Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зат 138 зат ещё) затеснять, затеснить [Від скал, що затіснювали виплив потоку з тухольської долини, лежали вже довгі тіні (Ф/>.)Ь затісувати, -сую, -суєт, затесати, -тешу, -Тешеш затёсывать, затесать [Змахуючи срібною проти сонця сокирою, він вправно затісував кілок і тихенько наспівував (перекл. з Горького)], затісуватися, -суюся, -суєшся, затесатися, -тешуся, -тешешся 1) страд, з. (несоверш.) затёсываться; 2) (забираться куда-нибудь) разг. затёсываться, затесаться [Справді, в колону, між санним обозом, затесався віз... (Шер.)]. затія редк. затея [Відмовся, брате, від князівської затії, не з руки нам з воєводами (Ле)]. затіяний затеянный І Людині інколи щастить саме тоді, коли вона вважає, затіяну справу безнадійною (Риб.)]. затіяти см. затівати. затіятися см. затіватися. заткало, заткално разг. затычка (для трубы). затканий 1) затканный; утканный [Вода спокійно хлюпотіла внизу, заткана волохатим срібним туманом (Коп.)]; 2) сотканный. Ср. заткати1 1, 4; заткати1, -тчу, -тчеш 1) заткать; (покрыть узором — ещё) уткать [Видно було, що не встигне ще й задичавіти сад, як природа затче ці руїни під загальний килим (ІІанч)]; 2) (начать ткать) заткать; 3) заработать тканьём; 4) обл. соткать [Сама наймисли- віша ткаля не затче такої рясної плахти, як мати-природа заткала на диво людям ту широку долину! (Мирн.)]. заткати2 см. затикати1. заткатися, -тчеться заткаться; уткаться. Ср. - заткати1 1. заткнутії см. затикати1. заткнутий заткнутый; закупоренный. Ср. затикати1. заткнутися см. затикатися1. затлілий затлевший. затліти, -ліє затлеть [В її очах затліло щось наче вогник (Коб.)]. затлітися, -лісться затлеться. затнути см. затинати. затнутися см. затинатися. у зато союз разг. см. зате. затоварений торг. затоваренный. затовареність, -пості торг. затоваренность. затоварення торг, затоварений затоварити см. затоварювати. затоваритися см. затоварюватися. затоваришувати, -шую, -ніус.ш начать дружить; подружиться [Вони ще дужче затоваришували (Мирн.)]. затоварювання торг. затоваривание. затоварювати, -рюю, -рюсш, затоварити, -рю, -риш торе, затоваривать, затоварить. затоварюватися, -рююся, -рюєшся, затоваритися, -рюся, -ришся торг. затовариваться, затовариться. затовкувати, -кую, -куєш, затовкти, -вчу, -вчені кул. заправлять, заправить (толчёным салом) [Хоч бн курочку зарізала та з нею борщ зварила, а то — затовкла салом — талі годі (Мирн.)]. затовчений заправленный. затого обл. 1) нар. екбро [Бо хоч зостаріюсь затого, А ще не знаю, що роблю (Шевч.)]; 2) союз зато [Сина мали лиш одним-од- иого, як одну душу, але затого й хороший собі був (Федьк.)]. з&тока обл. скользкая покатость, где съезжают сани; (чаще мн. ч.) затоки, -ток скользкие места; іти в ^ки скользить в стброну, скользить набок, скатываться [в стброну], скатываться [набок], съезжать [в стброну], съезжать [набок] [Дорога була слизька, і сани йшли в затоки (Коцюб.)]. затока залив; (реки или озера обл. -— еще) затбк [У затоках плавали гуси й качки (Шиян)]. затокотати, -кбче и затокотіти, -котить (о сердце) заколотиться, забиться. затолбчеиий затоптанный. затолочити, -лочу, -лбчиш затоптать. затомити, -томлю, -тбмиш разг. истомить; разг. затомить. затбмість нар. разг. вместо тогб; вместо него (или неё) [— Та ми таки Христю й одберемо од вас, — сміється Галя.. — Про мене... Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість,.— одказує Грицько (Мирн.)]. затбн, -ну затбн; (о небольшом — ещё) заводь [За парком вабив світлими плесами й тихими затонами величезний ставок (Донч.)]. затои^лий затонувший [У сивім тумані та диму на світанку тьмяно бовваніли німі палацові руїни, як під водою затонулий корабель (Головко)]. затонути, -тону, -тонеш затонуть [Човен затонув на глибині вісімдесят п'ять метрів (Трубл.)]. затопити1 см. затоплювати1. затопити2 см. затопляти. затопити3, -топлю, -тбпиш (сильно ударить) вульг, заехать, съездить [Підскочив до його та як затопить у вухо (Сеидн.)]\ <^ти в мбрду (кого) събздить по мбрде (когб), влепить (залепить, закатить) оплеуху (ком^) [Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів.. Сатрапа в морду затопив (ПІезч.)]. затопитися1 см. затоплюватися1. затопитися2 см. затоплятися. затоплений1 затопленный [Настя дивилася в затоилепу грубу та тихо сиділа (Вовч.)]. Ср. затоплювати1. затоплений2 1) затбплеппый; наводнённый [Берегова стежка була затоплена і з боку моря село було одрізане од світу (Коцюб.); Міжгір'я біліли внизу, затоплені молочпими озерами туманів (Гонч.)]; 2) устремлённый. Ср. затопляти 1—2; 3) погружённый (во что) [Роз'ятрений нудьгою, затоплений в задумі, плентавсь я тихою ходою берегом річки (Коцюб.)]; 4) редк. потонувший. затбплепия затоплёпие; наводнение. Ср. затопляти 1. затоплюваний затопляемый. затбплкшапість, -пості затопляемость; наводняемость. Ср, затопляти 1. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)