Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вас 123 вас сорить [Б рашна* свого поширенпя гірчак ааомічус всі польові і городці землі (Вісник АН УРСР. 1949, 4)]. засмічуватися, -чується, засмітитися, -мітить* ся захоряться, закриваться, засориться. Ср. засмічувати. засмічувач с.-х. засоритель, засмішити, гшу, -шига рааг. насмешить (сильно), рассмешить (сильно); разг. уморить [Засмішив мене (Константиногр. у.— Сл. />.)], засміювати, *міюю, -міюещ, засміяти, -мій, ¦міет^ааз, васмеивать, засмеять [Пошли ж ти їй долю, —. вона молоденька; Бо люди чужії ЇЇ засміють (Шевч.)]. засміятися, -міюся, -мі?шся засмеяться [Руд- вев засміявся й поплескав мене по плечу (Верщ%))\ <**тисл на к^тді см. кутній 2. засмбктапий і) васбсавный; 2) (истощенный) разд. испитбй. засмоктати см. засмоктувати. засмоктування засасывание. засмбктувати, -ктую, -ктуєш, засмоктати, *мокчу> --мбкчевд 1) (о болоте) засасывать, засосать [Раз упавши, кінь уже не міг звестися: його засмоктувало па очах (Гонч.)]; 2) (только соверш, — о начале действия) засосать [Дід Цигай вдоволено висмоктав свою велику саморобну люльку (Ваш)]. засмоктуватися, -ктуюся, -ктуешся засасываться. засмолений засмолённый [Вогнище почало розгорятися. Дим товстим стовпом валив у засмолений отвір [у комині] і, не вміщуючись у ньому, па землю не сідав, а висів, як хмара, під дахом (перекл. в Вабаевського)]. засмолити см, засмолювати. засмолитися см, засмолюватися. засмолювати, -люю, -люега, засмолити, -молю, -молиш засмйлпвать, эасмолйть [Човна засмолює завзятий риболов (Рил.)]. засмолюватися, глююся, -люєшся, засмолитися, ^молюся, -мблшпся засмаливаться, засмолиться. засмутити см. засмучувати, засмутитися см* засмучуватися. засмуткувати, -кую, -куєш разг. загрустить. засмучати см. засмучувати. засмуч&тися см. засмучуватися. засмучешш 1) опечаленный; (без дополнения— обычно) печальный; огорчённый; сокрушённый, удручённый [Ой ти, дівчино зарученая, Чого ж ти ходивд засмученая? (Чуб.); Голубий засмучений погляд тихо зустрів його і зразу ж погас (Ст,)\ Облцччя в Ганни Іванівни було бліде й засмучене (Шовк.)]; 2) омрачённый, Ср. засмучувати 1—2. засмученість, 'ііості удручённость. засмучення огорчение; сокрушение. Ср. засмачувати 1. засмучено нар. печально; огорчённо; сокрушённо, удручённо. Ср. засмачувати і. засмучувати, -чую, -чуєщ и обл. засмучати, -чаю, -ч&єш, засмутити, -мучу, -мутиш 1) (кого) опечаливать, опечалить; (причинять боль) огорчать, огорчить; (при подлежащем, обозначающем причину такого состояния — еще) сокрушать, сокрушить, удручать, удручить, приводить в уныние, привести в уныние, книжи. повергать в уныние, повергнуть в уныние [Що не вмовляли Олесі, нічого не помоглось. Тільки гірш дівчину засмутили (Вовч.)]\ 2) (при дополнении — неживом предмете) омрачать, омрачить, засмучуватися, -чуюся, -чусгпся и обл. за- смучатися, -чшосл, -ча\інея, засмутитися, -мучуся, ^мутишся 1) оиечбливаться, опечалиться; огорчаться, огорчиться; впадать в уныние, впасть в уныние; (соверш. разг. — еще) запечалиться, приуныть; редк. удручаться, удручиться [Зінька важко зітхнула, й голову похилила. Син так само засмутився (Н.~Лев,)]; 2) омрачаться, омрачиться. Ср, засмучувати 1—?¦ засніжений заснежённый, заспёжепный [Я встав, вийшов на засніжений берег і став па пустельній кручі над'рікою (Смол.)]. заснГжспість, -пості заснежённость, ваенб- женность. засніжитися, -житься за снежиться [Все навкруги побіліло; засніжилися сопки, перестояні трави і пні сховались (перекл. а Ажаева)]. засиіт, -ту с.-х. обл. головвй. См. головне2. засиітйтд см» засвічувати, засвітитися см. заснїчуватися. засвічувати, -чую, -чуєщ, засвітити, -нічу, -пїтиш обл% засыпать, засыпать (чем-либо сыпучим). заснічуватися, -чується, заспіт йтися, -нітиться обл. і) (о гнойной ране) закупориваться, закупориться [Оце рана ва- снітилася, так гній і не витіка (Лебед.» у. «~ Сл. Гр)]\ 2) с~#, покрываться головнёй, покриться головнёй [Пшениця засвітилась (Фр.)]. заснований1 оенбванный; учреждённый, Ср, заснбвувати1. заспбваний2 заенбванный; затканный; опутанный [Чисте пебо, напрєне сонцем, наче засноване синіми й срібними нитками, переливалося, горіло, не було йому кінця- краю (Янов.)]. 6р. заснбвувати8. засновиг&ти, -г&о, -гбеш разе, васновать [Хлоп'яки 8 довгими тичками васновигали в лісах (Горд.)]. заснбвник основатель; книжн. учредитель; уст. зиждитель [Ім'я Леніна, великого засновника і мудрого вождя Комуністичної партії, нерозривно вв'язане з усією історією нашої партії E0років КПРС)]; зб^б^и ~ків собрание основателей (учредителей), учредительское собрание. засновництво учредительство (Фінансовий капітал, що концентрований в небагатьох руках і користується фактичною монополією, бере величезний і дедалі більший зиск від засновництва, від випуску фондових паперів.. (Ленін)]. зас новіш ця основательница; учредительница. Ср. заснбвник. засновницький учредительский. засновок, -вку обл. предпосылка. засновування* основание; учреждение. Ср. засновувати1. засновування3 ааснбвывание. Ср. заснбвувати9. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)