Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зад 91 зап [Юрко] розгорнув тремтячими пальцями папірець і прочитав заголовок^ гаряча хвиля шугнула з грудей до голови й обличчя одразу запалахкотіло (Козач.)]. запалений 1) зажжённый; запалённый; воспламенённый; воспалённый [Машини і танки йшли з запаленими фарами (Ле і Левада)]; ^ний сбнцем, вітром опалённый солнцем, ветром [Гафійка стояла міцна, запалена сонцем, з тонким пушком на руках і ногах (Коцюб.); А сльози котяться по його смуглявому, вітром запаленому обличчю (Вас.)]] 2) затбпленный [Запалена піч розгоряється й тріщить, червоне полум'я гюає на віконечку (Вовн.)]; 3) подгоревший. Ср. запалювати 1, 3, 5; 4) воодушевлённый, одушевлённый, вдохновлённый, одухотворенный; загоревшийся; вос- пылбвшии^ разгорячённый; (гневный) _ раздражённый [Запалений трудовою героїкою, він пише пристрасні, повні напруження і снаги вірші (Літ. ваз., 1948, IX); Саїд устав із килимів та подушок, що мати намостила, і пройшовсь понад вікном увесь запалений (Ле)];ср. запалюватися 2; 5) воспалённый; *-—»нї очі воспалённые глаза [Від безсонних ночей у батька червоні, запалені очі (Сміл.)]; ер. запалюватися 4; 6) прил* обл. страстный; рьяный; разг. завзятый [Як кождий гуцул, дід Максим за молодших літ був запалений стрілець (Фрі)]. запалепілий зардевшийся; вспыхнувший (румянцем). Ср. запаленіти. запаленіти, -нио, -нієш зардеться; (о^ человеке, о лице — ещё) вспыхнуть (румянцем) [Вид од радості зацвів, запаленів (перекл. Рильського)]. запаленїтися, -ніюся, -нГешся зардеться; вспыхнуть (румянцем) [На конверті написане було тільки її ім'я і назва, та проте Целя знов запаленілася, скинувши оком на адресу (Фр.)]. Ср. запаленіти. запалення 1) воодушевление, одушевление; 2) мед. воспаление (Запалення легенів минуло, і якось сонячного морозного дня Маня одвела Петрика до школи (В* Ва- силевська — переклад)]. запалий впалый (только без зависимых слов); запавший, ввалившийся; провалившийся '[Мажуга.* стискає кулак і викидає з за- палих грудей, наче з безодні: — Еасту- вать будем (Коцюб.); Голос його став певніший, рухи живі і різкі, в запалих очах заблисли дві іскорки (СР/>.)]. запалити1 см. запалювати. запалити2, - палю, -палиш (о лошади) запалить. запалитися1 см. запалюватися. запалитися2, -п&литься(олошади) запалиться. запалість, -лості впблость. запалка (зажигательная бомба) воен. разг. зажигалка запалювальний зажигательный; #~на бомба воен. зажигательная бомба [На дахах будинків стояли вартові^ вони стежили за небом .і знищували запалювальні бомби (Скляр*}]. запалюваний 1) зажигаемый; воспламеняемый; 2) воодушевляемый, одушевляемый, вдохновляемый. Ср. запалювати 1—2. запалювання 1) зажигание; воспламенение; 2) воодушевление, одушевление; одухотворение, 3) затапливание. Ср. запалювати 1—3. запалювати, -люю, -люєш, запалити, -палю, -палиш 1) прям, зажигать, зажечь; (соверш. разг. —ещё) запалить; (в научном языке иногда — ещё) воспламенять, воспламенить; уст. воспалять, воспалить, возжигать, возжечь [Данило швидко скинув' шинель, не запалюючи світла (Коп.)\ Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай (Шевч.); Одним сірничком запалили цигарку (Мал.)]; 2) (перен. — вызывать душевный подъём, увлечение чем-нибудь) зажигать, зажечь, воодушевлять, воодушевить, одушевлять, одушевить, вдохновлять, вдохновить; (с подлежащим стремление и т. п. — ещё) одухотворять, одухотворить; рит. воспламенять, воспламенить [Артем Сидорович уміє запалити інших своєю енергією (Коп.)]; 3) (о печи) затапливать, затоплять, затопить [Запали в печі і заткни комин (Чуб.)]\ 4) (о папиросе и т. п.) закуривать, закурить [Бреус вийняв з кишені цигарки. — Може запалимо? (Скляр.)]; 5) (только соверш. безл.: о хлебах, травах и т. п.) подгореть (личный глагол) [Жита запалило, хліб уродився рідкий та безсилий (Коцюб.)]. запалюватися, -лгоюся, -люешся, запалитися, -палюся, -палишся 1) зажигаться, зажечься; запалиться; воспламеняться, воспламениться; воспаляться, воспалиться [Вогники запалювалися рядами й безладно тремтіли у воді (перекл. з Короленка); Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне! (Руд.)]; 2) перен. воодушевляться, воодушевиться, одушевляться, одушевиться, вдохновляться, вдохновиться, одухотворяться, одухотвориться; (с указанием чем — ещё) загораться, загореться, уст. возгораться, возгореться; (об особенно сильном чувстве— только соверш. — ещё) Еоспылать; (приходить в азарт) горячиться, разгорячиться, разгорячиться [Гаврило дивився на нього з цікавістю і теж запалювався (перекл. з Горького); Виповнився третьому сину, Грицькові, 21 рік, і він теж запалився: в армію — та й годі! (Янов.); Шерфе запалилась і заторохтіла, немов горох (Коцюб.)]; влитися до чого загореться (воспылать) жаждой чего [Дівчина запалилася до праці, до діяльності, поклала присвятити життя своє для тих, що досі працювали на неї (Коцюб.)]; влившись, наговорив багато збйво- г о разгорячившись (в запальчивости, в раздражении) наговорил много лишнего. Ср. запалювати 1—2; 3) страд, з. (несоверш.) зажигаться; воспламеняться; возжигаїься; зажигаться, воодушевляться, одушевляться, вдохновляться; одухотворяться;^ воспламеняться; затапливаться, затопляться; ср. запалювати 1—3; 4) мед. воспаляться, воспалиться. запалюючий зажигающий; (перен. — обычнъ) вдохновляющий [Радянський Союз являє собою запалюючий приклад країни, в якій уперше в історії людства розв'язано національне питання (Тези про 300-річчя)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)