дал 107 зал живе той хлібороб-інтелігент, що то нахвалявся запровадити на селі нові порядки... ПобачимоГ.. (Коцюб.)]; 2) {куда) разг. отправлять, отправить; (удалять) спроваживать, спровадить; (ссылать, заключать в тюрьму и т. п.) упрятывать, упрятать, законопачивать, законопатить [Не пожалкував батько грошей, запровадив сина в Київ в університет (Н.-Лев7); Насунувши картузи на очі і для більшої картинності Запровадивши по пальцю в рот, проти нього стояли з понуреними головами його сини (Вас); Той тоді співака запровадив на острів безлюдний (перекл. Потебні)]; 3) (только соверш* — с собой) редк. по- / вести. запроваджуватися, '-джуеться вводиться; Заводиться; учреждаться; насаждаться (Додаткова оплата праці колгоспників за перевищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва широко запроваджується в нашій республіці протягом всіх післявоєнних років (Рад. Укр., 1950, ///)]; <—тися в Життя претворяться (проводиться) в жизнь. Ср. запроваджувати 1. запровадити см. запроваджувати. запродавати см. запрбдувати. запродаж, -Жу торг. запрод5жа. запродажний торг. запродажный. запроданець, -пця продажный человек; (со* вершивший предательство, изменивший чему-нибудь — обычно) предатель [За мир голосуем, бо миру Скрізь прагнуть народи землі. І їхню незламану віру Запроданці вбить не змогли (Ус.)]. запроданий 1) проданный [Не тужи, Ганю! Якби воля моя, сидів би я коло тебе й не одступався, та запроданий час мій! * (Н.-Лев.)]; 2) запрбданный. Ср. запрбдувати 1—2. запроданка продажный человек; предательница. Ср. запрбданець. запроданство , продажность (свойство); (поведение, поступок) предательство. запроданський предательский. запродати см. запродувати. запродатися см. запрбдуватися. запрбдувати, -дую, -дуєш и редк. запродавати, -даю, -даёш, запродати, -род 6м, -родасй 1) разг. продавать, продать [Тому доля запродала Од краю до краю, А другому оставила Те, де заховають (Шевч.)]\ 2) (заключать предварительное условие о продаже) торг. запродавать, запродать [Радіє князь, запродує З половою жито. I молотить виганяє Людей педобитих {Шевч.)]. запрбдуватися, -дуюся, -дуєшся, запродатися, -рбдамся, -родасйся 1) разг. продаваться, продаться; 2) страд, з. (несоверш.) продаваться; запродаваться; ср. запрбдувати 1—2. запроектбваний запроектированный [Запроектовані запобіжні засоби гадалося будувати в останшо чергу (Ле)]. запроектувати, -ктую, -кт?єш -запроектировать [Запроектуємо тунель під кряжем на кілька кілометрів 1 пустимо Кзил-Су тунелем на Степ (ле)]. запроменитися, -тбея, -ййшея зайнять [Подивився довго й мовчки на сина, і в очах хмурних запроменилася батьківська ласка (Головко); В очах капітана промайнули веселі іскорки, обличчя запроменилося * (Собко)]. запропавши обл. напрасный; книжн. тщетный [дурному про розумне балакати — запропала праця (Сл. Гр.)]. запропасти, -паду, -падёш разе, запропасть [Ёодай тії гуси марне запропали запропастити1, -пащу, -пастиш (затерять) разг. запропастить. запропастити8 см. запропащати. запропаститися, -пащ^ся, -пастйшея разг. запропаститься. запропащати, -щйю, -щ&вш и (реже) вапро- пащувати, -щую, -тувш, запропастити, -пащу, -пастйш губить загубить; разг. сгубить [І чи того свідома, що аапропа- щуєш сама свою будучину? (Коцюб.); За твоєю головою запропастила свій вік молодою (Ном.)]. запропащений1 пропивший; запропастившийся. Ср. запропаститися. запропащений2 загубленный; сгубленный. Ср* запропащати. запропащувати см. Запропащати. запропонований предлбженямй [Барабашеві була запропонована кафедра в одному з московських інститутів (Трубл.)]. запропонування предложение. запропонувати, -ную, -н^єш предложить [хтось запропонував посадити соняшники, і Петрусь приніс цілий вузлик насіння ^ (В. Василевська »— переклад)]; *-»ти р ^ к у ' і й б р ц є разг. уст.' предложить р^ку и сбрдце. запрбсини, -сип приглашение [Згадав оце нашу розмову з тобою, твої запросини в гості до себе (Головко)]. запросити см. запрбшувати. запроситися, -рошуся, -росишся разь. запроситься. зйпросто нар. збпросто [Без кінця заходили командири і політпрацівники. Федоров їх запросто приймав, садовив з собою снідати (Шер.)]. запротестувати, -стую, -стуєш запротестовать [Шкаруба хотів запротестувати, але потім мимоволі підкорився її гнівному, владному голосу (Собко)]. запротоколювати, -лкио, -лібєш запротоколировать, протоколировать. запротокольбваиий запротоколированный, протоколированный. запротбрепиЙ упрятанный, законопаченный; закатанный. Ср. запроторювати 2. запроторювати, -рюю, -рюеш, запротбрити, -рю, -риш разг. 1) девять, деть; (соверш.— ещё) задевать [Граматику десь запроторив (Вас.)]; 2) (в тюрьму, ссылку и т. п.) пе+ рен. упрятывать, упрятать, законоп?чи- ? вать, законопатить; фам.>( закатывать, закатать, упекать, упечь [їх могли спіймати, одіслати до пана або запроторити в * тюрму (Коцюб.)]. запроторюватися» -рююся, -рюшпея упря-
|