Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зап 90 зап (только соверш. — о навязчивой мысли) засесть в голове (в уме) (разг.) [Сам не знає, чого частіш почало западати йому па думку його трудове життя (Мирн.); Мало що в голову дитині не западе! (Горд.)]; ^сти в б ч і (в 6 к о) к о м ]? перен, разг. приглянуться кому* [Йому більше всього бажалося подивитися на Христго, що так йому запала в очі (Мирн.)]\ ^ти в. д $ ш у (в с ё р ц є) к о- м у разг. западать, запасть в душу (в сердце] кому; (только соверш.) полюбиться кому [Кожне слово глибоко западало йому в серце (Коцюб.); Лаврінові слова запали Карпові в душу (#.*ле<т.); Запала ти, Маріє, в душу мені (Головко)]; 3) (о глазах, щеках и т. п.) западать, запасть, впадать, впасть, вваливаться!, ввалиться [Глибоко запали і здавались майже чорними його чудові сині очі (перекл. а Фурманова)]; 4) (о светилах) разг. закатываться, закатиться; уст. западать, запасть [Запало сонце, ніч підняла своє темне крило (Мирн.)]; 5) (о рельєфе) понижаться, понизиться [Село одним кінцем западало до луків (Папч)]; 6) (начинаться) наступать, наступить; (о темноте и т. п. — ещё) спускаться, спуститься [Р і ч а р д: Як тут раптово западає вечір (Л. Укр.); Під горою вже западала ніч (Смол.); І справді, після завзятої, хоч тихої спеки якось швидко смерклося і запав морок (Коцюб.); Над степом запала тиша (Панч)]; 1) (исчезать) редк. проваливаться, провалиться [Он вивірка.. Майне, як блискавка, і западе нараз У темному дуплі (перекл. Рильського); Колись., Могила западе і зникне її слід (Гл.)]; і слід ~-»пап равг. и след простыл [Нікому поради дати, нікому розважити... А того любого як запав слід, то й запав... (Вовч.)]; 8) (приходить в какое-нибудь состояние) редк. впадйть, впасть (во что) [Бувало, що й капелія троїста У міжусобний западала шал (Рил.)]; ^*сти у відчай (в розпач) впасть в отчаяние; книжн. погрузиться в отчаяние, предаться отчаянию; ~->дати в н е- п а м'я т ь приходить в забвение (книжн.), забываться [Вже й імення царські почали западати в непам'ять (Л. Укр.)]; О <^ти в крайність впадать, впасть в крайность, удариться, удариться в крайность. западатися, -д&юся, -даєшся, запастися, «^па- дуся, -падёшся 1) проваливаться, прова*- литься [Дорога западалась, як під землю, а за проваллям, стирчали зелені шпилі гір {Коцюб.); Хай западеться та погапьі (Фр*); Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля (Коцюб.)]; як (наче, нембв, нембвби) в землю >^>п?- лися разг. как сквозь землю провалились [Петрії немовби в землю запалися (Фр>)]; 2) (о глазах, щеках и т. п.) редк. западать, запасть, впадать, впасть, вваливаться, вва-* литься [Я довго думала, Рустеме, так довго, що лиця в мене запались, наче від посту (Коцюб.)]. западення западение. западёнька уменьш. ваподенька [Нашого брата не легко ловити: готуйте добрі сільця та западеньки (Н.-Ле$.)]. І западина западина, впйдина [Вогонь три^ воги вилизав глибокі западини в щоках, аж усмокталися вони всередину (Мирн.); По горах та западинах мріли ліси (Н.-Лев.)]. западинка уменьш. западинка, впадинка. западпя 1) вападнй; 2) обл. (глубокий обрыв) пропасть [Бачилося йому, що летить він кудись в бездонну западню й даремно махає руками, щоб найти яку опору (Фр>)\. запайка1 техн. (запаянное место) запайка. запайка2 техн. (действие) 8ап6йка. запаковування запаковывание, запакбвка. запаковувати, -новую, -ковуєш, запакувати, -кую, -куєш 1) запаковывать, запаковать; ^ 2) перен. разг. упрятывать, упрятать, законопачивать, законопатить [Я його запакую в Сибір (Квітка)]. запаковуватися, -ковується, запакуватися, -кується вапакбвываться, запаковаться. , запакостити, -кощу, -костиш разг. запакостить. запакоститися, -кощуся, -костишся разг. запакоститься. запакування запакбвка. запакувати см. запаковувати. [ запакуватися см. запакбвуватися. запал, -лу пыл; (горячность — ещё) пьіл- кость, запальчивость, жар, задбр, азарт, раз?. оапал; (подъём духа — ещё) одушевление, воодушевление, увлечение, порыв; (крайнее прилежание в чём-нибудь*- ещё) рвение, рьяность, разг. лютость, уст. ревность [Молодші нахвалялися не пустити ворогів на .виноградники, перестріляти з рушниць, розсудливі гамували запал (Коцюб.); Андрій з тяжким серцем ішов дальше. Його запал, вдавалося, поволі остигав (Фр.)]; в ^лі чого в пылу чегб [В запалі переслідування ворожа кіннота промчала ще кілька десятків метрів (Кач.)]; з і-^лом (как) с пылом; с пылкостью, пылко, запальчиво, с жаром, с задором, с азартом; с одушевлением, с воодушевлением, с увлечением, страстно; со рвением, рьяно; лютр; (волнуя, возбуждая) зажигательно; (возбуждённо и с упорством) ожесточённо, с ожесточением [Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом (Горд.); 3 молодим запалом, який з'являється в людей, на початку нової ці* кавої роботи, взялася Віра до організації своєї служби (Собко)]* запал1, -лу техн. запал; (горн. — ещё) за* травка. запал2, -лу с.-х. запал [Якщо в грунті невиста- чає вологи, сухі вітри під час цвітіння [гречки] спричиняють запал і значно зменшують урожай (Колг* вироби, енцикл.)]. запал3, -лу вет. запал. запалати, -лало, -л&єш запылать, (слабее) загореться; (перен. —- предаться какому* нибудь чувству —- ещё) воспылать, распылаться (редк.) [Страшно, страшно Умань запалала (Нівеч*)]; /^*ти гнівом воспылать гневом, вскипеть гневом; разе. вскипятиться; редк. распылаться гневом, запалахкотати, -кочу, -кбчеш (редк.) и За?! палахкотіти, -кочу, -котйш • усилит, ва- пылбть; (прям. -— ещё) заполыхать (разг.) \ [Огонь знов запалахкотів (Н.+Лев)\ А коли |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)