Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зам 83 зам нонька козаченька та й заморочила,(Чуб.)]; г^чити голову разг. заморочить голову; обл. задурить голову. заморочуватися, -чуюся, -чуєшся, заморочитися, -чуся, -чишся 1) (о человеке) терять голову, потерять голову; (только соверш.) сбиться с толку; заматываться, замотаться; ср. заморочувати; 2) (о голове) кружиться, закружиться; голова" вчилась. голова закружилась; разг. в голове закружило (безл.) [Молодий Радюк почав вибирати дорогу, і голова в нього заморочилась • од дум (Н.-Лев.)]. заморський разг. * замбрский [Дорогії самоцвіти, паче зорі, миготять, скрізь заморські дивні квіти: по клітках пташки сидять (Л. Укр.)). заморювати, -рюго, -рюєш, заморити, -морю, -мориш 1) замаривать, заморить; *«*тіі ч є р в'я к а" разг. заморить червяки [По старинному звичаю винесли б нам по чарці. Пора б уже й черв'яка заморити! (Н.-Лев.)]; 2) (лишать сил) утомлять; утомить, разг. уморить (только соверш.)] (о животных и разг. о людях — ещё) замаривать, • заморить. заморюватися, -рююся, -рюєшся, заморитися, і -морюся, -моришся 1) раз?, замариваться, замориться; (реже) умйиваться, умаяться, і (только соверш.) умориться, замаяться; 2) страд, з. (несоверш.) замариваться; ср. замбрюватн 1. замоскворщькиіі замоскворецкий. ЗамсскворГччя Замоскворечье. замостити см. замощувати, замотаний 1) замотанный; завёрнутый [3 дупла він витяг замотаний в ганчірку невеликий аркуш паперу (Войч.)]\ 2) замбтанпый. Ср. замотувати 1, 3. замотати см. замотувати. замотатися1 см. замотуватися. замотатися2, -мотаюся, -мотаєшся (в хлоцо- тах, в занятиях) разг. замотаться (Розвідники так замотались останніми днями, що я вирішив дати їм, з дозволу Ковпака, одну ніч відпочинку (Верш.)]. замотилятп, -ляю, -ляєш обл. замотать [Свирид, що трпмав коней.., нагло відсахнувся, так, немов по вуздечках пройшов .електричний струм, і замотиляв рукавом (Панч)]. замотувати, -мбтую, -мбтуєш, замотати, -мотаю, -мотаєш 1) заматывать, замотать; (обвивать — еще) окручивать, окрутить; (во что-нибудь) завёртывать, завернуть [Бійці виходять на шлях. На ходу замотують обмотки (перекл. з В. Некрасова)', Дарка.. почала вити віночка на зелені, замотуючи на ній квітки й зілля просто стеблами без ниток (Л. Укр.); Семен Трохимович кладе на сани кожух, щоб ним замотати ноги (Грим.)]; ^тати на вус разг. намотать на ус; 2) (только соверш.: начать двигать) замотать [Рустем замотав головою (Коцюб.)]; 3) (только соверш.: обманно присвоить чужую вещь) вулъг. замотать [Петро: Нехай слуха [старшина], коли вуха має! Вони замотали І більше двох тисяч оброчних, а з нас шкуру деруть! (Тоб.)]. замотуватися, -мбтуюся, -мотуєшся, замотатися, -мотаюся, -мотаєшся 1) заматываться, замотаться; окручиваться, окрутиться; завёртываться, завернуться [Замотався у кирею, ліг надворі спати (Сл. Гр.)); ср. замотувати 1; 2) запутываться, запутаться [Чорна муха замоталася в ту сітку (*>Р.)Ь замочений замоченный. замочити см. замочувати, замочитися, -мочуся, -мочишся разг. замочиться [Коло води ходивши, не можна, щоб не замочиться (Ном.)]. замочка спец, замочка. замочник спец, замочник. замочок, -чка уменьш. замочек. замочування замачивание; спец. замочка [При яровизації протруювання насіння [бавовни- | ку] поєднують з замочуванням (Колг. вироби, енцикл.)]. замочувати, -чую, -чуєш, замочити, -мочу, -мочиш замачивать, замочить [Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (Коцюб.)]. замочуватися, -чується замачиваться.^ замощений замощённый [На замощеній каменем пристані стояв чоловік з великим букетом квітів (Трубл.)]. замощення замощение. замощування замащивание. замощувати, -щую, -щувиїф замостити, -мощу, -мбетиш замащивать, замостить [Ми може встигнемо сей раз до ночі Прогалини найдовші замостити (Л. Укр.)]. замощуватися, -щується замащиваться [Швидко ремонтуються будинки, . підсипаються й замощуються зруйновані дороги (Козач.)]. замріти, -рію, -рїєш 1) завиднеться; (об огне и т. п.—ещё) забрезжить, забрезжиться,, замерцать [Тут глянув на його з-за річки широкий простір зелених плавнів, замріли в далині закордонні села (Коцюб.)]; 2) (орассвете) редк. забрезжить, забрезжиться. замріяний 1) замечтавшийся; погружённый в мечты [Замріяна жінка, звівши вгору очі, . йшла туди, де поломеніла чарівна зоря (Кач.); Глибока піч. Із висоти Спокійно сяє місяць ніжний. І сад замріяний застиг В полоні тихім, білосніжнім (ПІер.)]; 2) (выражающий мечтательность) мечтательный [Замріяна посмішка блукала на її обличчі (Козач.)]. замріяність, -пості мёчтательпое настроение [Пісня солов'я і ясний повний місяць викликають у Перліна приємну замріяність (Шиян)]. замріяно нар. мечтательно [— Ні, додому обов'язково треба заїхати, — проговорив він замріяно і з дитячою упертістю (Панч)]. замріяти, -рїю, -рїєш начать мечтать; разг. замечтать. замріятися, -рїюся, -рїєшся замечтаться; забыться (в мечтах), позабыться (в мечтах) [Замріявшись, Гриць зовсім не помітив велосинедиста, який наближався (Панч)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)