зао 118 • ш 4) (только совёрш. — быстро заговорить) перен. разг. затарахтеть [Засипав, як горохом в бочку (Ном.)]. засипати2, -паю, -пйеш и (реже) засинати, •п&ю, -наєш, заснути, -ну, -непі (без до* полнения) засыпать, заснуть; [соверш. — ещё) уснуть, (немноео) прикорнуть (разг.), всхрапнуть (срам.), (уст., рит. й значении умереть) почить [[Олімпіада Іванівна] од- кидав голову па спинку крісла і засилає (Л. Укр,); За парканом дитбудинок тихо засипав..¦ (Головко); Довго ще не Засинає хлопець, думає про розказане батьком (Головко); Цілу ніч не давали заснуть солов'ї (Сос.)]. засинати3, -паю, -пбєш, заспати, »плю, -пйш (не пробуждаться в положенное время) просыпать, проспать; разг. засыпаться, заспаться [Роман став пізно вертатись додому, вранці він засипав, усе спізнювався до роботи на поле (Н.-Лев.)]. засипатися1, -п&юся, -п&єшся* засипатися, -плюся, -плешся (чем) 1) засыпаться, засьі* паться [Засипалась Криниченька золотим піском (Чуб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) засыпаться; осыпаться, усыпаться; заноситься; задаваться, засыпаться; загружаться; ^пб- тися щёбенем щебениться; засыпаться щебнем; ср. засипати1 1—3. засипатися2* -п&юся, -пбєшся* заспатися, -плюся, -пйшея разг. засыпаться, заспаться. Ср. засипати3. збсипка1 (засыпанное) засипка. засипка2 (действие) 1) засипка, засыпание [Багато колгоспів Запорізької області уже виконали план засипки насіння зернових культур (Рад. Укр., 1946, /)]; 2) техн. загрузка. засппляти, -ляю, -ляєш разг. 1) засыпать [Ось знайома кімнатка, де хлопцем він засипляв під тихі піспі (Вовч.)]; 2) (не пробуждаться в положенное время) просыпать; разе, засыпаться; 3) (кого ~-^ убаюкивать) усыплять, усыпить [Дитину за- сипляла, а незчулась, як сама гаснула (Пир. у. — Сл. Гр.)]. засипний спец. загрузочный» заенсаппя зарасывапие, заебс. засисати, -сисбго, -сисбеш, зассатй, -сс^, -ссеш засасывать, засосать. засисатися, -сисаюся, -епсаєшся, зассатися, *ссуся, -ссёшея 1) всасываться, всосаться [Бокаті барки*—білі, зелені, блакитні — що зассались у прибережну гальку в боз- , конечному ряді, і ті, що ткнулися носом у воду; — єдині слухачі у Джузеппе (Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) засасываться. засихання засыхание. засихати, -сих&о, -сихбєш* васбхнути и засохти, -хну, *хнеш и обл. засхн^ти, -пу, -пет засыхать, засбхнуть; (хиреть) чихнуть, зачахнуть [А барвінок! Барвінок » хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Шевч.); Загинеш, серденько, загинеш, Мов ряст весною уночі, Засхнеш, но знатимеш нічого (Шевч.)]. засичати, -чу, -чйш зашипить [Огонь загув, >засичав, 'застогпав, а потім заревів (Н.-Лее.); Наші гребці кинули весла — і за рушниці, а він як засичить на них: — Куди ' весла кинули? До берега! (Ле)\. засі см. Зась. засіб, -собу средство [Мова є найважливіший засіб людських стосунків.. (Ленін); Пролетаріат бере державну владу і перетворює засоби виробництва насамперед в державну власність (Енгельс)]; всіма1 особами (как) всеми средствами (всёмя мерами), всемерно; перев'язочні (и е р є в'я з н і) ^соби мео. перевязочные средства; см. еще засоби. засів, -ву с.-х. 1) засев, посев; спец. обсеменение; 2) (посеянное; засеянное пбле) посев; (участок — еще) засев. засівальник эти. уст. новогбдний поздра* ьйтель; уст. засевйльїцик. засівання засевание, засев; обсеменение. Ср. засівати 1. засівати, -ваю, -ваєш и засіювати, -сїюю, *сїго€ш, засіяти, -сію, -сієш 1) с.-х. засевать, засеивать, засеять; спец. обсеменять, обсеменить [*— Яка ти розкішна, земле, — думала Маланка. — Весело засівать тебе хлібом (Коцюб.); От зараз., прочитає громаді, скільки зорав, засіяв та що продав (Коцюб.)]; 2) (покрывать) усеивать, усеять, засевать, засеять, усыпать, усипать [Сніжок дрібними чорногорськими квітами засіває землю (От.)]; 3) (только засівати — о поздравлении с Новым годом) этн. уст. засевать. засіватися, -васться и засіюватися, -сїюеть- ся, засіятися, -сіється 1) усеиваться, усеяться [Небо ніби срібними чічками засівалось чимраз густіше, більше (Коб.); Поле засіялося грізною щетиною гострих і колючих багнетів (Кач.)\; 2) страд, в. (несоверш.) засеваться, засеиваться; обсеменяться; редк. усеиваться, усыпаться [На городі, крім маку, капусти, соняшників, засівалося щороку дві грядки тютюну (перекл. в Гоголя)]; ер. засівати 1—2. засівний посевной. засівпйк, ' -ка с.-х. посбвщик, засевщик. 1 засідання заседание [21 грудня Ц; р. відбулося перше засідання Центральної виборчої комісії по виборах до Верховної Ради Української РСР (Рад. Укр., 1946, XII)]. засідання (на кбго, на що) подсиживание (когб, чегб). засідатель, -теля заседатель [Розгляд справ у всіх судах здійснюється з участю народних засідателів, крім випадків, спеціально передбачених законом (Конст. СРСР)]. [ засідателька разг. заседатель. засідательський заседательский. 1 засідати1, -даю, -даєш (проводить работу) І заседать [Перший повітовий комсомольський І з'їзд засідав у залізничному клубі (Риб.)]. засідати», -даю, -даєш, засісти (засяду, засядеш) (на кого; где) 1) (на кого ¦— Нодстерс- . гать) подсиживать (когбL, уст. заседать (на когб), засесть (па когб) [Одного разу хазяїн засів і застукав лиса в курнику (народна казка)]; 2) (где) обл., ирон. усаживаться, усесться; (сидеть) заседать, вбсседаЧь [Старці громадські йшли повагом із села один за одним і засідали на своїх місцях (Фр.)]
|