленького, але теж поспішали бігом (Трубл.)]. бігос, -су кул. бйгос. бігти (біжу, біжкш) 1) бежать; (мчаться разг.— ещё) нестись; (плавно, быстро двигаться — ещё) течь (о воде и пр.), плыть (об облаках) [Андрій біг попереду (Коцюб.)', Коні швидко бігли по м'якому сніжку (Вериі.)] По обличчі., бігли дощові каплі (Янов.)] Під гаєм в'ється річенька... Як скло вона блищпть; Долиною зеленою Кудись вона біжить (Гл.); В небі хмари біжать... може, буде гроза? (Сос.)]', ~ти не с в о ї- миногами(нетямлячисебё) бежать без памяти; 2) (о кипящей жидкости, шипучих напитках) уходить; борщ, молоко біжить борщ, молоко уходит; час біжить время уходит (быстро: летит); літа біжить года уходят. бігуп, -па 1) бегун [Тисячі глядачів побачать на стадіонах кращих бігунів (Вісті, 1939, VI)]] 2) техн. бегун [Для використання шлаку було спеціально створено бігуни., та млин (Рад. Укр., 1946, VI)]] 3) (у двери, ворот) ось; воротный столб [Двері спали з бігуна (Сл. Гр.)]] 4) редк. узор, зигзаг. бігунка разг. понос. бігунки, -кїв 1) бегунки, беговые дрожки [Сиджу на бігунках; на вибоях мене підкидає (Коцюб.)]] 2) техн., орн. бегунки. бігунок, -нкй техн. бегунок.^ бігунці, -дів бегунки, беговые дрожки [Запрягав у бігунці коняку (Головко)]. бігунчик уменьш. 1) бегунчик [Потім після цих двох було четверо, бігунчики вже (Тесл.)]] 2) редк. узор, зигзаг [Оази робить він серед пустині.. Он уже він пише Бігунчик по піддашші (ЛІТ. Укр.)]. біг уха бегупья. бігу чий 1)" быстрый [Бігучі річечки спускалися з гір (Мирн.)]] 2) проточный. бігучка см. бігунка. бігцем нар. бегбм [Людина майже бігцем прямувала до дверей (Коп.)]] дрібним ~ц6м мелким бегом. біди 1) беда; (неезгода— еще) горе, несчастье, уст. зло; (гибельное, тяжёлое событие — ещё) бедствие; (бедность — егцё) нужда [Я приніс цю зброю Як мсту за муки, за біду свою (Бажан)] Біда ломить і залізо (Коб.)]] ~дй та й гбді беда да и тблько; н а |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)