Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зат 139 зат затоплювання затопление; наводнение. Ср. затопляти 1. затоплювати1, -люю, -люєш, затопити, -топлю, -топиш (о печи) затапливать, затоплять, затопить [Затопили в печі, приставили окріп на тісто {Коцюб.)], затоплювати2 см. затопляти. затоплюватися1, -люеться, затопитися, -топиться затапливаться, затопляться, затопиться. Ср. затоплювати1. затоплюватися2 см. затоплятися. затопляти, -ляю, -ляєш и затоплювати, -люю, -люеш, затопити, -топлю, -топиш 1) затоплять, затапливать (разг.), затопить; (заливать местность редк. — еще) наводнять, наводнить [Незабаром еєликі озера вогнів почали підійматися вгору, затоплюючи своїми кривавими сплесками все небо (Ст.); Ревуть хвилі й лізуть на берег, щоб все заголити (Коцюб.); Але ж до літа далеко. Скільки нопереробленої сировини збереться тут! Вона .затопить завод... (Шовк.)]; 2) (о глазах, взоре и т. п.) устремлять, устремить; рит. уст. вперять, вперить [Фархад брав часом в руки той папір І затопляв в мальоване свій зір (перекл. Бажана)', Тадеуш, теж сумний, зовсім не пив, не їв, Німий, в тарілку він свій погляд затопив (перекл. Рильського)]', 3) (только соверги.) редк. утопить [Краще б вони тебе в глибокій криниці затопили! (Вовч.)]. затоплятися, -ляюся, -ляєшся и затоплюватися, -лююся, -люєшся, затопитися,-топлюся, -топишся (в що и в чому) 1) затопляться, затапливаться (разг.), затопиться; 2) перен. обл. погружаться, погрузиться (во что) [І в міру того, як хід його ставав повільніший, він чимраз глибше затоплювався в свої думки (Фр>); Аль- б ін а., зсунула брови і затопилася в тяжкій задумі (Л. Укр.)]; 3) редк. утонуть; (сознательно) утопиться [Та й за сим словом Медвідь ба-бавх до криниці та й там і затопився (Фр.)]; 4) страд, з. (несоверш.) затопляться; затапливаться; наводняться; ср. затопляти 1. затоптаний затоптанный. затоптувати, -птую, -птуєш, затоптати, -топчу, -тбпчеш 1) затаптывать, затоптать [Кузьма Кузьмич поквапливо почав затоптувати вогнище (перекл. з О. Толстого); Як романтично віп умів оповідати.^ Про те, що раз його поранепий сохатий Ледь-ледь не затоптав (Рил.); Затоплю недолю Дрібними сльозами, Затопчу неволю Босими ногами! (Шевч.)]; 2) (о ране) разг. засыпать, засыпать, присыпать, присыпать [Харита, дихаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв'язувала ганчірками (Панч)]. затоптуватися, -птується затаптываться. затор, -ру затор; (скопление льдин — ещё) за- жора, зажор [Піонери посунули до дверей і утворили затор (Коп.)]. заторгати, -гаю, -гаєш разг. задёргать. заторготіти, -гочу, -готйш разг. застучать; загреметь [Заторготіли навперебій глухо стільці (Донч.)]. заторгувати, -гую, -гуеш разг. заторговать. заторгуватися, -гуюся, -гусшея разг. заторговаться. заторйгати, -гаю, -гаєш обл. задёргать [Заторигало щось сінешніми дверима (Вас.)]. затормошйти, -шу, -шйш затормошить [—Тихоне! — затормошив за ноги (Головко)]. заторохтіти, -хчу, -хтйш и усилит, заторохкотіти, -кочу, -котиш 1) затарахтеть [Ледве стемніло — в селі заторохтіла машина (Коп.); Заторохкотів, під'їздячи до воріт, довгий., віз (перекл. з Фадеева)]; 2) (заговорить) перен. разг. затарахтеть, затараторить, затрещать [Цить! Заторохтіла, як порожняк по дорозі! (Коцюб.); — Розкажи мені про себе, все розкажи, як я тобі, — заторохтіла Кіра капризно (Коп.); [Савка] кинувся на кпижку, ..заторохкотів, як дячок (Вас.)]. заторочити, -чу, -чит разг. прен. затаратб- рить; (повторять одно и то же) заладить [Попугаї заторочать приказки бог зна які (Л. Укр.)]. заторсати, -саю, -саєш затормошить; задёргать. заторцьовувати, -цьбвую, -цьовуєш, заторцювати, -цюю, -цюеііі заторцовывать, заторцевать. заторцьовуватися, -цьбвується заторцбвы- ваться. заточити1 см. заточувати1. заточити2 см. заточувати2. заточитися см. заточуватися1. заточка техн. заточка [По площині гребінки ходить ніж з однобічною заточкою (Колг. Укр., 1939, IX)]. заточування техн. затачивание, затбчка. заточувати1, -чую, -чуєш, заточити, -точу, -тбчиш (острить) затачивать, заточить. заточувати2, -чую, -чусш, заточити, -точу, -тбчшп (о повозке и т. п.) обл. закатывать, закатить [Заточи воза в клуню (П.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. заточуватися1, -чуюся, -чуєшся, заточитися, -точуся, -точишся (наклоняться, уклоняться и т. п.) 1) терять равновесие, потерять равновесие; пошатываться, пошатнуться; (только соверш.) покачнуться [Світ гасне в очах Гпатових, в ушах шумить, він заточується й мало не падає...,(Коцюб.); Старшина., мерщій вихопив їх [ногп] з стремен, бо кінь уже заточувався (Гонч.); Віп несподівано заточився і, коли б не підтримав політком, упав би на підлогу (Панч)]\ 2) (о санях) разг. скользить в стброну, соскользнуть в сторону [Заточуються сани (Н .-Вол. у. — Сл. Гр.)]; см. ещё затока; іти в затоки. заточуватися2, -чується страд, е. затачиваться. Ср. заточувати1. затрамбовувати, -бовую, -ббвуєш, затрамбувати, -бую, -буєш затрамббвывать, затрамбовать. затрамбовуватися, -бовується затрамббвьт- ваться. і затрамбувати см. затрамбовувати. | затрапезний уст. затрапезный. затрата затрата [Зростаюча інтенсивність І праці передбачає збільшену затрату праці |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)