Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
за и 93 зап запечатлеться (в памяти) [Обличчя його вражало і запам'ятовувалося з першого погляду (Собко)]. Ср. запам'ятовувати 1. запанібрата нар. разг. запанибрата. запанібратство разг. запанибратство, панибратство. запанібратський разг. запанибратский, панибратский. запашлий разг. с барскими привычками; с барскими замашками; загордившийся [Яким він здався їй гидким, цей запанілий різник, кепкуючий з людського горя... (Мирн.)]. Ср. запапіти. запаніти, -нію, -нГєш разг. сделаться барином, сделаться барыней; (начать жить чужим трудом) забарствовать; усвоить барские привычки; (о манере действовать) усвоить барские замашки; загордиться, заважничать [Що ти запанів, що і на роботу не йдеш? (Новомоск. у.—Сл. Гр.); Недавно я запаніла (Чуб.)', — Щоб ти сказивсь! — Бровко собі шепоче, А вимовити не посмів, Бо Цуцик дуже запанів: Скубне й Бровка, коли захоче (Гл.)]. запановувати, -новую, -новуєін, запанувати, -ную, -нусш 1) (только соверш.) прям, начать править (кем); (о царе — ещё) воцариться, начать царствовать; (сделаться самостоятельным, независимым) стать хозяином, стать господином [Запануєм кож- дий в себе, станем розумом міцні (Фр.)]\ 2) (перен. — устанавливаться) воцаряться, воцариться; книжн. водворяться, водвориться [Поволі галас спадає, і згодом запановує тиша (Риб.)', Важка таємна згода запанувала між людьми (Коцюб.); Запанувала глибока тиша (Трубл.)]', 3) (только соверш. — о чём — одержать верх) стать господствующим, восторжествовать, возобладать [У нашій країні цілком запанувала ідеологія нового, соціалістичного суспільства (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]; 4) (о чувстве: охватывать) (ким, чим, над ким, над чим) овладевать, овладеть (кем, чем) [Те вікно ' притягує його увагу, захоплює всі думки, запановує цілою істотою дитини (Коцюб.); Запанувало мною лише одне-одпісіпьке почуття: «сама вже, без нього, сама» (Коб.)\ В душі раба, що зріс в тяжкій неволі, Вродилась мрія і запанувала Над ним, своїм творцем, потужно й міцно (Л. Укр.)]. запара кул. закваска; обл. опара. запарений 1) прич. запаренный; 2) прил. запарный, запарной. запарити см. запарювати. запаритися см. запарюватися. запарка 1) (действие) с.-х., техн. запарка [Планується механізація запарки грубих кормів, вивозки гною, транспортування кормів та закладання їх у кормушки (Літ. газ., 1953, XI)]', 2) (котёл в текстильном производстве) техн. запарка; 3) кул. разг. закваска: обл. опара [А на долині Голодностепській зростали нові кишлаки, як на добрій запарці (Ле)\. запарний техн. и пр. запарный, запарной. запарник 1) с.-х. запарник; 2) (котёл в текстильном производстве) техн. запарка; 3) (кухонная посуда) опарник. запарувати, -рус задымиться [Та ось кава запарувала у малих філіжанках в руках у гостей (Коцюб.)', Запарує земля (Панч)]. запаршивіти, -вію, ^віега разг. запаршиветь. запарювання запаривание, запарка; ^пя кормів с.-х. запаривание (запарка) кор- . мов [Локомобілі можуть бути використані для термічного протруювання насіння, запарювання кормів, опалення (Колг. вироби, енцикл.)]. запарювати, -рюю, -рюєш, запарити, -рю, -риш запаривать, запарить [Молодігая запарила в п'ятницю на ніч квашу (Н.-Лев )]. запарюватися, -рююся, -рюєшся, запаритися, -рюся, -ршпея 1) разг. запариваться, запариться; 2) страд, з. (несоверш.) запариваться; 3) (только соверш.) обл. пустить пар [Як розігрілось, зашипіло, Запарилось, заклекотіло (Котл.)]. запас, -су запас [Не можна побудувати комунізм без запасу знань, техніки, культури.. (Ленін): Запасів я пе мала і ніколи не вміла їх збирати (Л. Укр.)', [Лайкову] Марту Савівну [Худолій] запросили на зустріч з воїнами, які оце увільнилися в запас (Літ. газ., 1953, ХІ)]\ <^с біди не чинить поел. (Ном.) запас беды не чйнит; на (про) <—'С в (про) запас; (о заготовляемых надолго продуктах — ещё) впрок [3 інструментами і ліками в сумці про запас він несе з собою книжку, газету і щире слово до людей [Грим.)]. запасати, -саю, -саєш, запасти, -су, -сені запасать, запасти; (в каком-нибудь количестве разг. — ещё) напасать, напасти [Мисливець Журавльов запрягав собак і виїздив по кризі полювати на островах. Він запасав харчі для собак і людей, добував хутра білого ведмедя і песця (Трубл.)\ [Тарас] звелів запасти води, причинити віконниці і замкнути двері (перекл. з Горбатова)]. запасатися, -саюся, -саєшся, запастися, -су- ся, -сешся запасаться, запастись [Бійці носили ящики з мінами, розпаковували гранати й ділилися ними, запасались патронами, всі були збуджені й хапливі (Гонч.)]. запасець, -сця уменьш. разг. запасец [Люди з запасцем. Не знаю тільки, як вони думали запас цей реалізувати (Головко)]. запаска 1) род женской одежды, заменяющей юбку; обл. (неточно) панёва [Червоні чоботи обула, Та і запаски не забула (Котл.)]\ 2) обл. передник [Мотря вбралась в зелепу спідницю, червону запаску, підперезалася довгим червоним поясом (Н.-Лев.)]. запаскуджувати, -джую, -джуєга, запаскудити, -джу, -диш разг. загаживать, загадить; (сильнее) изгаживать, изгадить; запоганивать, запоганить, опоганивать, опоганить; (только соверш.) запакостить, выпачкать; (сильнее) испакостить. запаскуджуватися, -джуюся, -джуешся, запаскудитися, -джуся, -дишея загажи ваться, загадиться; изгаживаться, изгадиться; опоганиваться, опоганиться; запакоститься, выпачкаться; испакоститься Ср. запаскуджувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)