Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зас 122 вас [сильна) облиться слез&ми; (немного) прослезиться [Ася засльозилась, кинула ненависний погляд на того розбишаку {Горд.)]. засмага заг?р [Вії довгі, мов крильця, тріпотять, і тіні від них падають на білі, 8 прозорим рум'янцем, щоки, до яки* не пристає літня засмага (Коп.)). засмагати, -г&ю, -гбсш, засмагнути, -ну, -неш 1) (о губах) вапекаться, запечься; 2) (о человеке) загор&ть, загореть [Стала дівчина оживати, посвіжішала, засмагла на городі, на очах розцвітала (Кундз.)]. засмаглий 1) запёкшийся; 2) загорелый, загоревший [Густо засмаглр на сонці Семенове обличчя склалося в широку посмішку (Сміл.)]. Ср, засмагати 1 — 2. засмагліти, *лік>, -лієщ носмуглёть [Він засмаглів од вітру й непогоди (Мал.)]. засмагнути см. засмагати. засмажений зажаренный, изжаренный [На круглий пизенькцй столик, поставлений біля хатиг Марфа принесла васмаженого в каструлі півня (перекл. а Бабаевського)]. засмажити см. засмажувати. засмажитися см. засмажуватися. засмажка кул. заправка. засмажувати, -жую, -жуєш, засмажити, -жу, -жшц зажаривать, зажарить, изжарить [Тільки вечерю йому зопсували. Тим більш, що забули засмажити печерички (Коцюб.)]. засмажуватися, -жується, засмажитися, -житься зажариваться, зажариться, изжариться. засмакувати, -кую, *куєщ (в чбму) найти вкус (в чём), войти во вкус (чего) [Швидко я засмакував у його оповіданнях, мов бджола в меді 8 чужого улія (Фр.)]\ ~ти наперёд що предвкусить что. засмалений 1) опалённый, обожжённый; обгоревший [Сохли вздовж стіни великі вила і наставляли засмалені кінці, немов волячі роги (Коцюб.)]; сп. засмалювати 1 и засмалюватися 1; 2) загорелый, загоревший [Засмалені матроси співають на палубі про не відкриті ще вемлі, про зелені тропічні країни (Гонч.)]; ср. засмалюватися 2; О "-'ішй сонцем опалённый (разе. запечённый) сблнцем [Здавалось, лейтепант був колись раз і назавжди засмалений сонцем (Гонч)]. засмалити см. засмалювати. засмалитися см. засмалюватися. засмалювати, -люю, -люєш, засмалити, -малю, -малищ 1) оналять, опалить, обжигать, обжечь; (покрывать загаром) запекбть, запечь (разе.) [Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу, як засмалило тіло (Коцюб.)]; 2) (о папиросе и т. п.) раза, зажигать, эажбчь; (соверш. рааг. — ещё) 8апалйть [— Ви, Лука Федорович, будете підтягувати. — Якщо знаю у пісню, то можна, — засмалюючи папіроску, відказав той (Мирц.)]. засмалюватися, *люи)ся, -лювшся, засмалитися, -малися, -милишся 1) (на огне) обгорать, обгореть; 2) (на солнце) загорить, вагореть. васмадьцюц&ти см. засмальцьбвувати. І засмальцюватися см. засмальцьовуватися. засмальцьбваїшй заселенный, сальный (преим. без зависимых слов), замасленный [Комірчини й сорочка, чорний блискучий галстук на шиї [Еродовського] були засмальцьовані, аж блищали проти сонця (Н.-Лее.)]; ~пий від пбту с&льпый от нбта [Скидали теплі шапки, кожушки і йшли в засмальцьованих від поту і продимлених гімнастьорках (Шер.)]. засмальцьовувати, «цьбвую, -цьовуєш, засмальцювати, »цюю, -цюеіп засаливать, еблить, засилить; разг% вам?сливать, замаслить; (всё, совсем) высаливать, высалить; І (только соверги.) вавозйть (разг.). засмальцьбвуватися, -цьбвуюся, -цьбвуеінся, засмальцюватися, »цююся, -цюєпіся засаливаться, силиться, засилиться; замасливаться, замислиться; высаливаться, высалиться; завозиться, Ср. засмальцьбву- вати. засмачувати, -чую, -чуега, засмачйти, -чу, -чйщ разг. сдйбривать, сдобрить; заправлять, заправить [Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила? (Грин. — Сл. Гр.)]. засмачуватися, -чується разг. сдабриваться; заправляться.^ засмердіти, -джу, -дйга разг. 1) эавонйть [В повітрі засмерділо смалятиною- (Н.-Лев.)]; 2) (наполнить что-нибудь запахом) прогонять. засмердітися, -джуся, -дйшея разг. провонять [Вже ввесь світ засмердівся ним [тютюном] (Грин. «— Сл. Гр.)]. засмиканий задёрганный; затрёпанный; издёрганный. Ср. засмикувати 2. засмиканість, -ності издёрганность. ) засмикати см. засмикувати. засмикатися, -каюся, -каєшся 1) Р задер* гаться; (о сидящем-~обычно) заёрзать [Засмикавсь Андрій на мішках, а Роман ніби аж зрадів (Панч)]\ 2) (шмучиться) издёргаться. засмикувати, -кую, -куєш, засмикати (засмйч каю, засмикаєш и редк. васмйчу, засмйчеш) 1) (только соверш. — о начале действия) задёргать; затеребить, затормошить (только кого); 2) (утомлять кого-нибудь) разг. задёргивать (редк.), задёргать (когб); (только соверш. разг. — ещё) ватормо- шить, затеребить, (реже) затрепбть, (оовсем вамучить) издёргать. засмітити см. засмічувати. засмітитися см. засмічуватися. засмічений засорённый; (с.-х. —- в значении прил.) сбрный [Схили узвозу були пориті бліндажами, окопами, обплетені колючим дротом, засмічені іржавими бляшанками (Скляр,); Поле весь час залишалося чистим, не васміченим бур'янами (Коаач.)]. засміченість, "ііості засорённость; сбрность [З метою найшвидшої ліквідації засміченості полів забезпечитц застосування правильної системи обробітку грунту (Зак. п'ят. план)]. Ср. засмічений. засміченпя засорение. І' засмічування засорение. засмічувати, -чую, -чуєга, засмітити, -мічу, •мітиш засорить', еасаривать (роле.), 8а- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)