Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ватт 106 тіли на німецький передній край (Скляр.)]; ср. заправляти1 1; 2) (есть) разд. заправляться, заправиться [Обідати Маковей відмовився. — Я* недавно заправився, — повідомив він (Гонч.)]. заправний спец» заправочный [Для підготовки добрив на кожний заправний пункт виділяється по два чоловіки (Коле, вироби» енцикл.)]. заправний спец. заправщик, запрбвпицямспец. заправщица» запрагнути,"-ну, -непі уст. захотеть (сильно), пожелать (сильно); уст*, позз. важйждать, возжаждать; уст. взалк&ть [Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину (Л. Укр.)]. збираний застиранный. запрасовувати, -сбвую, »сбвуеш, запрасувати, -сую, -суєш заутюживать, заутюжить, заглаживать, загладить. запрасовуватися, -сбвувтъся, запрасуватися, 1 -суеться заутюживаться, заутюжиться, заглаживаться, загладиться, запрасувати см. запрасбвуватй. запрасуватися см. запрасовуватися. запрети см. заппр&тн2. запратися см. запиратися9». запрацювати см. запрацьовувати. запрацюватися см. запрацьовуватися. аапрацьбваиші 1) редк. эараббтанный [—Я більш у вас заслужив — візьміть а моїх запрацьованих та й не лайтеся!— каже наймит (Вовч.)]; 2) (истомлённый работой) натруженный; израббтанный [Його великі запрацьовані руки спокійно лежали на держаку (Коцюб.)]. запрацьовувати, -цьовую, -цьбвувш, запрацювати, -цюю, •цюеш 1) редк. зарабатывать, заработать [Ми запрацьовували собі на харч (Н.-Лев.); Все, — думаю, — що- небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь (Вовч.)]] 2) (только совсрш.-~о начале действия) эараббтать [Запрацювала кузня, Павло Драгун у руки молота взяв (Скляр.); Запрацював мотор, І катер рушив назад (Трубл.)]. Запрацьовуватися, -цьбвуюся, , -цьбвуешся, запрацюватися, -цююся, •щбешся зарабатываться, зараббтаться [Ж адов: Запрацювався, зовсім відпочинку собі не знаю (перекл. з О. Островського)]. ваприбуткувйти, -к?ю, -куєш бухг. заприходовать. запримітити, -мічу, -мггиш разг. заприметить (разг.), приметить (равг.)\ заметить [Після обіду Христя запримітила сльози на Мар'їних очах (Мирн.)]. запрйндитися, *джуся, -дишся разг. 1) закапризничать; 2) заважничать. Запрйскувати, -кую, -куеш, запрйскатп, -каю, -каєш запрыскивать, запрыскать. заприсягання 1) клятва; присяга; 2) подтверждение присягой. Ср. заприсягати 1-*-2. заприсягати, -гаЪ, -гйєш, заприсягти, -гну, -гнёт и заприсягнути 1) класться, поклясться; (давать официальное обещание, говорить правду или обещание верности)* присягать, присягнуть [Пригадую (аж смішно): повік з тобою! — заприсягала кохана (Тич.); Громада глухо присягає, Заприсягла' (Шевч.)]\ 2) (що) обл, подтверждать присягой, подтвердить присягой [Сам я був при тім, то можу зам напевно сказати і кожде слово заприсягнути (Фр.)]. заприсягатися, -гаюся, -гаєшся, заприсяг- тйся, •гнуся, -гиёшся и заприсягнутися 1) клясться, поклясться; присягать, присягнуть [Комсомольці заприсяглись виправдати високе довір'я, виявлено їм, і взяли на себе нові зобов'язання (Шер.)]\ • 2) страд, в. (несоверш,) подтверждаться присягой» Ср, заприсягати 1—2» заприсягнути, заприсягти см. заприсягати. заприсягнутися, заприсягтйся см. заприсягатися. запричастити, -чапг^, -частиш разв, уст. причастить, запричастйтися, -чащ^ся, -частйтся разг. уст. причаститься [С а м р о с ь: ..Поки люди запричастяться.. — зоігаю та похри* стбсуюся (Кроп.)]. заприязнитися, -пгося, -нйшея подружиться [Потроху таки заприязнився э цікавим хлопчиком і Микола Иванович (Ільч.)]. заприятелювати, »люю, -лібвш подружиться [Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали (Фр.)]. запрівати, -ваю, *в6ега, запрїти, -рію,-рїєщ 1) запревйть, запреть; 2) (становиться тусклым от паров) отопревать, отопреть, запотевать, запотеть. запрілий 1) запревший; запрелый (обл.) [Вітер гнав зі сходу полинну гіркоту запрілого на сонці торішнього зілля {перекл. в Федіна)]] 2) запотевший; (только без зависимых слов) эапотёлый (разі.). Ср. запрівати 1—2. запріти см. запрівати. запроваджений введённый; заведённый; учреждённый; насаждённый; б $ т и ^нпм у життя быть введённым (претворённым, проведённым) в жизнь, претвориться в жизнь. Ср. запроваджувати 1, запров&джепия введение; заведение; учреж- денне; насаждение. Ср. запроваджувати 1. запроваджування введение; заведение; учреждение; насаждение. Ср. запроваджувати 1. запроваджувати, *джуго, -джуещ, запровадити, -джу, -диш 1) (устанавливать) вводить, ввести; (в некоторых сочетаниях— ещё) заводить, завести, книжн. учреждать, • учредить; (распространять—ещё) насаждать, насадить [Колгосп запроваджує • "ущільнені посадки фруктових дерев і ягідників {Рад. Укр., 1953, XII); При капіталізмі знищити національний (і політичний взагалі) гніт не можна. Для цього • необхідно зпищити класи, тобто запровадити соціалізм (Ленін)]; ^ти в життя вводить, ввести (претворить, претворить, проводить, провести) в нСизнь [Ганн а: Товариші, рішепня уряду про відбудову сіл усі читали. Зараз поговоримо, як це рішепня в життя запровадити (Корн.)]; г^ти в ужиток вводить, ввести в употребление; ^ти нові Цопйдкп вводить, ввести (заводить, завести) новые порядки [Е, ні, стривайте — зайду, бо тут |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)