Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
6ІБ 64 біл обидва ббки по обеим сторонам, с обеих [ сторон [По обидва боки стояло високе жито (Н.-Лев.)]; по той бік (чого-небудь) по ту сторону, на той стороне [Двір був по той бік (Панч)]; поворбт у бік ч о г 6 поворот в сторону чегб^ позитивний бік положительная сторона; р б д и ч з ^ боку матері родственник со стороны матери; розгулятися на всі ббки разг. разгуляться во-всю [Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма (Гл.)]. бікарбовбт, -ту хим. бикарбонат. біквадрат мат. биквадрат. біквадратний мат> биквадратный. бікфбрдів шнур техн. бикфордов шпур. білабіальний лингв, билабиальный, білан, -н? энт. белянка; ~н (капустяний) энт. капустница; ~п жилкуватий энт. боярышница. білаетин см. білястий. біле 1) прил. см. білий 1; 2) {род. білого) сущ. белое [Часэм під білими стінами тихо пресувались жівки, завинені в біле (Коцюб.)]; чорним по ~лому чёрным по белому. Біле мбре Белое море. біленай 1) белённый; прил. белёный [І сурове полотно, і білене (Чуб.)]\ 2) лужённый; прил. лужёный [Білена посуда (Хере. у. — Сл. !>.)]. Ср. білити 1—2. білення 1) беление; 2) лужение. Ср. білити 1—2. біленький уменыи., ласк. разг. беленький [Дівчина махнула біленькою хустинкою (Трубл.)\ За рученьки біленькі взявшись, ^ Балакали то сяк, то так (Котл.)]. білесенький уменыи., ласк. рлзг. от біленький [Схопилися білесенькі І в ліс полетіли (Шеоч.Щ білет билет [Входить кондуктор, штемпелює білети, я даю свій (Коцюб.)]. білетер, -ра билетёр. білетерка билетёрша. білбтик уменыи. билетик. білетний билетный. білизна1 (изделия из тканей) бельё [Шиє пенька рукавиці сину, а сестра білизну для братів (Тер.)]. білизна2 ихт. жерех; обл. шереспёр. білизни беливна. білизняний бельевой. білизпярка бельевщица. білий 1) прил. белый; (не загрязнённый — о іїелье, постели — ещё) чистый [Геть понад морем, над хвилями синіми, В'ються, не спиняться чаєчки білії (Л. Укр.);. Довкола все було вкрите білою, свіжою, пухнастою пеленою (Бат); Надходить важка біла хмара (Л. Укр.); Щопеділі сорочка на ньому оіла, не латана (Квітка)]; ^~да берёза белая берёза; ~де в б р а н ег я белый наряд, белое; ~лий ведмідь белый медведь; ~ла гарячка белая гарячка;, ~ллй гриб белый гриб; ~лий с*віт белый (уст. біжий) свет [Як хороше, як весело На білім світ| жить! (Гл*)]^~яим світом нудити томиться, печалиться [Чи винна ж голубка, що голуба любить? Чи винен тжи юяу$, що сокіл убив? Сумує» І воркує, біяим світом нудить (Шевч.^]\ /^ліі ягоди бот. (ЗутрКотісагриз гасетоза М і с п х.^ снежные ягоды; розпечений до ~лого [жару] раскалённый добела (до белого каления) [Схиляється за заводську трубу розпечене до білого сонце (Козач.)]; серед /^лого дня среди бела дня [Серед білого дня ми були перед на селе* ним пунктом (Верш.)];. 2) (род. білого) сущ. полит, белый; (чаще мн. ч.) білі белые [Залізна воля і геніальна прозорливість Сталіна відстояли Царицин, не дали білим прорватися на Москву (Біогр. Сталіна)]. білпк спец. подходка. білило белйла [Білила на лиці ще мертвили шкіру, надаючи йому страшного вигляду (Ільч.)]. білильний белильный. білйльпяк спец, белйльщик. білйльниця спец, белйльщица. білильня белштьня. білина белизна [Я помітила, що блакитне місячне світло і білина снігу утворюють чомусь рожевий тон (перекл. з Інбер)]. білити, -дю, -лящ 1) белйть; (делать совсем белым книжн. —ещё) убелять [Біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити па сонці (Коцюб.); Зима у грудні білить віти, Синиць пускає і лисиць (Мал.); Дівка Катерина личенько білила [Чубл)]\ 2) (покрывать полудою) лудить. Ті. біл йтися; -люса, -дишея 1) белйться [Встала дівчина раненько, білилася біленько (Чуб.)]\ 2) страд, з. белйться; убеляться; лудиться; ср. білити 1—2. біли ця 1) (непостриженная монахиня) церк. белйца [А Марина в сукні білій, Неначе білиця, Богу молиться та плаче, Замкнута в світлиці (Шевч.)]; 2) воол. обл. белка [Швидко, як білиця, злазить [Мавка] на вербу (Л. Укр.); Білиця сипала вниз під смереку об'їдки шишок (Коцюб.)]. білі, -лей мед. бели. біління 1) беление; 2) лужение. С/?.білйти 1—2. білісінький разг. совсем белый; (в сказуемом — ещё) белёхонек, белёшенек [Стара Хомишина хата притулилась позад новісінької білісінької хатки (Н.-Лев.)]. білість, -лості белизна; (реже) бёлость [3 кожним днем тепліше світило сонце, розливаючись до болю в очах по білості снігів (перекл. з Новиков а-Прибоя)]. біліти, -лію, -лівш 6елёть> (выделяться своей белизной — ещё) белеться [Біліє парус одинокий В морськім тумані голубім (перекл. в Лермонтова); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Л. Укр.)]. білітися, -діюся, -дієшся редк. белеться, белеть [Уже в мого Іванчика і своя хатина кінець села біліється (Федьк.)}. білішати, -шаю, -шаєш белеть, становиться более белым. білка зоол. белка; обл. векша [Над ними Білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (Сое.)]; летюча ~ка зо&л. летяга, полетуха. білковий белкбвый [Для печінки характерна майже повна втрата до старості її функції білкового депо організму (Укр. бі&х. ж., 1949, 3)]. • - |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)