Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зас- 1 17 зас заселеність, -пості заселённость; населённость; обитаемость. Ср. заселяти и заселений. заселения заселение; население. Ср. заселяти. заселити см. заселяти. заселитися см. заселятися. заселювати см. заселяти. заселюватися см. заселятися. заселяння заселение; население. Ср. заселяти. заселяти, -ляю, -ляєш и заселювати, -люю, -люєш, заселити, -селю., -селиш заселять, заселить; (реже) населять, населить [Руки майстрів заселили пустиню навколо Єгипту (Л. Укр.)\. заселятися, -ляється и заселюватися, -люєть- ся, заселитися, -селиться заселяться, заселиться; населяться, населиться. Ср. заселяти. засельшш засёльник, засельщпк; уст. засе- лёнец. заснвїти, -вїє и редк. засивГтися засереть, засереться. засиджений 1) засиженный; 2) отсиженный [Щільніш закутуючись пледом, [Швидкий] простяг засиджені ноги (Вас.)]. Ср. засиджувати 1—2; О ~пе яйце насиженное яйцо. засиджувати, -джую, -джуєш, засидіти, -джу, -диш разг. 1) (пачкать) засиживать, за- ендёть, усиживать, усидеть; 2) (доводить до онемения) отсиживать, отсидеть; 3) просиживать, просидеть [Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Ном.)]; 0 ~діти яйце насидеть яйцо. засиджуватися1, -джуюся, -джуєшся, засидітися, -джуся, -дишея действ, з. засиживаться, засидеться [Більше й більше він засиджувався над книжками до пізньої ночі (Н.-Лев.); В дивізії брата усі вже поснули, Лиш ми з ним засиділись при каганці (Пере.)]. засиджуватися2, -джується страд, з. 1) засиживаться; 2) отсиживаться. Ср. засиджувати 1—2. засидіти см. засиджувати. засидітися см. засиджуватися1. засилання 1) засылбние, засылка; 2) ссылка; заточение. Ср. засилати 1—2. засилати, -лаю, -лаєш, заслати (зашлю, зашлеш) 1) засылать, заслать [Дивізія стала, заславши загони глибокої кругової розвідки (Ле і Левада)]', 2) (удалять— в виде наказания) ссылать, сослать; разг. засылать, заслать; (запирать в монастырь и уст.) заточать, заточить; 3) обл. посылать, послать [Галя за сила с йому погляд згоди (Мири.)]\ О ^ти старостів (до к 6- г о) засылать, заслать сватов (к кому); присылать, прислать сватов (к кому), (неточно) сватать, посватать (кого) [Перед самим Семеном Карпо заслав до Мотрі старостів (Н.-Лев.)]. засилатися, -лаюся, -лаєшся 1) страд, в. засылаться; ссылаться; засылаться; заточаться; посылаться; ср. засилати 1—3; 2) (до кого) разг. свататься [М а т и: Ну, вже й невісточка. І де взялася на пашу голову? К плица: А хто ж велів до мене засилатися? (Л, Укр.)]. засилений (о нитке) вдетый. засилити см. засилювати. засилитися см. засилюватися. заейлка засылка, засылание. засилля засилье [Досвід всіх революцій, які досі були в Європі, наочно підтверджує, що революція неминуче зазнає поразки, якщо селянство не перемагає куркульського засилля {Ленін)]. засилосувати, -сую, -суеш с.-х. засилосовать [Обласний земельний відділ зобов'язав нас засилосувати 8 тисяч тонн зеленої маси (Колг. Укр., 1939, VIII)]. засилювальний спец. вдевальный. засилювати, -люю, -люєш и обл. засилятн, -ляю, -ляєш, засилити, -ейлю, -ейлйш (о нитке) вдевать, вдеть [Ц и м б а л ь- ський: ..А кілька разів на день ви засиляєте нову дратву? (Фр.)]. засилюватися, -люється *и засилитися, -ляється, засилитися, -силиться вдеваться, вдеться. Ср. засилювати. засилити см. засилювати. засилитися см. засилюватися. засинання засыпание. засинати см. засипати2. засинити см. засинювати. засинитися см. засинюватися. засиніти, -шє засинеть, засинеться [Пролетіли чорні хмари, Небо засиніло (Руд.); Мрійний вечір у тихе вікно засииів (Сос.)]. засшіїтися, -нГється засинеться, засинеть [Синє море засинілося (Чуб.)]. засинювати, -нюю, -нюєш, засинити, -сипю, -синиш засинивать, засинить. засинюватися, -нюється, засинитися, -синиться засиниваться, засиниться [Засинилось полотно (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. заейпапий 1) засыпанный; осыпанный, усыпанный; занесённый [Стіни барака були зроблені з шалівки і всередині засипані жужелицею (Бойч.); Село було засипане снігом до половини (Коцюб.)]; 2) загружённый, загруженной. Ср. засипати1 1, 3. засипання1 1) засыпание, засыпка; осыпание, усыпание; 2) загрузка. Ср. засипати1 1, 3. засипання2 засыпание. Ср. засипати2. засипання3 засыпание. Ср. засипати3, засипати1, -паю, -паєш, засипати, -плю, -плеш (кого, что — чем) 1) засыпать, засыпать; (только прям. — кругом, по всей поверхности, многим — ещё) осыпбть, осыпать, усыпать, усыпать; (о стихийных явлениях — ещё) заносить, занести, мног. позанести [Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок, засипаючи очі (Ільч.); Дізнавшись, що в складі нашої делегації їде відомий вчений-мічурінець, пасажири засипають його запитаннями (Гонч.)\ По цілих днях і ночах сипав та й синав сніг і врешті засипав яму (Коцюб.)]; ^*пати щебенем щебенйть (спец.); засыпать щебнем; 2) (давать корм животным) с.-х. задавать, задать, засыпать, засыпать; ^сипати коневі вівса задать (засыпать) лошади овса; 3) (наполнять доменную печь и т. л.) техн. загружать, загрузить; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)