Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зар 111 зар зарж&влений заржавленный, рж&вый [Лише дітваки, по коліно в воді, бродитимуть по цих місцях, де стояли колись., кулемети, і збиратимуть за ржавлені гільзи (перекл. з В. Некрасова)]. заржати, -ржу, -ржеш заржать [Орлик сердито заржав/ще й тупнув копитом у землю (Тич.)]. зарибити см. зариблювати. зариблений спец: зарыбленный. зариблення спец. зарыбление. зариблювати, -люю, -рюєш, зарибити, -блю, -биш Спец. зарыблять, зарыбить [Правління разом з колгоспниками намітило., зарибити став мальком дзеркального коропа (Рад. Укр., 1946, III)]. зарибнений спец. зарыбленный [Тисячу гектарів ставків зарибнено мальками дзеркального коропа (Рад. Укр., 1948, XI)]. зарибнення спец. зарыбление [Тепер скрізь закінчено зарибнення колгоспних водойм (Київська пр., 1951, VI)]. зарибнювати, мною, -нюсш, зарибнити, -ню, -ниш спец. см. зариблювати, зарибити. зарибок, -бка спец. зарыбок [В багатьох колгоспах УРСР провадилось вирощування за рибка коропа в пристосованих для цього ставах (Вісник АН УРСР; 1949, 8)]. заривати, »в?ю, -в&єш, варити, -рйю, -риєш зарывать, зарыть [Не підіймаючи голови, [Нонна] зарила в сніг себе і пораненого (Шер.)]. зариватися1, -ваюся, -вббтея, заритися, -риюся, -риєшся (во что) зарываться, зарыться [Рота заривалась в землю (Гонч.); Петро все глибше та глибше заривався у свою працю (Мири.)', Він [кріт] так моторно зарився в землю, ніби туди пірнув (Коп.)]. зариватися3, =виюея, ^вашея, зарз&Рйея, -вуся, -вёшея (в чём; с кем) разг. 1) (слишком далеко заходить в чём-нибудь) зарываться, зарв&ться [Ви скажете, що я надто поквапливий, надто нетерплячий, а це мало не завжди призводить до необережності, до помилки: я можу зарватися (Шовк.)]", 2) (с кем) обл. начинать ссору, начать ссбру. заридати, -даю, -д&єш зарыдать; книжн., поэз. возрыдать [Харитя, голосно хлипаючи, заридала (Коцюб.)]. зарйкатп, -рикаю, -рйк&єш зарыкбть [Завив, зарикав, заметався, В клубок скрутивсь побитий звір (Воскр.)]. заринати, -н&ю, -насш, зарипіти, -н?, -нбш и редк. зарп^ти погружаться, погрузиться; (перен. — ещё) углубляться, углубиться [Денис все далі й далі заринав у луги (Скляр.); Розвідачі зарнули в жита, закрутились між насипом залізниці й лугами (Скляр.)]. зарипіти, -шиб, -пйш заскрипеть [За дверима знайомо зарипіли сходи (Риб.)]. зарисований зарисованный. зарисовка зарисовка. зарисовування зарисбвывание, зарисбвка. зарисовувати, -сбвую, -сбвуеш, зарисувати, -сую, -суєш зарисбвывать, зарисовать; (покрывать что-нибудь рисованием — еще) изрисовывать, изрисовать [Твій [Пушкіна| благородний вид у передчаснім гробі Шевченко наш зарисував (Рил.)]. зарисбвуватися, -сбвується зарисбвываться. зарисування зарисбвка. зарисувати см. зарисовувати. зарисуватися, -суюся, -суешея 1) (увлечься рисованием) зарисоваться! 2) (о жеманном поведении) неоообр. зарисоваться. зарйти см. заривати. заритий зарытый. заритися см. зариватися1. зарич&ти, -чу, -чйш зарычать [Лев витріщивсь на старшину І заричав ще дужче: «Ну?!» (Гл.)]. зарГбний обл. раббчий [А я, не бійтеся, привик також до всякої біди. От як кожний за- рібний чоловік {Фр.)]. зарібник обл. наемник (уст.) (зарабатывающий тяжёлым, прсим. случайным трудом) подёнщик [Ось бідний, обдертий зарібник Голоден стоїть, як туман (Фр.)]; см. ещё заробітчанин. зарібннця наёмница; подёнщица [Лісовик: До кого ти подібна? До служебки, заріб- ниці, що працею гіркого окрайчик щастя хтіла заробити і не змогла (Л. Укр.)]. Ср. зарібник. зарібок, -бку, зарббок обл. заработок [Порадились ми з дівчиною, побідкались і стали на тому, що вона піде в найми, складе за рік карбованця якого, а я теж помандрую на., зарібки (Коцюб.); Прецінь хоч раз мені добрий заробок трапився! (Фр.)]. зарівію нар. обл. 1) равнб, одинаково [Вона ділить все зо мною— зарівно щастя з бідою (Чуб.)]; 2) (в значении сказуемого) всё равнб, одинаково; разг. всё одно [Йому зарівно, чи дома, чи ні (Камен. у. — Сл. Гр.)]. зарівнювання заравнивание. зарівнювати, -нюю, -нюєін, зарівняти, -нйю, -няеш заравнивать, заровнять. зарівнюватися, -нгоється, зарівнятися, -няєть- ся заравниваться, зароцняться. зарівняння зарйвнивание. зарівняти см. зарівнювати. зарівнятися см. зарівнюватися. завід, -роду обл. зарбдыш, зачаток [Перед його уявою пересувалися і мигали., якісь пошарпані зароди обпазів та думок (Фр.)]. зарідливий обл. урожайный [Цей рік зарід- ливий буде. Подивитись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Вовч.)]. заріз, -зу 1) уббй, зарез [Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (Ном.)]\ х у д б б а на ^з скотина на уббй (на зарез); обл. уббина; 2) (безвыходное положение) разг. зарбз; д о ~-зу (очень) до зарезу. заріза, заріз&ка обл. убийца; разббйник. Ср. зарізяка. зарізаний зарезанный. зарізати, -ріжу, -ріжеш зарезать; (умертвить окончательно—еще) прирезать (разг.) [Не громом праведним, святим Тебе уб'ють. Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом (Шевч.)]. зарізатися, -ріжуся, -ріжешся зарбзаться. зарізяка разг. убийца; (промышляющий рая~ боем, убийством) разбойник (уст.) [Гнидка |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)