Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зар 115 зас на ходу заряджаючи протитанкові гранату (Гонч.); Горкунов схопив обойму, зарядив гвинтівку і побіг на постріли (Верш.)]; 2) кул. обл. заправлять, заправить, приправлять, приправить; 3) (назначать) обл. учинять, учинить; уст. наряжать, нарядить [Суд зарядив слідство, відки і яку мала вона отруту (Фр*)]. заряджатися, -джаюся, -джаєшся, зарядитися, -ряджуся, -рядишся 1) заряжаться, зарядиться; 2) страд, з. (несоверш.) заряжаться; заправляться, приправляться; ер. заряджати 1—2. заряджений 1) заряженный, заряжённый [Ще раз обійшов [Прокатов] своїх бійців, поговорив, перевірив, чи повністю заряджені диски автоматів (Ле і Левада)]] 2) заправленный, приправленный; 3) учинённый; наряженный, наряжённый. Ср. заряджати 1—3. зарядження заряжание; зарядка. зараджувати, -джую, -джуеш обл. управлять, руководить, распоряжаться [Казанцев за- ряджував танцями (Н.-Лев.)]. зарядити1 см. заряджати. зарядити2, -ряджу, -рядиш (говорить, делать одно и то же) разз. зарядить, заладить [Зарядив дощ, дрібкий-дрібнпй та густий (Мирн.)]. зарядитися см. заряджатися. зарядка зар'ядка |На трибуну зійшов фізкультурник, оркестр заграв вальс, і вранішня зарядка почалась (Панч); — Яв штабі дивізії з дпя організації. — Тим більше. Маєте досвід, б зарядка (Скляр.)]. зарядний, воен. зарядный [Піхотинці пильно розглядали артилеристів, що сиділи на лафетах, зарядних ящиках (Куч.)]. заряспітп, -шю, -ііїєш 1) (чем) (густо или обильно) покрыться (напр., плодами, цветами и т. л.); запестреть; (преим» чем- нибудь мелким) засёяться, усеяться; (живым или чем-нибудь движущимся) закишеть; загустеть (напр., листвой, жатвой и т. п.) [Нап'ється земля вологи і зарясніє високими врожаями (Рад. Укр.у 1949, III); Вогка лісова земля зарясніла точепими голівками грибів (Ст.)]\ 2) (без дополнения — появиться) (густо или обильно) покрыть; запестреть; засеять, усеять; закишеть; загустеть [І заряспіли на вільній українській радянській землі колгоспи... (Вишня); В розмовах між батьками та гостями, які до них приходили, зарясніли знову нові — такі мудрі і таємничі—слова, які Юра зразу уподобав: «сатрап», «тиран» або ж «вампір» (Смол.)]. зарятовувати, -рятовую, -рятбвуєш, зарятувати, -рятую, -рятуєш (кого, що) разг. помогать,помочь (кому)* оказывать помощь, оказать пбмошь (кому)у (выводить из затруднительного положения — еще) выручать, выручить (кого); (от гибели — только соверги.) спасти (кого) [Христя з нестямки кидалась всюди, щоб зарятувати хазяйку (Мирн.)]. засада1 (приём борьбы) засада [Червоний воїц вашу [загарбників] міць лама, Л партизан вас нищить із засади (Бажан)]. засада2 книжн. основание, начало; принцип [..всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах (Конст. УРСР); Добробут народний та воля, То наша найперша засада (Граб.)]. засаджений 1) засаженный; 2) засаженный; усаженный; обсеменённый [Дитячий будинок складається з кількох корпусів під пагорбком, засадженим фруктовими депевами (Вільде)]; 3) засунутый; засаженный. Ср. засаджувати 1—3. засадження засбдка; обсеменение [Врожай з насінної ділянки надходить на засадження усього картопляного поля (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср. засаджувати 2. засиджування засаживание, засідка; обсеменение. Ср. засаджувати 2. засаджувати, -джую, -джуєш,41 засадити, -саджу, -садиш 1) (когб) разг. засаживать, засадить [Так Хомі й не довелося на цей раз засадити МаКовея 0 чистити бараболю (Гонч.)]; 2) (покрывать какую-нибудь площадь) засаживать, засадить; (растениями — ещё) усаживать, усадить; (семенами — спец. — ещё) обсеменять, обсеменить [Діждали весни,—[Мотря] город обкопала, скопала,- засадила (Мирн.)]; 3) (что во что) разг. засовывать, засунуть; разг. засаживать, васадйть [Воно [хлоп'я] гніздо його [вужа] знайшло— ..Побігло, засадило руку Та й витягло — гадюку (Гл.)]. засаджуватися1, -джується страд, в. засаживаться; усиживаться; обсеменяться. Ср. засаджувати 2. засаджуватися2, -джуюся, -джуєшся (возвратный глагол) засаживаться.- засадити см. засаджувати. засадка засадка. засадний воен. засадный. засалений засаленный [Сорочка.. Замазана була на палець, Засалена, аж капав смалець (Котл.)]. засалити см. засалювати. заселитися см. засалюватися. засалювати, -люю, -люєш, засалити, -лю, -лиш засаливать, засалить [Глянь, як засалив рукава (Харьк. — Сл. Гр.)]. засалюватися, -лююся, -люєшся, засалитися, -люся, -лишся засаливаться, Заселиться [Ой їж, кумо, горобця, не. засалюйся! (Грин. — Сл. Гр.)]. засапапий разг. запыхавшийся [Начдив Пархоменко зупинив засапаного Орлика під кущем верб (Панч)]. засапати, -паю, -паєш засопеть. засапатися, -паюся, -пасшея разг. запыхаться [Варвара з Устиною ..засапались, упріли, ледве переводили дух (Коцюб.)]. засахаренпй засахаренный. засахарпти см. засахарювати. засахаритися см. засахарюватися. засахарю ваші я засахаривание. засахарювати, -рюю, трювш, засахарпти, *рю, -риш засахаривать, засахарить. засахарюватися, -рюється, засахаритися, -риться засахариваться, засахариться. засватапий посватапный; засватанпый; сосватанный; просватанный [Ой коли б же я засватана, Не плакала б, не журилася , (Чуб.); Кіндрат: Що це ви, хлопці, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)