Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зао 89 зап валку, що вигнулась червоною дугою (Донч.)', 2) закругление; (о действии — ещё) округление [Письменник [автор «Прапороносців»] уміє ефектно закінчити якийсь розділ чи ситуацію діалогічним заокругленням (Мовозн., 1948у VI)]. Ср. заокруглювати 1—2. заокруглий закруглённый; округлённый. Ср. заокруглювати 1. заокруглити см. заокруглювати. заокруглитися см. заокруглюватися. заокруглювання 1) закругление; округление; 2) закругление, округление. Ср. заокруглювати 1—2. заокруглювати, -люю, -люєш, заокруглити, -лю, -лиш 1) закруглять, закруглить; (делать похожим на круг) округлять, округлить; 2) (перен. — о речи) закруглять, закруглить, округлять, округлить. заокруглюватися, -лююся, -люєшся, заокруглитися, -люся, -лишся 1) закругляться, закруглиться; округляться, округлиться; ср. заокруглювати 1; 2) (сокращать изложение) разг. закругляться, закруглиться. забраний с.-х. запаханный; ^>на земля с.-х. запаханная земля, запашка. заорати см. заорювати. заорендований заарендованный. заорендовувати, -довую, -довуєш, заорендувати, -дую, -дуєш заарендовывать, заарендовать; брать в аренду, взять в аренду. заорендування заарендована. заорендувати см. заорендовувати. заорудувати, -дую, -дуєш разг. 1) заворочать; 2) (подчинить своєму влиянию) завладеть [Шинкарка ним так вже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує (Вобч.)]. . заорювання с.-х. запахивание; (разрыхление почвы — ещё) запашка [При заорюванні зелених добрив., грунт збагачується на органічні речовини, в яких є азот (Колг. вироби, енцикл.)]. заорювати, -рюю, -рюєш, заорати, -рю, -репі с.-х. запахивать, запахать; ^рати носом см. ніс. заорюватися, -рюється запахиваться [Заорювались протитанкові рови, виростали нові селища і промислові підприємства (Шер.)]. заохати (заохаю, заохаєш) и разг. заохкати, -каю, -каєш заохать; (выражая печаль, сожаление — ещё) заахать. заохбта редк. поощрение [Мар'ян забув усе дрібне., і поглядом стемнілим Шле виклик дужим, за охоту смілим (Рил.)]. заохотити см. заохочувати.^ заохотливий поощрительный; (реже) поощряющий [Добра батьківська усмішка грає на його обличчі, коли він у короткі дозвілля провадить розмови, або нестримний заохотливий сміх стрясає кімнату, коли він слухає веселі пригоди льотчиків (Трипіл.)]. заохотливо нар. заохбчивая; поощрительно [Баян усе дрібніше, швидше й заохотливіше грав до танцю (Верш.)]. Ср. заохочувати. заохочений заохоченный; поощрённый; приохоченный [Заохочена завідуючим клубом, вона включилась у молодіжний драматичний гурток (Ряб.)]. Ср. заохочувати. заохочення поощрение [Партійне бюро прийняло рішення про заохочення індивідуального будівництва (Рад. Укр., 1951, VIII)]. заохочувальний поощрительный. заохочувальпо нар. поощрительно. заохочування поощрение. заохочувати, -чую, -чуєш, заохотити, -хочу, -хотиш (когб, що) заохочивать, заохотить (кого к чему и делать что); (поддерживать) поощрять, поощрить (когб или что); (воспитывать интерес, любовь к чему-нибудь) приохочивать, прпохотить (когб к чему) (разг.) [Пролетарська держава повинна заохочувати профоб'єднання робітників у відношенні як правовому, так і матеріаль ному (Ленін)', Змагання так заохочувало людей, що ремонт тракторів був закінчений 20 січня при високій його якості (Рад. Укр., 1946, IV)]. заохочуватися, -чуюся, -чуєшся поощряться; приохочиваться* [Необхідно, щоб господарські плани виконувались за певною програмою і щоб ріст виконання цієї програми відзначався і заохочувався.. (Ленін)]. Ср. заохочувати. заочі нар. заглаза. заочний заочный; разг. заглазный [Треба значно розширити сітку заочних і вечірніх вузів (Звіт ЦК КПРС XX з.)]; ~не н а- вчання заочное обучение. заочник заочник. заочниця заочница. заочно нар. заочно; заглазпо. Ср. заочний. заощаджений сбережённый, сэкономленный. заощадження 1) сбережение; (выгода, получае-^ мая в результате бережного расходования) экономия [Значних успіхів у заощадженні палива добилися також паровозники депо Здолбупово (Рад. Укр,, 1947, XII)]; ~ня праці экономия трудб; 2) (сумма денег) сбережение; (чаще мн. ч.) сбережения [Маю я деякі заощадження — і от віддаю їх на електростанцію (Куч.)]. заощаджування сбереячёние, сберегание, экономия. заощаджувати, -джую, -джуєіп, заощадити, -джу, -диш сберегать, сберечь, эконбмить, сэкономить [Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (Войч.)\ Механізація землеробства дає змогу замінити кінно- ручні роботи роботою машин і заощадити велику кількість робочої сили (Колг.^ вироби, енцикл.)], ^дити дві години сэкономить (разг. выгадать) два часа\ заощаджуватися, -джується сберегаться, экономиться. заощадити см. заощаджувати. западання западание. западати, -даю, -даєш западать. западати, -даю, -даєш, запасти, -паду, -падеш 1) западать, запасть; 2) (у що — о мыслях, словах и т. п.) перен. западать, запасть (во что); проникать, проникнуть (во что); запечатлеваться, запечатлеться (в чём); уст. отпечатлеваться, отпечатлеться (в чём); ~ти в голову (до голови, на д ^ м к у) западать, запасть в голову, приходить, прийти в голову (па мысль); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)