Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зао 118 • ш
4) (только совёрш. — быстро заговорить)
перен. разг. затарахтеть [Засипав, як
горохом в бочку (Ном.)].
засипати2, -паю, -пйеш и (реже) засинати,
•п&ю, -наєш, заснути, -ну, -непі (без до*
полнения) засыпать, заснуть; [соверш. —
ещё) уснуть, (немноео) прикорнуть (разг.),
всхрапнуть (срам.), (уст., рит. й значении
умереть) почить [[Олімпіада Іванівна] од-
кидав голову па спинку крісла і засилає
(Л. Укр,); За парканом дитбудинок тихо
засипав..¦ (Головко); Довго ще не Засинає
хлопець, думає про розказане батьком
(Головко); Цілу ніч не давали заснуть
солов'ї (Сос.)].
засинати3, -паю, -пбєш, заспати, »плю, -пйш
(не пробуждаться в положенное время)
просыпать, проспать; разг. засыпаться,
заспаться [Роман став пізно вертатись додому,
вранці він засипав, усе спізнювався до
роботи на поле (Н.-Лев.)].
засипатися1, -п&юся, -п&єшся* засипатися,
-плюся, -плешся (чем) 1) засыпаться, засьі*
паться [Засипалась Криниченька золотим
піском (Чуб.)]; 2) страд, з. (несоверш.)
засыпаться; осыпаться, усыпаться; заноситься;
задаваться, засыпаться; загружаться; ^пб-
тися щёбенем щебениться; засыпаться
щебнем; ср. засипати1 1—3.
засипатися2* -п&юся, -пбєшся* заспатися,
-плюся, -пйшея разг. засыпаться, заспаться.
Ср. засипати3.
збсипка1 (засыпанное) засипка.
засипка2 (действие) 1) засипка, засыпание
[Багато колгоспів Запорізької області уже
виконали план засипки насіння зернових
культур (Рад. Укр., 1946, /)]; 2) техн.
загрузка.
засппляти, -ляю, -ляєш разг. 1) засыпать
[Ось знайома кімнатка, де хлопцем він
засипляв під тихі піспі (Вовч.)]; 2) (не
пробуждаться в положенное время)
просыпать; разе, засыпаться; 3) (кого ~-^
убаюкивать) усыплять, усыпить [Дитину за-
сипляла, а незчулась, як сама гаснула
(Пир. у. — Сл. Гр.)].
засипний спец. загрузочный»
заенсаппя зарасывапие, заебс.
засисати, -сисбго, -сисбеш, зассатй, -сс^,
-ссеш засасывать, засосать.
засисатися, -сисаюся, -епсаєшся, зассатися,
*ссуся, -ссёшея 1) всасываться, всосаться
[Бокаті барки*—білі, зелені, блакитні —
що зассались у прибережну гальку в боз-
, конечному ряді, і ті, що ткнулися носом
у воду; — єдині слухачі у Джузеппе
(Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) засасываться.
засихання засыхание.
засихати, -сих&о, -сихбєш* васбхнути и
засохти, -хну, *хнеш и обл. засхн^ти, -пу,
-пет засыхать, засбхнуть; (хиреть)
чихнуть, зачахнуть [А барвінок! Барвінок
» хрещатий! Притоптаний, коло тину
Засихає, в'яне! (Шевч.); Загинеш, серденько,
загинеш, Мов ряст весною уночі, Засхнеш,
но знатимеш нічого (Шевч.)].
засичати, -чу, -чйш зашипить [Огонь загув,
>засичав, 'застогпав, а потім заревів
(Н.-Лее.); Наші гребці кинули весла — і за
рушниці, а він як засичить на них: — Куди
' весла кинули? До берега! (Ле)\.
засі см. Зась.
засіб, -собу средство [Мова є
найважливіший засіб людських стосунків.. (Ленін);
Пролетаріат бере державну владу і
перетворює засоби виробництва насамперед в
державну власність (Енгельс)]; всіма1
особами (как) всеми средствами (всёмя
мерами), всемерно; перев'язочні
(и е р є в'я з н і) ^соби мео. перевязочные
средства; см. еще засоби.
засів, -ву с.-х. 1) засев, посев; спец.
обсеменение; 2) (посеянное; засеянное пбле)
посев; (участок — еще) засев.
засівальник эти. уст. новогбдний поздра*
ьйтель; уст. засевйльїцик.
засівання засевание, засев; обсеменение.
Ср. засівати 1.
засівати, -ваю, -ваєш и засіювати, -сїюю,
*сїго€ш, засіяти, -сію, -сієш 1) с.-х.
засевать, засеивать, засеять; спец.
обсеменять, обсеменить [*— Яка ти розкішна,
земле, — думала Маланка. — Весело
засівать тебе хлібом (Коцюб.); От зараз.,
прочитає громаді, скільки зорав, засіяв
та що продав (Коцюб.)]; 2) (покрывать)
усеивать, усеять, засевать, засеять,
усыпать, усипать [Сніжок дрібними
чорногорськими квітами засіває землю (От.)];
3) (только засівати — о поздравлении с
Новым годом) этн. уст. засевать.
засіватися, -васться и засіюватися, -сїюеть-
ся, засіятися, -сіється 1) усеиваться,
усеяться [Небо ніби срібними чічками
засівалось чимраз густіше, більше (Коб.);
Поле засіялося грізною щетиною гострих
і колючих багнетів (Кач.)\; 2) страд, в.
(несоверш.) засеваться, засеиваться;
обсеменяться; редк. усеиваться, усыпаться [На
городі, крім маку, капусти, соняшників,
засівалося щороку дві грядки тютюну
(перекл. в Гоголя)]; ер. засівати 1—2.
засівний посевной.
засівпйк, ' -ка с.-х. посбвщик, засевщик. 1
засідання заседание [21 грудня Ц; р.
відбулося перше засідання Центральної виборчої
комісії по виборах до Верховної Ради
Української РСР (Рад. Укр., 1946, XII)].
засідання (на кбго, на що) подсиживание
(когб, чегб).
засідатель, -теля заседатель [Розгляд справ
у всіх судах здійснюється з участю
народних засідателів, крім випадків, спеціально
передбачених законом (Конст. СРСР)].
[ засідателька разг. заседатель.
засідательський заседательский.
1 засідати1, -даю, -даєш (проводить работу)
І заседать [Перший повітовий комсомольський
І з'їзд засідав у залізничному клубі (Риб.)].
засідати», -даю, -даєш, засісти (засяду,
засядеш) (на кого; где) 1) (на кого ¦— Нодстерс-
. гать) подсиживать (когбL, уст. заседать
(на когб), засесть (па когб) [Одного разу
хазяїн засів і застукав лиса в курнику
(народна казка)]; 2) (где) обл., ирон.
усаживаться, усесться; (сидеть) заседать, вбсседаЧь
[Старці громадські йшли повагом із села один
за одним і засідали на своїх місцях (Фр.)]

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)