Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зат 137 зат затйспутпся см. затискатися. затихання затихание, утихание. затихати, -тихаю, -тихаєш, затихнути, -пу, -непі затихать, затихнуть, утихать, утихнуть; (становиться неслышным—ещё) глохнуть, заглохнуть, замолкать, замолкнуть [Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха Під владою чаруючої ночі (Л. Укр.); Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих (Шевч.); Суперечка затихла, як вітру порив (Мал.)]. затихлий затихший, утихший. затихнути см. затихати. затичка разг. затычка (разг.); (для бутылок — ещё) пробка; (для закрывания отверстия в бочках или орудиях — ещё) втулка, втычка (разг.) [Затички бахнули: шампанське полилось в чарки річкою (Н.-Лев.)]. затиш, -шу обл. затшпь; в ^шу в затиши; (перен. — ещё) в тиши [Жили ми у пущі в затишу й самотно (Вовч.)]; см. ещё затишок. затишний тихий, разг. затишный; (защищенный от ветра — ещё) безветренный; (удобный — ещё) покойный, уютный; (уединённый — ещё) укромный [Плещуть весла, гнуться щогли... Ось і пристань затишна! (Фр.)', Затишне, привітне місто Ужгород (Куч.)', Я дам тобі притулок затишний, Обороню від лютої негоди (Л. Укр.); У теплій, затишній хатині Школяр читає букваря (Мал.)]. затишність, -пості уютность; укромность. Ср. затишний. затишно предик, тихо; безветренно; покбйно, уютно [В кімнаті тепло й затишно (Шиян); Вітер рівно шумів у верховіттях, а внизу було зовсім затишно (Гонч.)]. ^ затишок, -шку затишье; (место — ещё) затшпь, затишек (обл.), укромное местечко, укромный уголок; (состояние — ещё) покой, уют [Скелі створювали затишок од вітрів (Трубл.); Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку (Коцюб.); Здавалось, що сама постать її, хода, рухи несуть у хату затишок і розраду (Коп.); Синій дим папіроски хвилював легко у теплім затишку хати (Коцюб.)]; в ^шку в затйшье, в укромном местечке (уголке); перен. в тишй [Край берега, у затишку, Прив'язані човни (Гл.); Я прагну бути з вами у затишку і спокої вашої чудової Верхівні (Риб.); Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, Як квіточку, чужу дочку (Шевч.)]. затишшя затишье [Тут наступаємо.., поволі посуваємось вперед., майже скрізь затишшя (Скляр.)]. затівати, -ваю, -ваєш, затіяти, -тію, -тієш затевать, затеять [На палубі хлопці й дівчата затівали ігрища (Ваш); Де Бо- гунова голова затіє що, там уже напевне сподівайся діла (Кач.)]. затіпатися, -в&єтьея, затіятися, -тіється затеваться, затеяться [Тут затівалася найкраща гульня, писалися сатиричні вірші на шкільні пригоди (Вас.)]. затікати, -кає, затекти, -тече затекать, затечь. затшеппй затенённый [Засвітилася маленька синя лампочка. Від цього все навколо стало трохи нереальним, ніби; затіненим (Собко)]. затінення затенение [Дуб не витримує заті- пення зверху —- при цьому він припиняє ріст або й зовсім гине (Коле, вироби, ен- цикл.)]. затінити см. затінювати. затінитися см. затінюватися. затінковий теневой. затшня разг. тень [Доспіє й сохне ягода в затінні (Мал.)]. затінок, -нку тень [Посеред житньої стерні, в затінку будки, обідали хлопці-тракто- ристи (Козач.); Стою у затінку край вікна (Вас.)]. затінювання затенение. затінювати, -нюю, -пюєш и затіняти, -няю, -няєш, затіпйти, -тіию, -тїпиш затенять, затенить [Столітні липи обабіч дороги затінюють її так, що дівчина ступає дорогою наче зеленим тунелем (Вільде); Світлий капелюшок затіняв її обличчя (перекл. з Мальцева); Він затінив очі рукою і розглядав низ річки (Туд.)]. затінюватися, -пююся, -пюєшся и затінятися, -няюся, -ияєшся, затінитися, -ті- нюся, -тіпишся затеняться, затенйться [Скаженіючи і бліднучи, Навроцький навмання сипле чергою в просвіток, що почав затінятися сірим мундиром (Ст.)]. затіняти см. затінювати. затінятися см. затінюватися. затіпати, -паю, -паєш разг. затрепать; затрясти. затіпатися, -паюся, -паєшся разг. затрястись; (забиться) заколотиться; (задрожать) затрепетать [Від радості він затіпався, як у лихоманці (Панч); Вилетів, як буря, аж двері затіпались на старих завісах (Вас); Кров прилила йому в голову; серце затіпалось (Мирн.)]. затір, -тору (в винокурении) спец. затбр. затірка род мучного кушанья [Страва була звичайна: житня затірка та картопляні товкмачі з маком (Л. Укр.)]; о дати ^ки перен. фам. дать трёпки [Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! (О., 1861, XI —Сл. Гр.)]. затісненпй обл. 1) прич. стеснённый [3 сього боку подвір'я було вузеньке, затісиене мурованим парканом (Фр.)]; 2) прил. перен. узкий [Се жінки., з дуже затісненим круговидом життєвих інтересів (Фр.)]. затісний тесноватый; тесный; (в большей степени) слишком тесный, разг. чересчур тесный [Здавалися затісними груди, не було в них місця для повітря (Риб.)]. затіснйти см. затїснювати. затісно нар. тесновато; тесно; слишком тесно; чересчур тесно [Затісно для слів таких (Важан)]. Ср. затісний. зат іс ню ват п, -нюю, -нюєш и затіснятп, -пяю, -няєш, затіспйти, -пю, -ниш обл. теснить; (сжимать — еще) стеснять, стеснить; (заставлять отступать разг. — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)