Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
біл 65 оіл білковина хим. белковина. білль, -ля полит, билль. біло нар. бело [А в городі калинонька зацвіла біло (Чуб.)]. білобандит белобандйт. білоблакйтний белоголуббй [З-під ніг його., вискочив хлопчик з білоблакитними круглими очима (перекл. з О. Толстого)]. білобокий белобокий [Білобокая Сорока Десь далеко побула (Гл.)]. білоборбдий белобородый [Сидить білобородий дервіш над свіжою могилою (Коцюб.)]. білобрйсий разе, белобрысый [В кабінеті начальника відділу вже не було. Сидів один білобрйсий секретар і приймав вечірню пошту (Ваш)]. біловидий белолицый [На ганку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (Н.-Лев.)]. біловкй беловбй [На Київській і Одеській білових фабриках механізовано виробництво зошитів (Вісті, 1938, V)]. біловик, -ка беловик. біловолбснй беловолбсый [Син Івась (Такий, як день, біловолосий) 3 дитинства мріє стать матросом (Нех.)]. біловус белоус. білогвардієць^ -дійця белогвардеец [В листопаді 1920 року червоні війська., розгромили війська Врангеля і визволили Крим від білогвардійців та інтервентів (Іст. ВКП(б))]. білогвардійка белогвардёйка. білогвардійський белогвардейский. білогвардійщина презр. белогвардёйщина [Партія більшовиків підняла робітників і селян на вітчизняну війну проти іноземних загарбників і буржуазпо-поміщицької білогвардійщини (Біоер. Сталіна)]. білоголбвий белоголовый [Білоголові й раденькі діти бавилися в калачиках (Головко)]. білогривий белогривый [їде конем білогривим По чистому полю (Рудч.)]. білогрудий белогрудый. білодеревець, -вця (мебельщик) белодеревец, белодеревец. біло деревний белодерёвный. білодеревпик см. білодербвець. білоемігрант белоэмигрант. білоемігрантський белоэмигрантский. біложаровий мет. белокалйльный. білозір, -збру бот. (Раташа раїизігіз Ь.) бело- збр. білозубий белозубый [Вона була дуже гарна — біла як папір, червона як ягода, очі чорні як вуглі, брови колесом, білозуба (Вовч.)]. білок1, -лкй (яйца, биол., хим.) белок [Алі.. скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки у легку й білу, як збитий білок, піну (Коцюб.); Не прополота від бур'янів яра пшениця знижує врожай в середньому на третину. Зменшується також кількість білка в її зерні (Рад. Укр., 1943, V)]. білок 2, -лкй (оболочка глаза) белок [Аля раптом кинула на Сербина голубими білками своїх завжди примружених і тьмяних очей (Смол.)]. білокамінний, білокам'яний белокаменный [Встає перед ними Величний палац — білокамінний дім (Криж.)]. білокопитий белокопытый, с белыми копытами [Під ним непокоївся білокопитий кінь (Ле)]. білокбрий белокбрый, с белой корой [За вікнами без краю тяглося оголене віття білокорих берез (Куч.)]. білокрилий белокрылый [Тихо на морі, пі вітру, ні хвилі. Мріють на сонці сади білокрилі у золотому якомусь півсні (Сос.)]. білокрівець, -вця физл. лейкоцит, белый кровяной шарик; ~вці лейкоциты, белые кровяные шарики. білокрів'я мед. белокровие. білолиций, -ця, -це 1) прил. белолицый [Білолиця, кароока і станом висока (Шевч.)]; 2) (род. білолицього) сущ. (эпитет месяца) белолицый [Зорі сяють, серед неба Горить білолиций (Шевч.)]. білолізник бот. (Еигоііа А <і а п з.) терескен. біломармурбвпй беломраморный. біломорський беломбрский. Біломбрсько-Балтійський канал ім. Стбліпа Беломбрско-Балтййский канал им. Сталина. білом іровіш редк. белокаменный [Сяють біло- мурові колони будинків поміж деревами (Вас.)]. біл би, -ну спец, биллбн. білбнний, білбновий спец. биллбнпый. білоокий белоглазый [Білоока галка, чогось злякавшись, вилетіла з-під солом'яного дашка (перекл. з О. Толстого)]. білопідкладочник дорев. презр. белоподкладочник. білорибиця ихт. белорыбица [В притоку Волги р. Чардим випущено коло 5 тисяч мальків білорибиці (Рад. Укр.у 1949, VIII)]. білориб'ячий белорыбпй. білорожевий белорбзовый [Всі дерева навкруги., тепер стояли білорожеві, м'які, святкові (Гонч.)]. білорус белорус. Білорусія Белоруссия. білоруска белоруска. Білорусь, -сі Белоруссия. Білоруська Радянська Соціалістична Республіка Белорусская Советская Социалистическая Республика. білоруський белорусский. білоручка белоручка. білосніжний белоснежный [В очах рябіс білосніжна путь (Нех.)]. білосніжність, -пості белоснежность. білотілий белотелый. білотурка с.-х. белотурка. біло ус белоус. білочка уменыи., ласк, белочка [Пухпату Білочку до себе Лев прийняв (Гл.)]. білошвейка белошвейка. білошвейнпй белошвейный. білувальник спец. свежевальщик. білувальннця спец. свежевалыцица. білувати, -лую, -луєш 1) спец. свежевать, обряжать [В сусідньому подвір'ї білували Корову, вбиту міною (Пере.)]; 2) (производить побелку) редк. белйть [Розгардіяш у хаті — вчора ж білували, та не кінчили (Головко)]. білуватий беловатый [По той бік Дунаю в 5-1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)