Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зас 133 зат засухостійкість, -кості с.-х. засухоустойчивость. засушений засушенный [Випала з книжки засушена конвалія, пожовкла, нежива квітка (В. Василевська — переклад)]. засушити см. засушувати. засушитися см. засушуватися. засушливий засушливый [Весна була засушлива (Кач.)]. засушування засушивание. засушувати, -шую, -шуєш, засушити, -сушу, -сушиш засушивать, засушить [Отак і їй, одній-єдиній, ..Красу і серце засушить І марне згинуть в самотині Аж страшно!.. (Шевч.)]. засушуватися, -шуюся, хіпуєшся, засушитися, -сушуся, -сушишся засушиваться, засушиться. засхнути см. засихати. засюрчати, -чу, -чйш засвистеть; (о насекомых) застрекотать; (о веретене — обычно) зажужжать [Засюрчав провідник, поїзд рушив далі (Скляр.)] Поблизу в траві засюрчав коник (Мирн.)]. засягати, -гаю, -гаєш, засягпути и засягти, -сягну, -сягнеш 1) захватывать, захватить; (взором) охватывать, охватить; доставать, достать [Лев: ..Як засяг рукою за бороду, то й замотав, як мичку (Л. Укр.); Нічого — крім білого простору, що розливається далеко, як лиш око засягне (Коб.)]; скільки ^иути (~гтй) (о большом пространстве) сколько (насколько) глазом охватишь, куда глаз достанет [Лиман перед їх очима—скільки засягнути—лелів (Мирн.)]; 2) разг. достигать, достичь [Через ту роботу він засягне свого щастя (Мирн.)]. засякатися, -каюся, -каєшся разг. засморкаться [Козаки засякалися. Хтось-запла- кав ревно, мов жінка (перекл. з Павленка)]. засяяти, -сяю, -сяєш и засяти засиять, уст. воссиять; (засверкать — ещё) заблистать, заблестеть, (переливами) заиграть; (осветиться чем-нибудь — ещё) озариться [Засяяло сонце, і рибалки одразу побачили острів і море (Трубл.); Колгоспи виросли багаті, Засяло світло в новій хаті (Воронько)) їх'очі стрілись і засяли, порозумівшись без слів (Коцюб.)]; на облич- ч і осяяла пбсмішка на лице засияла улыбка, лицб озарилось улыбкой, лицб расцвело улыбкой; ів наше в і- к 6 н ц є <^сяє с 6 н ц е погов. будет и на нашей улице праздник; (реже) придёт сбл- нышко и к нашим окошечкам. зась, заськи, обл. засі межд. разг. дудки [А зась! Не діждеш ти мене сміттям годувати (Н.-Лев.); На цей раз приказка здалась: Що декому, мовляли, можна—другим зась (Гл.); Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже, — Тому заськи, тому на... (Гл.); Не вір [поете] облесним, стережися злюк, А дармоїдам все кажи: А ласі! (Фр.)]. засьорбати, -баю, -баєш начать хлебагь; разе, захлебать [Забряжчали посудою, за* сьорбали каву й запахкали з люльок (Коцюб.)]. затаврований заклеймённый; затаврённый; (в значении прил.) таврёный. Ср. затаврувати. затаврувати, -рую, -русш заклеймить; спец. затаврить [Історія затаврувала ганьбою тричі мерзенних запроданців, буржуазних націоналістів (Літ. газ., 1948, І)]. затаєний 1) прич. затаённый; утаённый, скрытый; затаённый [Вважали і були певні, що то вона керує Павлом у розшукуванні затаєної землі (Ле)]; ер. затаювати 1—2; 2) прил. (тайный) затаённый [Катя зачепила болюче місце, висловила затаєне хлопцеве бажання (Козач.)]. затаєння утбйка. затаєно нар. затаённо. затаїти см. затаювати. затаїтися см. затаюватися. затакт, -ту муз. затакт. заталанити, -ню, -ниш разг. счастливо приобрести [Що вдень загорюєш, то за ніч прогайнуєш, а що заталаниш, — то музики наймаєш (Чуб.)]; ~»пило (кому) безл. привалило счастье; повезло. затамований 1) задержанный; затаённый [Але на другім кінці вихід її [води] був почасти затамований (Фр.)]; 2) подавленный, заглушённый. Ср. затамовувати 1—2. затамовувати, -мбвую, -мбвуєш, затамувати, -мую, -муєш 1) прям, задерживать [Коли останній [сусід Нурли] спускав воду на свою землю, Нурла затамовував потік вище, одводив його до себе (Коцюб.)]; ~ти дух (п б д и х, віддих) а) (о ком) затаивать, затаить дыхание (дух) [Вони проминули ще десяток склепів, затамовуючи дух (Смол.); Затамувавши подих, дивилась Надя, як починає роботу Борис (Собко); Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря (Донч.)]; б) (о чём) разг. захватывать, захватить дух (от чего) [Він почервонів, як буряк, його очі почали заливатися кров'ю, лютість затамувала йому дух (Фр.)]; ~вало дух (п 6 д и х, віддих) безл. захватило (перехватило) дыхание (дух) [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.)]; ~*ти кров останавливать, остановить (унимать, унять) кровь [Чує лицар серед бою, що смертельна рана в грудях, стиснув панциря міцніше, аби кров затамувати (Л. Укр.); Наш партизанський лікар Маєвська і фельдшер Бобіна ледве затамували кров, що била з рани фонтаном (Ковпак)]; 2) (превозмогать в себе какое-нибудь чувство) подавлять, подавить, заглушать, заглушить [Затамовуючи в собі почуття огиди і страху, Вася пересунувся ближче до задньої стінки (Собко); Щоб затамувати в собі страх, кожен говорив голосніше, ніж треба (Панч)]. затанцювати, -цюю, -цюєш затанцевать; (преим. о народных танцах и перен.) заплясать [Затанцює щука з перцем 1 цибулька з оселедцем! (Гл.)]. аатлпцюватися, -цібюся, -цюєшся роъ>. затанцеваться, заплясаться [[Маруся] до впаду |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)