Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зан 88 зао на замётку, взять на замётку [Іскров ніколи не розлучався з записною книжкою, ретельно занотовував усе, шо треба було зробити (Бойч.)\ Витягши блокнот та олівець, [я] постарався коротенько занотувати його оповідання (Трубл.)]. заночувати, -чую, -чуєш заночевать [Кличе мати вечеряти, А донька не чує; Де жартує з москаликом, Там і заночує (Шевч.)]. заношений заношенный; затасканный [Сорочка на мені чорна, заношена (Коцюб.)]. Ср. заношувати 2. заношувати, -шую, -шуєш, заносити, -ношу, -посиш 1) занашивать, заносить [Йосип ще змалечку вдався норовистим хлопцем,— його не заколишеш ніяк, хіба на руках заносиш (Мирн.)]\ 2) (об одежде) занашивать, заносить; (истрёпывать разг. — ещё) затаскивать, затаскать. заношуватися, -шуеться, заноситися, -носиться 1) занашиваться, заноситься; затаскиваться, затаскаться; ср. заношувати 2; 2) страд, а. (несоверш.) занашиваться; занашиваться; затаскиваться; ср. заношувати 1—2. зануда скука; тоска [Я нишком хукав на пальці і од зануди водив очима по стщах (Коцюб.)]. Ср. занудйтися 1. зануджепий соскучившийся; изнывший от скуки; истосковавшийся [У ріг затрублено, і під його музику Зануджені хорти самі ідуть на смик (перекл. Рильського)]. занудити, -нуджу, -нудиш {кого) 1) разг. навести скуку, нагнать скуку (на кого); навести тоску, нагнать тоску (на кого); истомить [Зима впала снігом рано, була довга без краю., й занудила мене до смутку (Вас.)] - Не зануджу тебе довгим оповіданням (Фр.)]; ср. занудйтися 1—2; 2) (о^ физиологическом состоянии) безл. затошнить; разг. замутить [Кость: ..Тьфу, аж занудило, так курить хочеться!.. (Вас.)]. занудйтися, -нуджуся, -нудишся 1) (впасть в состояние скуки и т. п.) заскучать; (сильнее) затосковать; (о мрачном настроении) захандрить; 2) (измучиться от ожидания, безделья и т. п.) истомиться; изныть от скуки; разг. изныть от тоски [Поки на чужині я довго блукав.. — Занудилась дома, ждучи мене, мила (Л. Укр.)\ Гулять підемо до річки; а то й я вже занудився, сидячи в хаті [Мирн.}]. занудьгувати, -гую, -гуєш заскучать; (сильнее) затосковать [Занудьгував Алітет. їздити перестав (перекл. з Сьомушкіна)]. занумерований занумерованный. занумеровувати, -ровую, -ровуєш, занумерувати, -рую, -руєш занумеровывать, занумеровать. занумеровуватися, -рбвується занумеровываться. занумерувати см. занумеровувати. занурений погружённый [Гуділи запурені у воду мотори (Трубл.); Вони помовчали, поглядаючи один на одного, але кожний занурений у власні думки (Смол.)]. занурення погружение. занурити см. занурювати. зануритися см. занурюватися. занурювання погружение. занурювати, -рюю, -рюєш и зануряти, -ряю, -ряєш, занурити, -рю, -рипі погружать, погрузить; (прям. — ещё) окунать, окунуть [Алі скинув на пісок свою ношу і знов скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки у легку й білу., піпу (Коцюб.); Перевізник, бадьорий дід, з напруженням занурював весла в темну воду (перекл. з Тургенева); Зараз вони сміялися, немов малі діти, граючись у морі і намагаючись занурити один одного в воду (Собко)]. занурюватися*, -рююся, -рюєшся и занурятися, -ряюся, -ряєшся, запуритися, -рю- ся, -ришся погружаться, погрузиться [Весла занурювалися у воду і вмить легко злітал^ в повітря (Трубл.); Дмитро й Стьопа занурюються в книжки (Риб.); Ліг я біля сосни, занурився в сніг, щоб замаскуватись (Шиян); Він уже весь занурився в думки, які виникли в нього, коли поглянув на цю синю кальку (Смол.)]. зануряння погружёпие. запуряти см. занурювати. занурятися см. занурюватися. занюхати, -пюхаю, -нюхаєш обл. почуять [Ось він [ведмідь] занюхав мою ногу та й досягає її лапою (Фр.)]. занявкати, -каю, -каєш и занявчати, -чу, -чйш замяукать [Худа кішка відскочила вбік і знову занявкала, мабуть шукаючи хазяїв (Панч); Але Гаврюшка [кіт] ліниво стрибнув під ліжко і звідти переможно й насмішкувато занявчав (Коп.)]. заняти (займу, займеш) см. зайняти, займати. * занятий см. зайнятий. занятий занятой [Вона возила його в концерти і до театру, коли чоловік був занятий (Коцюб.)]; ^та людина занятой человек; я «-^тйй я занят. занятися (займуся, займешся) см. зайнятися, займатися. запятість, -тості занятость. заняття занятие [Він [Ленін] встановив чіткий режим своїх занять і додержував його з винятковою точністю (Віогр. Леніна)]. заняття (действие) занятие. заодно нар. заодно [Хто з великих письменників минулого не мріяв про такі суспільні умови, де і народ, і державна влада, і письменник були б заодно в своїй праці і прагненнях? (Козл.)]. заозерний заозёрный. заойкати, -каю, -каєш заахать. заокеанський заокеанский [В заокеанській стороні, Де довелось бувать мені, Я бачив небо вересневе В холодних тучах (Мал.)]. заокруглений 1) закруглённый; округлённый [Тільки в його кімнаті зосталося старе маленьке вікно, "зверху трохи заокруглене (Н.-Лев.)]; 2) закруглённый, округлённый. Ср. заокруглювати 1—2. заокругленість, -пості 1) закруглённость; округлённость; 2) закруглённость, округ- ¦ лёнпость. Ср. заокруглювати 1—2. заокруглення 1) закругление; (о действии — ещё) округление [На заокругленні путі вона визирнула з будки й побачила усю |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)