Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зап
108
зап
тываться, законопачиваться; закатываться,
упекаться. Ср. запроторювати 2.
запрохати см. запрохувати.
запрохатися, -рохаюся, -рохаєшся разе,
запроситься [Молода невитрачена сила
хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх
жилах, запрохалась на волю (Коцюб.)].
запрохуваний редк. приглашение [Ауса..
пропускає гостя наперед, роблячи руками
рухи люб'язного запрохування (Л. Укр.)].
запрохувати, -рохую, -рохуєш, запрохати,
-рохаю, -рохаеш разг. приглашать,
пригласить [— Просимо до хати! — запрохує
Чіпка (Мирн.)].
запрошений приглашённый; (о гостях — ещё)
званный, званый (прил.) [Доповідь робив
головний інженер Набатов, спеціально
запрошений на партійні збори (Ваш);
Стрічать гостей запрошених самі ж ми, учні,
взялись (Тич.)]. Ср. запрошувати.
запрошення 1) приглашение; зов [Чекати
все-таки довелось досить довго, поки
Гайовий і Матвієнко не одержали
запрошення зайти (перекл. з Попова)]] ср.
запрошувати; 2) (карточка-пропуск)
пригласительный билет, приглашение.
запрошувальний пригласительный.'
запрошування приглашение.
запрошувати, -шую, -шуєш, запросити,
-рошу, -росиш приглашать, пригласить;
(к себе или куда-нибудь с собой — ещё)
звать, позвать [Для співробітництва в
«Правде» Ленін запрошує О. М. Горького,
якого високо цінував як великого
пролетарського письменника (Віогр. Леніна);
Він запрошував Сергія поїхати з ним
у степ, глянути на овес (Еозач.);
Марина: Я сьогодні Прокопа в гості запросила
(Корн.)\ Над Десною зустріли жінку.
Погомоніли трохи з нею, запросила вона
до себе всіх відпочити (Шиян)].
запрошуватися, -шуюся, -шуєшся
приглашай ься.
запруда запруда [«Той, що греблі
рве»: ..Місточки збиваю, всі гребельки
зриваю, всі гатки, всі запруди, що
загатили люди (Л. Укр.)].
запруджений запруженный [Біля сільради
вся вулиця запруджена народом (Головко)].
запруджувати, -джую, -джуєш, запрудити,
-руджу, -рудиш запруживать, запружать
(уст.), запрудить [Натовп запруджував
вулицю від стіни до стіни (Панч); Народ
запрудив усю вулицю — проїхати з трудом
можна (Мирн.)].
запруджуватися, -джується, запрудитися, -ру-
диться запруживаться, запружаться,
запрудиться [Рано-вранці до станції шлях —
Зашумів, запрудився народом (Ол.)]. Ср.
запруджувати,
запрудити см. запруджувати,
запрудитися см. запруджуватися,
запручатися, -чаюся, -чаєшся разг. начать
сопротивляться; нач&гь вырываться [Хотів
узяти дитину, а воно так запручалося, що
я й пустив (Сл. Гр.)].
запряг, -гу запряжка, упряжка [Звідти
собачий запряг тягне волокушу на полковпй
медпункт (перекл. з Інбер)].
І запряганий бывший в упряжке; давно
І н є ^ні к 6 н і давно не бывшие в
упряжке лошади, стоялые лошади.
запрягания запрягание, запряжка;
закладывание, закладка. Ср. запрягати.
запрягати, -гаю, -гаєш, запрягти, -ряжу,
-ряжёш запрягать, запрячь; (прям. —ещё)
закладывать, заложить [Він почав
запрягати коней (Куч.)\ Мусію! Запрягай бричку
(Коцюб.)\ Зараз-таки парубок запріг коні
в чималий віз (Н.-Лев.)\ І не в однім отім
селі, А скрізь на славній Україні Людей
у ярма запрягли Пани лукаві (Шевч.)].
запрягатися, -гаюся, -гаєшся, запрягтися,
-ряжуся, -ряжёшся 1) запрягаться,
запрячься [Колись-то Лебідь, Рак та Щука
Приставить хуру узялись. От троє разом
запряглись (Гл.)\\ 2) страд, з. (несоверш.)
запрягаться; закладываться; ср. запрягати.
запряговий упряжечный.
запрягти см. запрягати.
запрягтися см. запрягатися.
запряжений запряжённый; заложенный
[Шестеро запряжених коней рвалися на віжках
(Ле)\ Вози вже стоять запряжені (Вовч.)].
Ср. запрягати.
запряження запряжка.
запряжка запряжка, упряжка [Повз пункт
проскакала запряжка з одною гарматою
(Панч)].
запряжний упряжнбй.
запугукати, -каю, -каєш зачхать [Пугач
запугукав на старій вербі (Фр.)].
запудрювати,'-рюю, -рюєш, запудрити, «рю,
-риш запудривать, запудрить.
запудрюватися, -рюється запудриваться.
запукати, -каю, -каєш обл. застучать.
запульсувати, -сує запульсировать [Кров
гаряче запульсувала у скронях (Смол.)].
.запускати1, -каю, -каєш, запустити, -пущу,
-пустиш (приводить в движение и т. п.)
запускать, запустить [Високі зорі тремтіли
над головами бійців, іноді падаючи, наче
хтось звідти, з неба, запускав сигнальні
ракети (Гонч.)\ — А ти, Семене
Карповичу, — звернувся Завада до третього
бригадира, — запускай усі плуги в пшеницю
(Панч)) — Ой, вітряно нині, — малеча
радіє, — запустим до хмар паперового змія!
(Забіла)].
запускати2, -каю, -каєш, запустити, -пущу,
-пустищ (оставлять без ухода) запускать,
запустить; (о саде и т. п. — ещё)
забрасывать, забросить; (о бороде, усах — ещё)
отпускать, отпустить [Змужнів Олексій
Петрович, ..вуса запустив (Вовч.)].
запускатися1, -кається запускаться. Ср.
запускати1.
запускатися2, -кається запускаться;
забрасываться; отпускаться. Ср. запускати*.
запуст1, -ту разг. (густая) заросль [Рекрути —
і ті всякчас ховались Поміж коноплями,
коли за ними гнались, У лісі, в запустах,
у пущах вікових (перекл. Рильського)].
запуст2, -ту, запусти разг. заговенье.
запустити1 см. запускати1.
запустити2 см. запускати2,
запустілий запустелый [В саду запущенім,
старім, Обнесенім високим тином, У за-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)