Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зап 94 зап запаскудити см. запаскуджувати. запаскудитися см. запаскуджуватися. запасливий запасливый. запасливість, -вості запасливость. запасливо пар. запасливо [Другого дня Шевчик уже запасливо добував у районі меди- камепти для людей і худоби (Ст.)]. * запасний 1) прил. запасный, запаснбй [Це був ешелон з запасними частинами для літаків (Шер.); Вагони стояли на запасній колії маленької степової станції (Собко)]; 2) (род. запасного) сущ. воен. запасной. запасти см. западати. запасти см. запасати. запастися см. западатися. запастися см. запасатися. запатентований заиатентбванный. запатентувати, -нтую, -нтуєш запатентовать. запах, -ху збпах [Від граніту віяло холодом і запахом водоростей (Ільч.)]. запахкати, -каю, -каєш запыхтеть. запахнути, -пу, -нені запихнуть [Запахла прим'ята м'ята та гвоздика (Н.-Лев.); Запахнуть вишневі сади! (Мас.)]. запахущий пахучий; (реже) душистый, аро- Мстгцый [В дні прозорі, в теплі ніченьки, Запахущі, весняні, Зашумлять жита, пшениченьки, Довговусі ячмені (Дор.)]; см} ещё запашний. запашистий разг. пахучий, душистый; <—»тий дух запах, аромбт [І звідкіля це такий іде дух запашистий? Чи не росте десь близько акація або жасмині (Вас.)]; см. еще' запашний. запашіти, -шіїо, -шїєш 1) пыхнуть [Перед самим носом запашіла головешка (Вас.)]; 2) (от прилива крови) запылать. -запашний душистый, ароматный, пахучий; книжн. благоуханный, благовбнный; обл. духовитый [Вже гречка цвіте, Запашна, медяна (Воронько)]. запашність, -пості душйстость. зап&шно пару 1) ароматно; благоуханно; ср. запашний; 2) (в •значении сказуемого) душисто [Виходжу я з хати, а сонечко світить так ясно, надворі так тепло, запашно (фр-)]- запашок, -шку фам. запашок. за па щй на прен. от запаска [У мами ходила І в старій запащині (Чуб.)]. запалювання техн. запаивание, запайка. запаювати, -п&юю, -паюєш, запаяти, -паяю, -паяєш запливать, запаять. запаюватися, -паюється, запаятися, -пасеться запаиваться, запаяться. запаяти см. запаювати. запаятися см. запаюватися. запевне, запевно обл. 1) нар. наверное (уст.); навернякб (разг.) [Лицар: Кажу: примусить, Коли не силою, то голодом запевне (Л. Укр.)]\ 2) (в значении вводного слова) наверно, наверное, без сомнения [—А ти, запевне, не посмів? — Йому під- сміює Лисиця (Гл.); А глянь, іще й радіють люди; Запевно, всі вони дурні (Гл.)]. запевнений уверенный; обнадёженный. Ср. запевняти 1. запевнення 1) уверение; заверение [Коли вірити запевненням^Івасика, в банці, зарившись у пісок, ^ зимують аж дві ящірки (Донч.)]; 2) гарантия [— Моєї вірності можете бути певні. — Але яке мені запевнення? (Фр.)]. Ср. запевняти 1—2. запевнити см. запевняти. запевнитися см. запевнятися. запёвпо см. запевне. запевняння уверение; заверение; обнадеживание. Ср. запевняти 1. запевняти, -нжо, -няєш, запевнити, -ню, -нпш 1) уверять, уверить; (только другого— ещё) заверить, заверить; (успокаивать от* носительно. кого-нибудь, чего-нибудь — ещё) обнадёживать, обнадёжить [Хома запевняє майора, що канат лежить у нього в передку (Ґонч.); Хотів себе запевнити, що у нього були важніші справи (Коцюб.)], ^няю тебе! (в значении вводного предложения) уверяю тебя!, повбрь!; 2) (только соверги. кому что) обл. обеспечить, гарантировать [Хто має в хаті три сини, Всім трьом рад долю .запевнити (Фр.)]. запевнятися, -няюся, -ияєшся, запевнитися, -нюся, -нигася убеждаться, убедиться; разг. уверяться, увериться [Мені припоручено.. обдивитися лоєштські виноградники, щоб запевнитися, чи вільні вони від філоксери (Коцюб.)]. запеклий 1) (о человеке, явлениях и т. п.) отчаянный; (упорный — преим. о боях, сопротивлении, и т. п. — обычно) ожесточённый, жестокий, (реже) яростный; (рьяный, страстный — ещё) ярый (преим. о положительных сторонах), разг. заядлый, завзятый; (неисправимый) закоренелый; (непримиримый, постоянный) заклятый [Імперіалізм є запекла боротьба великих держав за поділ і переділ світу.. (Ленін)] Гірським ключем він пахне і глицею густою, Оцей карельський вітер, запеклий сніговій (Бажай); Вся рота знала, що Гриша — запеклий донжуан (Гонч.); Злодійкувате життя не по душі самому запеклому злодієві (Мирн.)]; ^лий в б р о г заклятый враг; (чего-нибудь) ярый враг (противник), разг. отчаянный (заядлый, завзятый) враг (противник); (о женщине) ярый враг, ярая (разг. отчаянная, заядлая, завзятая) противница; *-^ла ненависть ярая (закоренелая) ненависть [Не жаль мені, що се вам нагадає Запеклої ^ненависті порив (Л. Укр.)]; г^лий ф*а н і- т и к ярый (яростный; разг: отчаянный; закоренелый) фанатик; изувер; 2) (о характере) разг. упрямый; (бездушный) зачерствелый [Парубок з нього вийшов крутий на вдачу, запеклий і неслухняний (Н.-Лев.); Запеклую душу злодія не спинить, Тільки стратить голос, добру не навчить (Шевч.)]; 3) (безрассудно храбрый) уст. отчаянный [Неначе птахи чорні в гаї, Козацтво сміливе літає; Ніхто на світі не втече! Огонь запеклих не пече (Шевч): Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти (Канев. у.— Сл. Гр.)]. запеклість, -лості 1) ожесточённость; ярость; закоренелость; з злістю (как) отчаянно; ожесточённо; яростно [Він [вовк] кілька раз сердито, з запеклістю клацнув па Оста- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)