Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
аат 134 зат пе затанцюється, не розсердиться до сварки (Вовч.)]. Ср. затанцювати. затарабанити, -ню, -ниш забарабанить [Щось затарабанило в вікно (Вас.)]. затарахкати, -каю, -каєш застучать (сильно); загрохотать. затарахкотіти, -кочу, -котйш затарахтеть [Не встигла Онися скінчити розмови, як за двором затарахкотів віз (Н.-Лев.)]. затасканий прил. затисканный. Ср. затаскувати2 . затасканість, -ності разг. затасканность. затаскати1 см. затаскувати1. затаскати2 см. затаскувати2. затаскатися см. затаскуватися2. затаскувати1, -кую, -куєш, затаскати, -каю, -каєш (уносить) затаскивать, затащить, разг. затаскать [Собаки десь уже і ягня -затаскали (Манж.)]. затаскувати2, -кую, -куєш, затаскати, -каю, -каєш (изнашивать) разг. затискивать, 'затаскать. затаскуватися1, -кується затискиваться. Ср, затаскувати1. затаскуватися2, -кується, затаскатися, -кається затаскиваться, затаскаться. Ср. затаскувати2. затасувати, -сую, -суєш разг. задевать (разг.), засунуть [Куди се ти віника затасувала? (Сл. Гр.)}. зататакати, -каю, -каєш и зататбхкатп за- татйкать [Мирно зататакали колеса по рейках (Десн.); Зататахкав кулемет (Шияп)]. затаювання затаивание; утаивание; разг. утййка. Ср. затаювати 1. затаювати, -татою, -таюєш, затаїти, -таю, -таїш 1) затаивать, затаить; (не расска- . зыватъ, не показывать чего-нибудь — ещё) утйивать, утайть, скрывать, скрыть [Розказувала про все... Нічого не затаювала... (Шиян); Вона йому всміхнулась, він привітав її. Ніяк не затаїти їм почуття свої Тер.)]; 2) (о дыхании) затаивать, затаить Поспішала Соломія і дух затаювала (Ст.); Всі слухали мовчки і затаївши дух (Коцюб.)]. затаюватися, -т?ююся, -таюєшся, затаїтися, -таюся, -таїшся затаиваться, затаиться [Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (Н.-Лев.)]. затвердженні!1 утверждёнпый [Списки виборців складаються но кожній виборчій дільниці за формою, затвердженою Президією Верховної Ради Української РСР (Полож. про вибори)]. Ср. затверджувати. затверджений2 затверженный. Ср. затвердити. затверджеппя утверждение; ~->ня протоколу утверждение протокола. затверджування утверждение. затверджувати, -джую, -джуєш, затвердити, -джу, -дипз утверждать, утвердить [Верховна Рада У РСР обговорила і затвердила Закон про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства УРСР на 1946—1950 рр. (Рад. Укр., 1946, VIII)]; ~тн на посаді утверждать, утвердить в должности. затверджуватися, -джуюся, -джуешея утверждаться. затвердити см. затверджувати. затвердити, -джу, -дйш разг. затвердить. затверділий затвердевший, затверделый; уплотнённый [Куті колеса лунко гуркотіли по затверділій, немов кремінь, дорозі (Борз.)]. Ср. затвердіти. затверділість, -лості затверделость, затвер-. дёние; уплотнённость, уплотнение. Ср. затвердіти. затвердіння затвердение; уплотнение. Ср. затвердіти. затвердіти, -дію, -дієш и затверднути, -ну, -пеш затвердеть; (более книжно) уплотниться [Обличчя Ватутіна враз посерйознішало, піби аж затверділо (Ле і Левада)]. затвердлий см. затверділий. затверднути см. затвердіти. затвор, -ра 1) (в ружье и т. п.) спец. затвбр [Клацнув затвор гвинтівки (Куч.); Чоловік з фотоапаратом перестав, нарешті, клацати затвором (Вл.)]; 2) строит, творило; О жйти в <^>рі церк., переп. жить в затвбре. затворник церк., перен. затворник. затворництво церк., перен. затворничество. затвбршщя церк., перен. затворница [Приїхала [Барбара], замкнулася й жила затворницею (Ле)]. затворницький церк.-, перен. затвбрнический. затё союз зато [Було тісно, зате тепло (ПІер.)]. затекти см. затікати. зателеграфувати, *фую, -фуєш разг. протелеграфировать [Агент зателеграфував Герма- нові, як стоїть діло (Фр.)]. зателенькати, -каю, -каєш разг. зазвонить; забренчать; (о высоком тонком звуке) затенькать (разг.) [Коли, трохи згодом, на шляху щось закуріло... зателенькав голосний дзвінок (Мирн.)]. зателепа фам., прен. неряха, затрёпа [— Ти, в мене не спитавшись, узяла книжку! ..А, ти погана зателепо, — говорила вже сердито Навроцька (Н.-Лев.)]. зателепаний фам., прен. 1) забрызганный (грязью), вымазанный; грязный; 2) (перен. — никуда не годный) паршивый [Інші ґазди як ґазди, а він такий зателепаний, як холера (Стеф.)]. зателепатися, -паюся, -пасшея фам., прен. забрызгаться (грязью), вымазаться. зателепуватий фам., прен. неряшливый. зателіпатися, -паюся, -паєшся разг. заболтаться; (сильно раскачиваясь) замотаться. затемнений 1) прич. затемнённый [Біля під'їзду будинку міського комітету партії стояв грузовик із затемненими фарами (перекл. з Попова)]] 2) прил. перен. тёмный, неясный [Місця затемнені пояснює юрбі (перекл. Рильського)]. затемпения 1) (действие, предмет) затемнение [Любка зняла затемнення з вікон (перекл. з Фадеева)]; 2) .(астрономическое явление) прям., перен. затмение [Тарас: Дозвольте, я скажу. Професор мій сьогодні мав читати лекцію про затемнення, що незабаром відбудеться (Корн.)]. затемнити см. затемнювати. затемнитися см. затемнюватися. '1 затемніти, -иГс 1) (о наступлении темноты) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)