Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зар 1 дуже цікавий суб'єкт як задля етнографа, так і^ психолога. Як такий мирний пахар- ський побит з його поетичним почуттям, з людяністю викинув з себе такого злющого зарізяку..? (Мири.)]. зарік, -року, зарок разг. зарок; уст. заклятие, [Христя дала собі зарік більше не йти на гулянки (Мирн.); Знов [о. Мойсей] давав собі зарок, і знов знаходився той капосний, останній раз (Н.-Лев.)]. зарікання разг. зареканье. зарікатися, -каюся, -каєшся, заректися, -речуся, -речешся разг. зарекаться, заречься; (с инфинитивом — ещё) закаиваться, закаяться, (только соеерш.) заклясться (книжн. уст.) [Ні один революційний клас зарікатись вщ революційної війни не може, тому що інакше він засуджує себе на смішний пацифізм (Ленін); Не клянись ти небом-сонцем, в світі жить не зарікайся (Тич.); А воля в гостях упилась Та до МикЬяи заблудила... Та й упиваться зареклась (Шееч.)]. зар шок, -нку обл. берег (покрытый гравием) [Маю роботу ось тут недалеко над рікою на тім зарінку (Фр.)\. заріст, -росту растительность [Се був парубок літ коло 24, ..з невеликим чорним -заростом па вусах і бороді (Фр.)]. зарість, -рості заросль [Хома Хаєцький.. вдивлявся в зарості, що залягали ліворуч попід висотою (?онч.); Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширу, з заростями латаття (Копс)]. зар і чани іі обл. строптивый [Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде (Васильк. у. — Сл. Гр.\; - От згадується мені одна молодиця: з усього села була вона задирлива ізарічана (Вовч.)]. зарічний заречный. ^ зарічок, -чка рукав рекй (или речки) [Поміж травою блискавкою викручувався зарічок (Ст.)]. заріччя заречье [Листоноша стояв, обдивляючись далекі обрії, Псьол і заріччя (Янов.)]. зарнути см. заринати. заробити см. заробляти. заробитися см. зароблятися. заробітки см. заробіток 2. заробітний заработный; ~на плата заработная плбта. заробіток, -тку 1) заработок [— Давай сюди, Марку, бригаду і приймай свій заробіток!— гукнув шофер Климюк і почав скидати з машини мішки за списком (Козл.)]; 2): ^тки (только мн. ч. — занятие) заработки; дорев. отхожий промысел [Відхід [селянина] на заробітки, природно, веде за собою дальший занепад землеробського господарства.. (Ленін); Восени два товариші із заробітків ішли (Метл.)]. заробітчанин дорев. уходящий на заработки; уходящий в отхожий промысел, отходник [Захар блукав по Донах, Чорномор'ї, родючих степах із заробітчанами (Горд.); Партизапи схожі були па звичайних селяп- заробітчан, які щороку навесні подаються у Тавоію (Риб.)]. заробітчанський прил. от заробітчанин [Рясна зар заробітчанська ватага брела в економію (Горд.)]. заробкбвий: ^вий податок обл. уст. промысловый налог [Маєш платити попри домовий ще й заробкового податку п'ять ринських річно (Фр.)]. зароблений 1) заработанный; заслуженный І Везуть хліб і до комор колгоспників, хліб, зароблений чесною працею (Літ. газ., 1951, VIII)]; 2) заслуженный; 3) заделанный; 4) запачканный, испачканный, опачканный. Ср. заробляти 1—4. заробляти, -ляю, -ляєш, заробити, -роблю, -робиш 1) зарабатывать, заработать; (служ* бой — еще) заслуживать, заслужить [Ма- ланка з Гафійкою теж заробляли, і дні їм минали на чужій ниві (Коцюб.); Адже знаєте, що у мене своїх статків-маєтків нема; що зароблю, те й маю (Фр.)]; вбитії трохи заработать немного; разг. подзаработать; 2) (перен. — быть оостойным чего-нибудь) заслуживать, заслужить [Зате серце її чуло.., що Септар це має за собою вини, не заробив презирства за свої вчинки (Коцюб.); X у с а: ..Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! (Л. Укр.)]; 3) (об отверстии и т. п.; с.-х.) заделывать, заделать [Навесні, перед початком поливів, заробляють тріщини, що утворилися в каналах від морозів (Колг. вироби, енцикл.); Щоб заробити насіння в грунт не глибше як на один—два сантиметри і забезпечити дружні сходи, поле перед сівбою закоткували (Рад. Укр., 1946, III)]; 4) (загрязнять) разг. пачкать, запачкать, испачкать, опач- кать. зароблятися, -ляюся, -ллєшся, заробитися, -роблюся, -робишся 1) страд, з. (несоверш.) зарабатываться; заслуживаться; заделываться; ср. заробляти 1, 3; 2) разг. пачкаться, запачкаться, испачкаться, опач- каться [Заробився, як чорт (Ном.)]. зарббок см. зарібок. зародження зарождение. зароджування зарождение. зароджувати, -джую, -джуєш, зародйтп, -роджу, -родиш 1) зарождать, зародить; 2) (только соеерш. — о плодах) разг. уродить; (с непереходным значением) уродиться [Почалося порядкування та збирання того, що сира земля зародила (Мирн.); Картопля зародила, аж гич сплітається (Коцюб.)]. зароджуватися, -джуюся, -джуєшся, зародитися, -роджуся, -родишся 1) зарождаться, зародиться [Десь в глибині колони зароджується пісня (Гонч.); В незвичайних умовах Вітчизняної війни зародилося ба- " жання розповісти про людину, яка поборола в собі почуття страху (Ле)]; у кого ^діїлася думка у кого зародилась (книжн. уст. заронилась) мысль [Серед остравських ударників-робітників зародилася думка послати подарунки героїчним трудящим Сталінграда (Гонч.)]; 2) (только соеерш.: быть похожим на кого) раз?: уро-, дйться; разг. зародиться [Була в їх дочка Катря... Ся но в матір зародилася — палка, прудка дівчина (Вовч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)