Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зас Г2(% пае стонбть; заныть (о плач? и жалобах); (только жалобно) заскулить (разг.); 2) (о птицах) застонать [Заскиглила каня над верховіттям смереки (Фр.)]; 3) (о собаках) заскулить; (реже) завизжать [Чегит глянув у воду, заскиглив, схопився з місця, й упряжка побігла вздовж кромки (перекл. з Сьомучикіпа)]. заскиртований с.-х. заскирдбванный [Через чотири—п'ять днів після закінчення жнив весь хліб був заскиртований (Рад. Укр., 1946, VIII)]. заскиртовування с.-х. заскирдбвьтвание. заскиртовувати, -ртбвую, -ртбвуєш, заскиртувати, -ртую, -ртуєш с.-х. заскирдовывать, заскирдовать. заскімлити, -лю, -лиш 1) (о человеке) заплакать, захныкать; (жалобно) заскулить; 2) (о животных) заскулить, завизжать; 3) (о чувстве боли) заныть; защемить [Юрі заскімлило під серцем люттю й образою — він тяжко заздрив на меч і шабельку (Смол.)]. засклений застеклённый, остеклённый [Сам корівник мав пристойний вигляд: стіни було складено з товстих обаполів, попід стріхою блищав ряд засклених віконець (Скляр.)]. засклепити, -плю, -пйш 1) покрыть сводом; (глаза) сомкнуть [А тут... зуби зціпило, язик одібрало, очі засклепило... (Мирн.)]\ 2) (о почве) обл. превратить в камень; (без дополнения) затвердеть [Засклепило, що не можна орати (Каменец, у. — Сл. Гр.)]. засклити, -лю, -лиш застеклить, остеклить [Заскли оте вікно (Сл. Гр.); Крига, гладенька й міцна, засклила насупроти школи болото (Ільч.)]. заскляніти, -иГє застекленеть [Море чорно заскляніло,! наче вар (перекл. з Павленка)]. заскнілий закоснелый; закостенелый. заскпілість, -лості закоснелость; закостенелость. заскніння закоснение; закостенёние. заскніти, -цію, -нієш 1) закоснеть; закостенеть; 2) (о чувстве тоски) разг. защемить, заныть [Згадав оце, що в нього сина немає, самі дочки, от і заскніло серце (Головко)]. заскок, -ку заскок. заскороджений заборбненный, заборонованный; заскорбженный [Невеликі все то клаптики були, одні свіжо заскороджені, другі злегка прикриті зеленою рослиною (Мирн.)]. Ср. заскороджувати. заскороджувати, -джую, -джуеш, заскородити, -джу, -дшп с.-х. заборанивать, заборонить, забороновать; обл. «заскородить [Зорали, посіяли, ..заскородили (Рудч.); Сьогодні виоре нивку, а завтра заскородить (перекл. в Салтикова-Щедріна)]. заскорублий разг^ заскорузлый, закорузлый. заскбчешій застигнутый; захваченный; накрытый. Ср. заскакувати 2. заскочити см. заскакувати. заскочка 1) (в замке) защёлка; 2) (зубец на оси) техн. собачка. заскребти, -бу, -беш заскрести. заскребтися, -буся, -бешея заскрестись. заскреготати, -гочу, -гбчеш и заскреготіти, -гочу, -готйш 1) заскрежетать [Богун тихо заскреготав зубами (Кач.); Сулак заскреготів зубами, заглибившись очима у вікно (Риб.)]\ 2) (о звуках, напоминающих треск) обл. застрекотать [Над тим місцем, де почувся крик, голосно заскреготала сорока (Панч)]. заскрекотати, -кочу, -кочеш ц заскрекотіти, -кочу, -котиш застрекотать [За спиною, у верболозах, заскрекотали коники (Смол.); Дві сороки прилетіли й заскрекотіли на дубі (Донч.)]. заскрипіти, -пліб, -пйш заскрипеть [Загін рушив. Заскрипіли полозки саней (Верш.)]. заскубти, -бу, -беш разг. замучить (неточно) [Заскубуть, заклюють вони мене, мамо, як "лихі шуляки голубку (Н.-Лев.)]. заскучати, -чаю, -ча"єш заскучать [Отже, мій Андрійко хутко і заскучає (Вовч.)]. заслабіти, -бію, -бієш разг. захворать; заболеть; занемочь [В суботу заслабіла, а в неділю лежала, в понеділок умерла (Чуб.)]. Ср. заслабнути. заслаблий захворавший; заболевший; занемогший. Ср. заслабнути. заслабнути и заслабти, -биу, -бпеш разг. захворать (разг.); заболеть; обл. занемочь [Що з тобою? Може ти заслаб? (Еуч.)]. заслана .1) прич., прил. см. засланий1 1; 2) (род. засланої) сущ. ссыльная. засланець, -нця уст. ссыльный [Не легка це була енрава — добитися дозволу на друкування творів поета — політичного засланця [Шевченка] (Літ. газ., 1939, II)]. засланий1 1) прич., прил. сосланный; засланный; заточённый; ср. засилати 2; 2) (род. засланого) сущ. ссыльный. засланий2 застланный; покрытый; заволочённый [Посеред довгої й широкої зали стояв довгий стіл, засланий червоним сукном (Мирн.); Очі в Гордія Івановича немов заслані далеким туманом (Коп.)]. Ср. застилати. засланка ссыльная. заслання ссылка; заточение [Крізь крижані вітри царських заслань, крізь вогні і бурі революційних битв проніс Ленін велику мрію про щастя трудового люду (Рад. Укр., 1948, /)]. Ср. засилати 2. заслати1 см. засилати. заслати2 см. застилати. заслатися см. застилатися. заслинити см. заслипюватп. заслинитися см. заслинюватися. заслинювати, -шою, -нюєш, заслинити, -то, -ннш разг. заслюнивать, заслюнить, заслюнявить, замусливать, муслить, замуслить, замусоливать, мусблить, замусолить; (сильнее) обмусливать, обмуслить, обмусолить, измусливать, измуслить. заслинюватися, -нююся, -шосшея, заслинитися, -нюся, -иишея заслюниваться, за- слюнйться, заслюнявиться, замусливаться, муслиться, замуслиться, замусоливаться, мусолиться, замусолиться; обмусливаться, обмуслиться, обмусолиться, измусливаться, измуслиться. Ср заслинювати. засліджений разг. заслеженный [Пив [Антін] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)