Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зас
133
зат
засухостійкість, -кості с.-х.
засухоустойчивость.
засушений засушенный [Випала з книжки
засушена конвалія, пожовкла, нежива
квітка (В. Василевська — переклад)].
засушити см. засушувати.
засушитися см. засушуватися.
засушливий засушливый [Весна була
засушлива (Кач.)].
засушування засушивание.
засушувати, -шую, -шуєш, засушити, -сушу,
-сушиш засушивать, засушить [Отак і їй,
одній-єдиній, ..Красу і серце засушить
І марне згинуть в самотині Аж
страшно!.. (Шевч.)].
засушуватися, -шуюся, хіпуєшся,
засушитися, -сушуся, -сушишся засушиваться,
засушиться.
засхнути см. засихати.
засюрчати, -чу, -чйш засвистеть; (о
насекомых) застрекотать; (о веретене — обычно)
зажужжать [Засюрчав провідник, поїзд
рушив далі (Скляр.)] Поблизу в траві
засюрчав коник (Мирн.)].
засягати, -гаю, -гаєш, засягпути и засягти,
-сягну, -сягнеш 1) захватывать,
захватить; (взором) охватывать, охватить;
доставать, достать [Лев: ..Як засяг рукою за
бороду, то й замотав, як мичку (Л. Укр.);
Нічого — крім білого простору, що
розливається далеко, як лиш око засягне
(Коб.)]; скільки ^иути (~гтй) (о
большом пространстве) сколько (насколько)
глазом охватишь, куда глаз достанет [Лиман
перед їх очима—скільки засягнути—лелів
(Мирн.)]; 2) разг. достигать, достичь
[Через ту роботу він засягне свого щастя
(Мирн.)].
засякатися, -каюся, -каєшся разг.
засморкаться [Козаки засякалися. Хтось-запла-
кав ревно, мов жінка (перекл. з
Павленка)].
засяяти, -сяю, -сяєш и засяти засиять, уст.
воссиять; (засверкать — ещё) заблистать,
заблестеть, (переливами) заиграть;
(осветиться чем-нибудь — ещё) озариться
[Засяяло сонце, і рибалки одразу побачили
острів і море (Трубл.); Колгоспи виросли
багаті, Засяло світло в новій хаті
(Воронько)) їх'очі стрілись і засяли,
порозумівшись без слів (Коцюб.)]; на облич-
ч і осяяла пбсмішка на лице
засияла улыбка, лицб озарилось улыбкой,
лицб расцвело улыбкой; ів наше в і-
к 6 н ц є <^сяє с 6 н ц е погов. будет и на
нашей улице праздник; (реже) придёт сбл-
нышко и к нашим окошечкам.
зась, заськи, обл. засі межд. разг. дудки
[А зась! Не діждеш ти мене сміттям
годувати (Н.-Лев.); На цей раз приказка
здалась: Що декому, мовляли,
можна—другим зась (Гл.); Гарно, хитро баба каже,
По губах мов медом маже, — Тому заськи,
тому на... (Гл.); Не вір [поете] облесним,
стережися злюк, А дармоїдам все кажи:
А ласі! (Фр.)].
засьорбати, -баю, -баєш начать хлебагь;
разе, захлебать [Забряжчали посудою, за*
сьорбали каву й запахкали з люльок
(Коцюб.)].
затаврований заклеймённый; затаврённый; (в
значении прил.) таврёный. Ср. затаврувати.
затаврувати, -рую, -русш заклеймить; спец.
затаврить [Історія затаврувала ганьбою
тричі мерзенних запроданців, буржуазних
націоналістів (Літ. газ., 1948, І)].
затаєний 1) прич. затаённый; утаённый,
скрытый; затаённый [Вважали і були
певні, що то вона керує Павлом у
розшукуванні затаєної землі (Ле)]; ер. затаювати
1—2; 2) прил. (тайный) затаённый [Катя
зачепила болюче місце, висловила
затаєне хлопцеве бажання (Козач.)].
затаєння утбйка.
затаєно нар. затаённо.
затаїти см. затаювати.
затаїтися см. затаюватися.
затакт, -ту муз. затакт.
заталанити, -ню, -ниш разг. счастливо
приобрести [Що вдень загорюєш, то за ніч
прогайнуєш, а що заталаниш, — то
музики наймаєш (Чуб.)]; ~»пило (кому) безл.
привалило счастье; повезло.
затамований 1) задержанный; затаённый
[Але на другім кінці вихід її [води] був
почасти затамований (Фр.)]; 2)
подавленный, заглушённый. Ср.
затамовувати 1—2.
затамовувати, -мбвую, -мбвуєш, затамувати,
-мую, -муєш 1) прям, задерживать [Коли
останній [сусід Нурли] спускав воду на
свою землю, Нурла затамовував потік
вище, одводив його до себе (Коцюб.)];
~ти дух (п б д и х, віддих) а) (о
ком) затаивать, затаить дыхание (дух)
[Вони проминули ще десяток склепів,
затамовуючи дух (Смол.); Затамувавши
подих, дивилась Надя, як починає
роботу Борис (Собко); Олег, затамувавши
віддих, визирнув з-за димаря (Донч.)];
б) (о чём) разг. захватывать, захватить дух
(от чего) [Він почервонів, як буряк,
його очі почали заливатися кров'ю, лютість
затамувала йому дух (Фр.)]; ~вало дух
(п 6 д и х, віддих) безл. захватило
(перехватило) дыхание (дух) [Семенові
затамувало дух у грудях (Коцюб.)]; ~*ти кров
останавливать, остановить (унимать, унять)
кровь [Чує лицар серед бою, що
смертельна рана в грудях, стиснув панциря
міцніше, аби кров затамувати (Л. Укр.); Наш
партизанський лікар Маєвська і
фельдшер Бобіна ледве затамували кров, що
била з рани фонтаном (Ковпак)]; 2)
(превозмогать в себе какое-нибудь чувство)
подавлять, подавить, заглушать, заглушить
[Затамовуючи в собі почуття огиди і
страху, Вася пересунувся ближче до задньої
стінки (Собко); Щоб затамувати в собі
страх, кожен говорив голосніше, ніж
треба (Панч)].
затанцювати, -цюю, -цюєш затанцевать;
(преим. о народных танцах и перен.)
заплясать [Затанцює щука з перцем 1
цибулька з оселедцем! (Гл.)].
аатлпцюватися, -цібюся, -цюєшся роъ>.
затанцеваться, заплясаться [[Маруся] до впаду

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)