Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зап
90
зап
(только соверш. — о навязчивой мысли)
засесть в голове (в уме) (разг.) [Сам не знає,
чого частіш почало западати йому па думку
його трудове життя (Мирн.); Мало що в
голову дитині не западе! (Горд.)]; ^сти в
б ч і (в 6 к о) к о м ]? перен, разг.
приглянуться кому* [Йому більше всього бажалося
подивитися на Христго, що так йому запала в
очі (Мирн.)]\ ^ти в. д $ ш у (в с ё р ц є) к о-
м у разг. западать, запасть в душу (в сердце]
кому; (только соверш.) полюбиться кому
[Кожне слово глибоко западало йому в
серце (Коцюб.); Лаврінові слова запали
Карпові в душу (#.*ле<т.); Запала ти,
Маріє, в душу мені (Головко)]; 3) (о глазах,
щеках и т. п.) западать, запасть, впадать,
впасть, вваливаться!, ввалиться [Глибоко
запали і здавались майже чорними його
чудові сині очі (перекл. а Фурманова)]; 4) (о
светилах) разг. закатываться, закатиться;
уст. западать, запасть [Запало сонце, ніч
підняла своє темне крило (Мирн.)]; 5) (о
рельєфе) понижаться, понизиться [Село
одним кінцем западало до луків (Папч)]; 6)
(начинаться) наступать, наступить; (о
темноте и т. п. — ещё) спускаться, спуститься
[Р і ч а р д: Як тут раптово западає вечір
(Л. Укр.); Під горою вже западала ніч
(Смол.); І справді, після завзятої, хоч тихої
спеки якось швидко смерклося і запав
морок (Коцюб.); Над степом запала тиша
(Панч)]; 1) (исчезать) редк. проваливаться,
провалиться [Он вивірка.. Майне, як
блискавка, і западе нараз У темному дуплі
(перекл. Рильського); Колись., Могила
западе і зникне її слід (Гл.)]; і слід ~-»пап
равг. и след простыл [Нікому поради дати,
нікому розважити... А того любого як
запав слід, то й запав... (Вовч.)]; 8) (приходить
в какое-нибудь состояние) редк. впадйть,
впасть (во что) [Бувало, що й капелія
троїста У міжусобний западала шал (Рил.)];
^*сти у відчай (в розпач) впасть
в отчаяние; книжн. погрузиться в
отчаяние, предаться отчаянию; ~->дати в н е-
п а м'я т ь приходить в забвение (книжн.),
забываться [Вже й імення царські почали
западати в непам'ять (Л. Укр.)]; О <^ти
в крайність впадать, впасть в
крайность, удариться, удариться в крайность.
западатися, -д&юся, -даєшся, запастися, «^па-
дуся, -падёшся 1) проваливаться, прова*-
литься [Дорога западалась, як під землю,
а за проваллям, стирчали зелені шпилі гір
{Коцюб.); Хай западеться та погапьі (Фр*);
Перед нею мигнула блискавка, а під ногами
запалась земля (Коцюб.)]; як (наче,
нембв, нембвби) в землю >^>п?-
лися разг. как сквозь землю провалились
[Петрії немовби в землю запалися (Фр>)];
2) (о глазах, щеках и т. п.) редк. западать,
запасть, впадать, впасть, вваливаться, вва-*
литься [Я довго думала, Рустеме, так довго,
що лиця в мене запались, наче від посту
(Коцюб.)].
западення западение.
западёнька уменьш. ваподенька [Нашого брата
не легко ловити: готуйте добрі сільця та
западеньки (Н.-Ле$.)].
І западина западина, впйдина [Вогонь три^
воги вилизав глибокі западини в щоках,
аж усмокталися вони всередину (Мирн.);
По горах та западинах мріли ліси (Н.-Лев.)].
западинка уменьш. западинка, впадинка.
западпя 1) вападнй; 2) обл. (глубокий обрыв)
пропасть [Бачилося йому, що летить він
кудись в бездонну западню й даремно махає
руками, щоб найти яку опору (Фр>)\.
запайка1 техн. (запаянное место) запайка.
запайка2 техн. (действие) 8ап6йка.
запаковування запаковывание, запакбвка.
запаковувати, -новую, -ковуєш, запакувати,
-кую, -куєш 1) запаковывать, запаковать;
^ 2) перен. разг. упрятывать, упрятать,
законопачивать, законопатить [Я його
запакую в Сибір (Квітка)].
запаковуватися, -ковується, запакуватися,
-кується вапакбвываться, запаковаться. ,
запакостити, -кощу, -костиш разг.
запакостить.
запакоститися, -кощуся, -костишся разг.
запакоститься.
запакування запакбвка.
запакувати см. запаковувати.
[ запакуватися см. запакбвуватися.
запал, -лу пыл; (горячность — ещё) пьіл-
кость, запальчивость, жар, задбр, азарт, раз?.
оапал; (подъём духа — ещё) одушевление,
воодушевление, увлечение, порыв; (крайнее
прилежание в чём-нибудь*- ещё) рвение,
рьяность, разг. лютость, уст. ревность
[Молодші нахвалялися не пустити ворогів на
.виноградники, перестріляти з рушниць,
розсудливі гамували запал (Коцюб.); Андрій
з тяжким серцем ішов дальше. Його запал,
вдавалося, поволі остигав (Фр.)]; в ^лі
чого в пылу чегб [В запалі переслідування
ворожа кіннота промчала ще кілька десятків
метрів (Кач.)]; з і-^лом (как) с пылом; с
пылкостью, пылко, запальчиво, с жаром, с
задором, с азартом; с одушевлением, с
воодушевлением, с увлечением, страстно;
со рвением, рьяно; лютр; (волнуя,
возбуждая) зажигательно; (возбуждённо и с
упорством) ожесточённо, с ожесточением
[Ніколи ще Оленка не співала з таким
запалом (Горд.); 3 молодим запалом, який
з'являється в людей, на початку нової ці*
кавої роботи, взялася Віра до організації
своєї служби (Собко)]*
запал1, -лу техн. запал; (горн. — ещё) за*
травка.
запал2, -лу с.-х. запал [Якщо в грунті невиста-
чає вологи, сухі вітри під час цвітіння
[гречки] спричиняють запал і значно
зменшують урожай (Колг* вироби, енцикл.)].
запал3, -лу вет. запал.
запалати, -лало, -л&єш запылать, (слабее)
загореться; (перен. —- предаться какому*
нибудь чувству —- ещё) воспылать,
распылаться (редк.) [Страшно, страшно Умань
запалала (Нівеч*)]; /^*ти гнівом
воспылать гневом, вскипеть гневом; разе.
вскипятиться; редк. распылаться гневом,
запалахкотати, -кочу, -кбчеш (редк.) и За?!
палахкотіти, -кочу, -котйш • усилит, ва-
пылбть; (прям. -— ещё) заполыхать (разг.)
\ [Огонь знов запалахкотів (Н.+Лев)\ А коли

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)