Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вас * 119 пас 8&сіди, *дів обл. эасйда [Ніч примусила звитяжців в тайні засідй лягти, На світанку ж всі з'явились, несучи свої щити (пе- релл. Бажана)]] ходити, піти на ^ди (на к 6 г о) ходить, пойти в засаду (на когб), залегать, залечь (на когб) [Пішов на засіди на вовків (Канев. у. — Сл. Гр.I засідка засада [Я спокійно, впевнено, а іноді й одчайдушно -йшов з товаришами в засідку (Верш.)]. засідланий засёдланный, осёдланный [ЭДва- кали за вікном завжди готові, засідлані коні (перекл. а Фурманова)]. засідлати, -лаю, -л&єіп заседлать, оседлать [Засідлав собі коника гетьманського (Чуб.)]. засідок. -яка обл. насиженное яйцб. засік вакром; обл. зйсёка; (плетёный) кошель [Доверху заповнені золотою пшеницею державні і колгоснпі засіки (Рад. Укр.% 1952) VIII); Оиися дбайливо вичистила засік у коморі (Десн.)]. засіка 1) збсбка [Вся балка являла собою хитро споруджену страшну пастку, в багатьох місцях пересічену непрохідними для обозу засіками (Кач.); Бояри эакладали на шляху свої власні засіки-рогачки і побирали з них і в спокійних часах оилату від усякого проїжджого (Фр.)]; 2) обл. см. засік. засікання 1) засекание; занбрывапне; 2) засекание. Ср. засікати 1—2. засікати, -кало, -кбєга, засікти, -січу, -січеш 1) засекбть, засечь; (розгами и т. п. — ещё) запарывать, запорбть; 2) (отмечать) спец. засек&ть, засечь [На карті точно засікали квадрат, в якому стояла німецька батарея (Куч.); Ми лежимо довго, спостерігаючи за німцями. Пробуемо засікти їхні вогневі точки (перекл. в В. Некрасова)]; ^тй час засекать, 8асёчь время; 3) (о лошади) засекать, засечь [Кінь засіка ногу (Сл. Г р.)]. засікатися, -кається, засіктися, -січеться 1) (о лошади) засекаться, засечься [В мене кінь засікся, так я перев'язував (Гонч.)]; 2) страд. 9. (несоверш.) засекбться; эа- пбрываться; засекаться; ср. засікати 1—2. засікти см. засікати. засіктися см. засікатися. засіл, -еблу спец, засбл, посбл, уебл [Перед памп лежали на тарілці червоні, свіжого засолу, помідори (перекл. а Федорова)]. засіпати, -паю, -паєга задёргать [Іван навшпиньках повернувся й обережно васіпав ноги дядькам (Коал.)]. засіпатися, -паюся, -паєшея задёргаться 1 ІСержанта затрясло. Повіки його нервово засіпалися (Гонч.)]. засіріти, -рів засербть, засереться [Вона вставала рано, ледь-ледь засіріє в вікні І (Донч.)\ Горбатого птицею засірів придорожній камінь, і знову згадались каменоломні (Ст.)]. ' засірітися, -ріеться редк. эасер&гься, засереть. засісти см. засідати8. засічений 1) засеченный, засечённый; за- пбротый [Російський робітничий клас завжди шануватиме пам'ять мучеників, застрелених і засічених царськими слугами (Ленін)]; 2) засеченный, эасечённый. Ср. засікати 1—2. засічка1 зет. засечка. засічка9 засечка. Ср> засікати 2. засічний ист., воен. засечный. засіювати см. засівати. засіюватися см. засіпатися. засіялиії поэз. засиявший. засіяний 1) засеянный; обсемененный [Заса- джепо і засіяно деревами більше 100 тисяч гектарів (Рад. Укр., 1948, ХІ)\; 2) усеянный, засеянный, усыпанный [Небо засіяне зорями (Коб.)]. Ср. засівати 1—2. засіяти см. засівати. засіяти, -сійю, -сіяєш засиять; торж. вос- сийть [Темносинв небо розкрилося над головами, засіяли ворі, вапаптна прохолода повила землю (Горд.)]. засіятися см. засіватися. заскАбитн, -блю, -биш занозить [Заскабпв він собі лапу (перекл. а Горького)]. заскавуліти, -лк), -лиш заскулить; (реже) завизжать [Муму стиха заскавуліла, ніби жалуючись і просячи вибачення... (перекл. в Тургенева)]. заскавучати, -чу, -чйш и заскавчати 8аскулить; (реже) завизжать [Петрик підійшов до Жука, погладив його проти шерсті і смикнув 8а вухо. Пес лагідно заскавучав (Куч.)]. заскакати, -скачу, -екбчеш заскакать [Залопотів дощ, і між крем'яхами по червонястій пилюці заскакали димки, ніби від розривних куль (Гонч.)]. заскакування заскакивание. заскакувати, -скакаю, -скакубін, заекбчити, -чу, -чшп 1) заскакивать, заскочить [Часто він перший заскакував у село (Верш.); Слухайте мене і не заскакуйте наперед (Риб.); Заскочив на часинку у волость та й знов па бігунці і щодуху —• на станцію, видко (Головко)); 2) (только соверш. — кого) разг. эастичь, застигнуть; рааз. захватить; (только о действиях людей) застить, накрыть (разг.) [Маланка нссподівапо заскочила його, і він осміхався непевним, придуркуватим усміхом (Коцюб.); Біда заскочила^ їх, як дощова хмара (Коцюб.)]. заскалений1 (от заскалити) разг. прищуренный [Василь Іванович скосив набік заскалене око й закусив губу (Вас.)]. заскалепий2 (от заскалити) занбженный. заскалити см. заскалювати. ч заскалити, -калю, -калині ванозйть (Заскалив палець (Каменец, у. — Сл. Гр.)]. заскалювати, -люю, -люега, заскалити, »лю, -лиш (б к о) разг. прищуривать, прищурить (глаз). заскапдалити, -лю, -лиш разг. заскандалить. заскаржпти, -жу, -жпш обл. 1) (котб) пожаловаться (на когб) [Заскаржив [йойва] Нуту у рабіна, що сей обікрав його, а Нута собі байдуже (Фр.)]\ 2) (що) обжаловать (что). заскварчатп см. загакварч&ти. заскиглити, -лю, -лиш 1) (о человеке) прен. вапла'кать жалобно; начать плакать; за* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)