Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зас 124 зас засновувати1, -нбвую, -новуєш, заснувати, -ную, -нуеіп (устраивать что-нибудь, давать начало чему-нибудь) основывать, основать (что); книжн. полагать основание, положить основание (чему), полагать основы, положить основы (чего); (в официальном языке — преим. распоряжением сверху—ещё) учреждать, учредить (что) [..пролетаріат засновує своє панування шляхом насиль- ственого повалення буржуазії (Комун, ман.); Дзержинський разом із своїми друзями заснував польський ривком і випустив маніфест (Ленін)], засновувати2, -новую, -пбвуєш, заснувати, -ную, -пуєш (в ткацком ремесле и о паутине) заснбвывать, засновать; (соверш. — покрывать чем-нибудь — обычно) заткать, (о паутине также) опутать [І стає перед ним [Чіпкою] людська неправда... Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ (Мирн.)]. засновуватися1, -нбвується, разг. заснуватися, -нується основываться, быть основанным; учреждаться, быть учреждённым; организовываться (несоверш.), организоваться (соверш. и несоверш.)\ (реже) возникать, возникнуть [Коли засновувалась стара «Искра», в 1900 році, в цьому брав участь який- небудь десяток революціонерів (Ленін); Де був колись бір—стало, велике село Бірки; ..де колись на лощині вовки вили та лисиці нори рили—красується село Вовча Долина. Тоді заснувалися й Піски (Мирн.)]. Ср. засновувати1. засновуватися2, -нбвуюся, -нбвуєшся, заснуватися, -нуюся, -нуєшся заснбвываться, засноваться; заткаться; опутаться [Павутинням заснувалось (Квітка)]. Ср. засновувати2. заснозйти, -ножу, -нбзиш 1) затянуть перекладины в улье; 2) вставить в ярмо «с н б з и». заснування основание; учреждение [Опанэс Сидорович Олійник був рахівником колгоспу від дня його заснування (Скляр.)]. Ср. засновувати1. заснувати1 см. засновувати1. заснувати2 см. засновувати2. заснувати3, -ную, -пуєш (заходить) разг. засновать [Заснували по залу пари, з хорів посипався різнобарвний сніг конфетті (перекл. з Полевого)]. заснуватися1 см. засновуватися1. заснуватися2 см. засновуватися2. заснуватися3, -нуюся, -нуєшся засновать [Заснувались сумні думи в її голові (Н.-Лев.)]. Ср. заснувати3. заснулий заснувший, уснувший; (без дополнения — ещё) спящий [Вона нахилилась над заснулим хлопчиком, милуючись (перекл. а Мальцева); Геть пішла луна в заснул ому саду (Вас.)]. заснути см. засипати2. засоби, -бів средства; ^*би (до) існування средства существования. засов см. засув. засовати, -ваю, -ваєш засовать; (переставляя) задвигать. засбватися, -ваюся, -ваєшся разг. за соваться; (преим. о сидящем) заёрзать; (завертеться^ засуетиться) заелозить [Віп нетерпляче засовався на твердому, незручному сидінні ^(Риб.)]. засовка обл. см. засувка. засовувати, -сбвую," -сбвуєш и засувати, -ваю, -ваєш, засунути, -ну, -неш 1) (что куда) засовывать, засунуть; (вдвигая — ещё) задвигать, задвинуть; (что за что — ещё) затыкать, заткнуть [Банник поквапливо засовував кисет у кишеню шароварів (перекл. з Шолохова); Хома ліниво засуває руку в кишеню і не виймає (Коцюб.); —Бачиш, яка я господиня? — говорила Ба- лабушиха, одсуваючи й засуваючи шухляди (Н.-Лев.); Андрій метнувся на місці, засунув зно0* горнятко [в піч], обкидав його жаром і мовчки осміхався (Коцюб.)]; 2) (закрывать, замыкать) разг. задвигать, задвинуть; (реже) запирать, запереть [Ма- т и йде в хату і засовує двері за собою (Л. Укр.); Як тільки смеркало, Шдпара засував двері в сінях (Коцюб.); Раптом зійшла я з балкона і двері засунула міцно (Л. Укр.)]. засовуватися, -сбвуюся, -сбвуешся и засуватися, -ваюся, -вієшся/засунутися, -нуся, -нешся 1) разг. засовываться, засунуться; задвигаться, задвинуться [Заспокоївши голод, хлопець засунувся під якийсь пліт у лопушшя і заснув, мов забитий (Фр.)]; 2) разг. запираться, запереться [Дмитро засовується у ванькирчику, набитому вуликами, діжками, рамами, і зразу засинає нервовим чутким сном (Ст.); Добрі люди, аби смеркло, мерщій засовуються по своїх домівках (Мирн.)]; 3) страд, з. (несоверш.) засбвываться; задвигаться; затыкаться; задвигаться; запираться. Ср. засовувати 1—2. засокорити, -рю, -рйш и засокотати, -кочу, -кбчеш и засокотіти, -кочу, -котиш засокотать (разг.); (о курице — ещё) закудахтать; (о петухе — ещё) закричать [Раптом., засокотала курка (Шиян); Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав (Н.-Лев.)]. засолений засбленный; ^*ні грунти с.-х. засбленные почвы [На засолених грунтах люцерну сіють лише після гіпсування та внесення гною (Колг. вироби. енцикл.)]. засоленість, -пості спец, засбленность [Головні труднощі,.з якими ми, озеленювачі, зустрілися в Каракумах, — це велика засоленість грунтів (Літ. газ., 1952, XI)]. засолення спец. 1) засбл, засблка, посол, усбл; 2) (о почве) спец. засоление [Забезпечити в усіх бавовносійних республіках правильне й повне використання наявних зрошуваних земель, не допускаючи їх засолення і заболочування (Рад. Укр.} 1947, II)]. засолити см. засолювати. засблка засблка, засбл. засолювальний спец, засбл очный. . засолювання засаливание, засблка, засбл. засолювати, -люю, -люєга, засолити, -солю, -сблшп засаливать, засолить. засолюватися, -люється засаливаться. засолювач спец. засольщик. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)