Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зап 109 зар пустілому дворі Маленький криється будинок ?Шер.)]. запустілість, -лості запустёлость. запустіння запустение [Навкруги бруд і запустіння (перекл. з М. Островського)]. запустіти, -стіє запустеть. запустувати, -стую, -стусш зашалить, зарезвиться; разг. неодобр.' задурить. запустуватися, -стуюся, -стуєшся зарезвиться. запухати, -пухаю, -пухаєш, запухнути и запухти, -хну, -хнеш запухать, запухнуть, опухать, опухнуть [Юрко не міг уже й плакати, він аж наче запух від думок (Козл.)]. запухлий запухший, опухший [Нагульнов потер долонями запухле від незручного сну обличчя і в роздумі усміхнувся (перекл. з Шолохова)]. запухнатитися, -натиться разг. запушиться [Уже запухнатились баранці на шелюгах (Коп.)]. запухнути, запухти см. запухати. запушений запушённый, опушённый [Дерева в лісі стояли запушені інеєм (Шер.)]. запушувати, -шую, -шуєш, запушити, -шу, -шйш опушать, опушить; (соверш. — еще) запушить [Іней запушив верби; біліли віти і сяли проти сонця (Вовч.)]. запущений1 запущенный [Знялись серед пітьми ракети, запущені з протилежного берега (Тонч.); На запущену принаду Накидаються лини (Воронько)]. Ср. запускати1. запущений2 запущенный; заброшенный; отпущенный [Перед обідом Зіночка розшукала Олексія в гущавині запущеного парку {перекл. з Полевого); Хвороба моя була надто запущена, операція пройшла важко (Смол.)]. Ср. запускати2. запущеність, -пості запущенность; заброшенность. Ср. запускати2. запханий запихнутый, засунутый; затиснутый. Ср, запихати. запхати см. запихати. запхатися см. запихатися. запхикати, -каю, -каєш разг. захныкать [— Не займай, бо, їй-бо, мамі скажу! — запхикала Марійка (Коцюб.)]. запхнути см. запихати. запхнутися см. запихатися. зап'ясти см. запинати. зап'ястися см. запинатися1. зап'ястний анат. запястный. зап'ясток, -тка анат. запястье. зап'ястя запястье [Негр приляскував паль- цям'и, наспівуючи дитяті рідний африканський мотив. Блискучі зап'ястя на чорних руках трепетали й дзвеніли (Ільч.)]. зап'ятий разг. см. заппутий. зап'ятки, -ток уст. запятки. зараджувати, -джую, -джуєш, зарадити, -джу, -диш (кого, кому, чому) помогать, помочь (кому, чему) [В його голосі було багато обиди і мало певності, що при біді йому тепер хтось може зарадити (Панч)] ; ^днти лиху (лихові) по- мбчь горю (беде) [Довго міркував я, як би зарадити сьому лиху (Фр.)]. заради (кого, чого) предл. 1) ради, для [Участь в буржуазному парламентаризмі необхідна для партії революційного пролетаріату заради освіти мас, що досягається виборами і боротьбою партій у парламенті (Ленін)]; 2) (со значением причины) ради; из-за І Для марксиста^ важливо, заради чого ведеться дана війна, під час якої можуть бути переможцями то одні то другі війська (Ленін); Увечері в хаті Луки Митрофановича заради приїзду гостей накрили стіл (Козач.)]. зарадити см. зараджувати.^ зарадитися, -раджуся, -радишся обл. 1) пб- совётоваться, попросить совета [Вибрали кільканадцятьох, щоби їхали аж до Львова, до адвоката, зарадитися (Фр.)]; 2) помочь себе. заражати, -жаю, -жаєш и редк. зарахувати, -жую, -жуєш, заразити, -ражу, -разиш заражать, заразить [Він [Леніні заражав усіх своєю кипучою енергією і бадьорістю (Біогр. Леніна); Зимовими вечорами Сергій і Юрко не раз читали їх [книжки] вголос у хаті, вони заражували усіх то веселим сміхом, то людським горем і гнівом (Козл.)]. заражатися, -жаюся, -жаєшся и редк. за- ражуватися, -жуюся, -жуєшся, заразитися, -ражуся, -разишся заражаться, заразиться [Та чого він кахикає? Гляди, сухоти! Заразиться ще можна (Тесл.)]. заражений заражённый. зараженість, -ності заражённость. зараження заражение. заражуваність, -ності заражаемость. заражувати см. заражати. зарахуватися см. заражатися. зараз нар. 1) (без промедления) сейчас, разг. сию минуту; (не в ответе — ещё) тбтчас, немедленно, немедля [Ходім зараз до матері (Коцюб.); К и л и н а: ..Ходи до хати. Л у к а ш: Зараз... я піду (Л. Укр.)]; ^з ж е сейчас же, тбтчас же, немедленно, немедля; разг. сию минуту [Десятки людей зараз же озброїлися лопатами, переворушили гори снігу (Ковпак)]; 2) (в настоящее время) сейчас, теперь; разг. нынче [Вітер над рікою, хвилі, як блакить. Де гули набої — зараз сміх звучить (Сос.)]; 3) (с пространственным значением) разг. сейчас, тбтчас [За садком зараз нива (Головко)]. зараз нар. разг. зараз; все ^»з всё зараз, всё вместе, всё вдруг. зараза 1) зараза [Виясни господареві, ..що це зроблено для загального добра, для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Коцюб.)]; 2) бот. обл. см. заразиха. заразити см. заражати. заразитися см. заражатися. заразиха бот. разг. (ОгоЬапсНе Ь.) заразйха. заразливий заразительный [Приклад мав заразливу силу (перекл.^ з Пушкіна)]; ^виії сміх заразительный смех [Андрій сам підтримав той заразливий сміх (Коцюб.). заразливість, -вості заразительность. заразливо нар. заразительно [Сміялась вона так заразливо, що Каргат і собі посміхнувся (Шовк.)]. заразний заразный; 9*т х в о р б б и заразные болезни. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)