Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бія; 63 жінку мати, як самому бідувати (Чуб.); Ти будеш бідувати з ним, бо він не зугарен господарювати (Коцюб.)]. біженець, -нця беженец [В населених пунктах стали зустрічати дедалі більше біженців з Будапешта (Гонч.)]. біженка беженка. біженство беженство. біженський беженский. біжка нар. обл. бегом [Біжка добіг би, не то що ходою (Змиев, у.—Сл. Гр.)]. біжучий текущий [В ній [у п'єсі] описувалось події, які відбувалися буквально на наших очах, в перших числах біжучого місяця (Смол.)]; ~ча вода текущая (проточная) вода. бізань, -ні мор. бизань. бізань-щогла мор. бизань-мачта. бізнес, -су презр. бизнес [Тавро тліні кладе історія на той світ, де основою моралі, громадського права й державної політики став зиск, бізнес (Рад. Укр., 1948\ XI)]. бізнесмен презр. бизнесмен. бізбп зоол. бизбн. бій (род. ббю) 1) бой; (боевое столкновение войск и перен. — ещё) сражение; (побольше— обычно) битва; (с большим количеством убитых — ещё) побоище; (стычка — ещё) схватка; ист., поэз. рать [Він [Сталін] твердо готував робітників до рішучого бою проти самодержавства (Іст. ВКП(б)); Бій розпочався рано-вранці (Собко); Годинник скрипнув і почав свій бій (Бажан)]; в й- готуватися до ббю приготовиться^ бою; воєн, стать в ружьё; між військами стався бій между войсками произошёл бой (произошло сражение, произошла битва; произошла схватка), войска сразились; поле бою поле боя (сражения, битвы; поэз. брани); не хвалися, йдучи у бій погов. не хвались, идучй на рать; 2) обл. битьё, побои [Жінка од бою вмерла (Харък. г. — Сл. Тр.)]. бійка драка, схватка, разг. потасовка; (беспорядочная — ещё) свалка; (кровавая разг. — ещё) побоище; (с ножами — ещё) поножбв- щина [Якось сама собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас (Коцюб.)] Він бачив тільки бійку, що починалась біля воріт (перекл. з М. Ост- ровського)]; розпалитися ^коюразгорячиться дракой: разг. разодраться. бійниця бойница [До бійниць бронепоїзда прикипіли кулеметники (Скляр.)) Бійниці, низькі і широкі, здавалися зловісними (Совко)]. бійнйчий бойничный. бійня редк. бойня [Пітерські робітники й солдати, як і робітники й солдати всієї Росії, самовіддано билися проти царської монархії, за свободу, за землю для селян, за мир проти імперіалістської бійні (Ленін)]. бійцевий спец. бойцовый. бік (род. боку) 1) (часть туловища, предмета) бок [Мати на печі лежали, — у боку кололо (Тесл.)\ Злетілись ґави і сороки, Шпаки, чижі і горобці, Регочуться, хапаючись за боки (Гл.); Стогнав і гув маленький пароплав, Роздертим боком хилячись на хвилі (Бажан)]; бік у бік бок б бок; б бок; б р а- т и с я в (п і д) боки, взятися в (під) боки подбочениваться, подбочениться [К и- л и н а кидає серпа, береться в боки (Л. Укр.); Став я, фертом в боки взявся 1 до неї обізвався (Гл.)]\ з ббку на бік с боку на бок [Кашель б'є його, підкидає, перевертає з боку на бік (Мирн.)]; платити своїми боками разг. отдуваться своими боками; рвати ббки від смі- х у разг. покатываться со смеху; 2) (направление; боковая часть или поверхность, а также перен.) сторона; (направление) ласк, сторонка [Повалення панування буржуазії можливе тільки з боку пролетаріату.. (Ленін); День летить, і в'януть кольори, обсипаються каштани по боках пішоходів (Сос); Ленін завоював на свій бік кращі елементи пролетарської молоді (Віогр. Леніна); Хлопчики попливли в різні боки (перекл. з Л. Толстого); По однім боці хвилювалося жито, по другім жовтіла глиняна круча (Коцюб.); Ся річка Стіксом називалась, Сюди ватага душ збиралась, Щоб хто на той бік перевіз (Котл.)]; бути на чийому ббці быть на чьей стороне- [Розмова дедалі ставала палкішою. Софти були на боці Рустема (Коцюб.)]; вилаяти на всі ббки разг. выругать на чём свет стоит [Прикажчик вилаяв його на всі боки (Вас.)]; вилізе боком разг. даром не пройдёт; фам. ббком выпрет [Він нахвалявся: «Це їм так не минеться. Чужа кривда вилізе боком» (Коцюб.)] ; в о н & із свого боку згбд- н а она со своей стороны согласна; г б с т- рий з обох ббків острый с обеих сторон, обоюдоострый; дивитися на всі ббки смотреть во все стороны; смотреть по сторонам; з боку н а бік из стороны в сторону [Лев дивився на собачку, повертав голову з боку на бік і не займав її (перекл. з Л. Толстого)]; з лівого ббку с левой стороны, по левую сторону; з о б 6 х ббків с обеих сторон, по ббе стороны [З обох боків здіймалися брудні високі стіни (Коцюб.)]; з одного боку, з другого ббку с одной стороны, с другой стороны [3 одного боку дрімав таємний світ чорних велетнів-гір, з другого лягло долі погідне море (Коцюб.)]; з усіх ббків со всех сторон [Серед згарищ білі шатри тиснуться з усіх боків (Фр.)]; з правого ббку с правой стороны, по правую сторону; зворотний бік обратная сторона; (перен. — ещё) изнанка; зворотний бік м є д &- л і прям., перен. обратная сторона медали; кидатися з одного ббку в другий (то в один, то в другий бік) бросаться то в одну, то в другую стбро- ну, бросаться из стороны в сторону; л и- цьовйй (правий) бік тканини лицевая сторона ткани; на всі ббки вовсе стороны; (кругом) со всех сторон [Вітер шарпав хвилю на всі боки (Ільч.); Оглядає на всі боки (Рудч.)]; на всі чотири ббки на все четыре стброны [Дали документи і... на всі чотири боки (Сос.)]; негативний бік отрицательная сторона; п о |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)