Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зат 135 зат безл. редк. стемнеть; разг. затемпёть [В лісі зовсім затемніло (Коцюб.)]; 2) (показаться — о чём-нибудь тёмном) затемнеть, затемнеться [Коли вдалині за- ( темніли стіною дерева, на полі прив'язав [Дмитро] коня біля груші-дички, а сам пішов на перехрестя (Ст.)]. затемпїтися, -пїється затемниться [Небо затемнілося, покрилося хмарою (Фр.)]. затемнювання затемнение. затемнювати, -нюю, -нюєш и затемнити, -няю, -няєш, затемпйти, -ню, -нйш затемнять, затемнить [Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (Фр,); Вадим не хотів, щоб навіть тінь обману затемнювала їхнє щастя (Бойч.); Хмара надулась і річ таку гуде: «..Я полечу йому [сонцю] назустріч сміло, Я здужаю його собою затемнить» (Греб.); В ньому не було нічого такого, що могло б затемнити основні прекрасні лінії його форм (Собко)]. затемнюватися, -шоється и затемнятися, -няється, затемнитися, -питься затемниться, затемниться [У вікнах було темно: в місті діяв воєнний стан, і світло затемнювалось (Смол.); Його ясний план затемнювався (Стеф.)]. затемнити см. затемнювати. затемнятися см. затемнюватися. затемрітися, -риться обл. нотемнёть, стемнеть [То вияснилося було, а то знов затемрілося (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. затенькати, -каю, -каєга разг. 1) затенькать (разг.); #зазвенёть; (не так точно) забренчать; 2) (о сердце) перен. забиться [Холодна крапелька прокотилася по щоці. Затенькало болями серце (Ле)\. затепла нар. пока теплб; разг. за'тепло. затепліти, -лїе обл. потепдёть. затермосити, -мбшу, -мосйш разг. затормошить. затерпати, -паю, -п&єш, затерпнути, -ну, -неш неметь, онеметь, занеметь, деревенеть, одеревенеть, задеревенеть; (только прям. — о руках и ногах — ещё) затекать, затечь [Все тіло якось заніміло, затерпло.. (Гонч.); Настя немов захолола, затерпла вся (Коцюб.)]. затерплий онемелый, онемевший, занемелый, занемевший, одеревенелый, одеревеневший, задеревенелый; затёкший [Похолодніло. Андрій щільніше загорнув поли піджака, підняв коміра, поворушив затерплими ногами (Бойч.)]. Ор. затерпати. затерплість, -лості онемение, онемелость, одеревенелость. затерпнути см. затерпати. затерти см. затирати. затертий затёртый; стёртый [Затерті в крижини човни піднялися (Рад. Укр., 1946, III); Над ґанком од вулиці., висіла тьмяна іржава вивіска з затертими часом та дощами словами (Головко)]. Ср. затирати 1. затертися см. затиратися. затесати см. затісувати, затесатися см. затісуватися, затикання затык&ние; вакупорка, 8акунори- вание. Ср. затикати1. затикати1 , -каю, -каєш (начать обращаться к кому-нибудь на «ты») разг. затыкать. затикати2, -каю, -касш (чем во что) начать тыкать; разг. затыкать [Вона механічно схопила шитво, нахилилась над ним і нервово затикала голкою (Коцюб.)]. затикати3 см. затикати2. затикати1, -каю, -каєш, заткнути, -ну, -ист и обл. заткати, -кало, -касш затыкать, заткнуть; (плотно закрывать отверстие чем-нибудь — ещё) закупоривать, закупорить [Він носив темні окуляри, фуфайку, вуха затикав ватою (перекл. в Чехова); Радда заткнула за пояс пістоль (перекл. з Горького); Людям рота не заткаєш (Фр,)]', *^нути за п б я б (когб) перен. разг. заткнуть за пбяс (когб); ~*ни р 6 т а (ещё грубее: пёльку, горлянку)! перен. фам. заткни рот (гбрло, глбтку)!, заткнись! затикати, -каю, -к&єш, затикати (затичу, затйчеш) (кого, что чем) утыкать, утыкивать, утыкать; (цветами и т. п. — обычно) украшать, украсить [Та й вирвемо квіточку зелененьку та й затичем Марусю молоденьку (Мил. — С л. Гр.)]. затикатися см. затикатися2. затикатися1, -кається, заткнутися, -нёться затыкаться, заткнуться; закупориваться, закупориться. Ср. затикати1. затикатися2, -к?юся, -кбсшся, затикатися, -тйчуся, -тйчегаея утыкаться, утыкиваться, утыкаться; украшаться, украситься [В саду була, рожу рвала та и ватикалася (Чуб.)]. Ср. затикати2. затилікати, -каю, -каєш обл. запиликать [Заграв, затилікав, та так дрібно та тужно <фР-))- затилкбвий техн. затылочный. затйлля 1) (задняя сторона чего-нибудь) тыл; 2) (место позади сельских дворов) обл. задвбрки, зады [їм., нічого не значило де- будь у затиллю почислити йому кості (Фр,)]. затйлок, -лка техн. затылок. затильний зйдний, тыльный [Гарне помешкання., фронт на вулицю, довкола сад, а затильні вікна виходять на міський парк (Фр.)]. , І затильник (у пулемёта) воен. затыльник. затим нар. обл. 1) потом^ [Та то я, дівчата, ватим туди біжу, бо тут з гори, так легше... (Квітка)], 2) затем, поело тогб, после этого [Iі затим пішов Тихін (Головко)]. затинати, -н&ю, -наєш, затнути и затяти, -тну, -тнеш 1) ударить, ударить, (гибким — ещё) хлестать, хлестнуть [Він в нестямці затяв коней і щез поміж деревами (Коцюб.)]; 2): <-«*нати, ^тяти карб делать варубку, сдёчать зарубку [Старий [ мовчав хвилю, поки Деркач винайшов І палицю Мотя Крума і ватяв на ній новий карб (Фр.)]', 3) (с увлечением что-нибудь исполнять) разг. зажаривать, важбрить; (преим. о пляске — ещё) откалывать, от- колбть; (о музыке несоверш. — ещё) найри- вать [Бач, бач, якої затинають? Всі разом— і хлопці й дівчата! (Вас); Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба зати- I нала (Котл.)]; О зітхання ~тпуло |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)