Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зал 105 запорозький ист. запорожский. запороти, -порю, -пореш: <—ти носом (землю) разг. запороть (зарыть) нбсом землю. запорошений 1) запорошённый [Вітри гудуть, вітри шумлять Над запорошеним окопом (Ус.)]; 2) засорённый; запорошённый [Саша підводиться, протирає запорошені очі (Гонч.)]; 3) запылённый; (о неодушевлённом — ещё) пыльный [Увечері Сергій повернувся додому стомлений, запорошений, але' веселий і бадьорий (Козач.); Клунки з прив'язаним до них казанчиком, що лежали осторонь на пісочку, запорошені чоботи й одіж свідчили, що то подорожні (Коцюб.)]. Ср. запорошувати 1, 3—4. запорошеність, -ності 1) засорённость; 2) запылённость. Ср. запорошувати 3—4. запорошити см. запорошувати. запорошитися см. запорошуватися. запорошування засорение. запорошувати, -шую, -шуєш, запорошити, -рошу, -рбшиш 1) (засыпать порошей) запорашивать, запорошить [За вікнами, в темряві, завивав вітер і запорошував снігом шибки (Десн.)\ Сніг шапкою наліг йому на голову, зацорошив усю постать і падає, падає без кінця (Л. Укр.)]\ 2) (только соверш.— о снеге: начаться) запорошить [Носиться сніг: то запорошить, то перейде, то знов запорошить і знов перейде (Вовч.)]; 3) (о глазах) засорять, засорить; разг. запорашивать, запорошить [За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля, а за ним, обвалюючи глину йзапо- Їоптуючи всім очі, скотився додолу тріум- уючий Іван (Коцюб.)\ Не дивись високо, бо запорошиш око (Ном.)]; 4) (только0соверш. — покрыть пылью) запылить. запорошуватися, -шуюся, -шуєшся, запорошитися, -рошуся, -рошишся 1) запорашиваться, запорошиться; 2) засоряться, засориться; 3) запылиться. Ср. запорошувати 1, 3—4. запорощати, -щу, -щйш разг. 1) зашуметь (о дожде — с шумом политься); (застучать є окна и т. п.) забарабанить; (о рассыпающихся мелких предметах) затарахтеть, разг. запорощать [На сонце набігла гірська хмарка й раптом запорощав дощ (Ле)]; 2) (перен. і— заговорить быстро) затарахтеть [— Сип... сип... — запорощала шинкарка. — Скільки ж сипати?.. (Мирн.)]. запорпатися, -рпаюся, -рпаєшся зарыться [Запорпавшись у сніг, лежали собаки (Трубл.)]. запорток, -тка разг. яйцо-болтун. запорука ручательство; (реже) порука; (доказательство, обеспечение) залог [Даго тобі я запоруку, що ти будитимеш серця (Тич.); В найсуворішому додержуванні партійної і державної дисципліни він [Ленін] бачив запоруку успіху в роботі (Віогр. Леніна)]. занорядкувати, -кую, -куєш начать распоряжаться; начать хозяйничать* разг. захозяйничать. запосідати, -даю. -даєш, запосГсти, -сяду, -сядеш (що) обл. занимать, занять (что); завладевать, завладеть (чем). запотиличник разг. подзатыльник [Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану, як хазяїн двора (Гонч.)]. запотівати, -ває, запотіти,, -потіє запотевать, запотеть. запотілий запотелый, запотевший. запотіти см. запотівати. запбювати, -поюю, -поюєш, запоїти, -пою, -поїш разг. запаивать, запойть. ч запоясник уст. кинжал [Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше (Л; Укр.)]. заправа1 (запрашивание) запрос; без ^ви (о цене) без запроса. заправа2 кул. заправка; подболтка. заправила разг. заправила, коновод [Наші заправили, каламутники оті: Рубан, Алейка и Головатий теж там (Шиян)]. заправити1 см. заправляти1. заправити2 см. заправляти2. заправитися см. заправлятися. заправка заправка [Малолітражна машина, що нею я їхав, могла пробігти чотириста кілометрів без додаткової заправки (Трубл.)]. заправлений1 заправленный [Василь Йосипович неодмінно носив шинель., і офіцерські штани, заправлені в блискучі хромові чоботи (Ряб.); — Машина заправлена. Он там стоїть, — показав він рукою на сусідське подвір'я (Шиян); Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею (Шиян)]. Ср. заправляти1 1. заправлений2 запрошенный; заломленный. ' Ср. заправляти2. заправлепня заправка. заправляння1 заправка. Ср. заправляти1 1. заправляння2 запрашивание; заламывание. Ср. заправляти2. заправляти1, -ляю, -ляєш, заправити, -влю, -виш 1) заправлять, заправить [Вона заправляла розтріпане світле волосся під темносиній берет військового зразка (Смол.)\ В бригаді щойно скінчили заправляти машини (Козач.); Бригади заправляли печі, готуючись до наступних плавок (пе- рекл. з Попова); Заправляла борщ олією (Сл. Гр.); Витершись насухо і вичистившії зуби, вдяг сорочку, акуратно заправивши її в штани, і зав'язав галстук (Шовк.); О гн є в: ..Швидше дайте поїсти, заправто машину, нам терміново повертатись (Корн.)]; 2) (только несоверш.: руководить) разг. заправлять [На хазяйстві моталися поваж* ні люди, бряжчали ключами; пригукували на заробітчан, заправляли порядком (Горд.)]; О ^ляти до чого уст., обл. приучать к чему [Нянька її [Мирослави]* стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої роботи (Фр.)]. заправляти2, -ляю, -ляєш, заправити, -влю, -виш (о цене) запрашивать, запросить; разг. заламывать, заломить [Заправив, як за батька (Ном.)]. заправлятися, -ляюся, - л яєшся, заправитися, -влюси, -вишся 1) заправляться, заправиться [Літаки ескадрильї, в якій він працював, заправлялись, озброювались, ле- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)