Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дат 140 зат протягом одного и того самого відрізка часу (Маркс)]. затратити см. затрачати, затратитися см. затрачатися, затрачати, -чаю, -чаєш и затрачувати, -чую, -чуєш, затратити, -рачу, -ратиш 1) затрачивать, затратить [Держава затрачує величезні кошти на подання допомоги багатодітним і одиноким матерям, на виплату пенсій інвалідам Вітчизняної війни, сім'ям загиблих воїнів (Звіт ЦК КП(б)У XVII з.)] Державі довелося затратити на відбудову зруйнованого жилого фонду величезні кошти (Звіт ЦК КПРС XX з.)]; 2) обл. затеривать, затерять; уничтожать, уничтбжить; истреблять, истребить [Затративши личко чуже, ремінцем мусиш оддати (Ном.)]. затрачатися, -чаюся, -чаєшся и затрачуватися, -ч^юся, -чуєшся, затратитися, -ра- чуся, -ратишся 1) затрачиваться, затратиться [Звичайно, сама людська робоча сила иовинпа бути більш-менш розвинена, щоб затрачуватися в тій чи іншій формі (Маркс)]', 2) обл. пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть [Дивиться [гість] на той двір.., та бачить другеє: другий двір.., куди вже дорога заросла і затратилась (Вовч.)]. затрачений затраченный [..річ не може бути вартістю, не будучи предметом споживання. Якщо вона некорисна, то й затрачена на неї праця некорисна.. (Маркс)]. затрачувати см. затрачати, затрачуватися см. затрачатися, затребуваний канц. затребованный [Ками- щук зовсім тихо промовив: — Сина в мене, Григорія, поліція забрала... Попервах держали в тюрмі в Чернігові, а це затребувано у Київ (Сміл.)]. затребування канц. затребование; востребование. затребувати, -бую, -буєш канц. затребовать; востребовать. затрембітати, -бітаю, -бітаєш обл. затрубить [Вночі на верховині затрембітала трембіта (Пере.)]. затремтіти, -мчу, -мтйга задрожать; (от волнения, страха — ещё) затрепетать; (вне- запно, порывисто — ещё) вздрогнуть, дрогнуть; (сильно — ещё) затрястись, сотрястись (уст.) [Рука його затремтіла, — він не міг докінчити речепня (Фр.)\ У Павлуся радісно затремтіло серце {В. Василевська— переклад)]. затрепетати, -печу, -печеш затрепетать [Це була не звичайна усмішка: кожна зморшка, кожна риса його лиця нібито ожила й затрепетала (Шдвк.)] Уже справжній сміх затрепетав в очах Петушека (Шовк.); Очі його засяють радістю; серце затрепече в грудях вільніше... (Мирн.)]. затрепнхатися, -пихаюся, -пих?єшся затрепыхаться, забиться [— Що? — спитала Галя, серденько в неї затрепихалося, почуло, що щось є (Вовч.)]. затривожений обл. встревоженный [Злякана іі затривожена мати застигла посеред німої кімнати (Козл.)]. \ І затривожитися, -жуся, -жишся затревбжить- • ся (разг.), встревожиться [Юрко ввечері не повернувся до хати, і Мокрина затривожилась (Козл.)] У плавнях затривожилась дика птиця і довго, сумовито крякаючи, не могла заспокоїтись (Ст.)]. затрйманпіі задержанный; удержанный; замедленный. Ср. затримувати. затрймапня задержание; замедление [Там, де що не вжили заходів до затримання снігу, слід зробити це негайно (Рад. Укр., 1954, І)]. Ср. затримувати. затримати см. затримувати. затриматися см. затримуватися. затримка задержка; замедление [ Кожеп мовчки обвинувачував другого у затримці (Собко)]; без ~*кн без задержки; без замедления [Тепер транспорт працює без затримок (Рад. Укр., 1946, IV)]] за одним ^ка разг. за одним останбвка (задержка) [Лаштуються чоловіки вирушати — за одним затримка (Головко)]. Ср. І затримувати. затримування задерживание; замедление. Ср. затримувати. затримувати, -мую, -муєга, затримати, -маю, -маєш задерживать, задержать; (не отпускать, заставлять оставаться — ещё) удерживать, удержать; (не спешить с каким-нибудь действием) замедлять, замедлить [Мене затримує запах пароходного диму (Коцюб.); Треба зробити так, щоб ніщо не затримувало швидких темпів., сівби ярих культур (Рад. Укр., 1949, III)] Ворог наближався до села, на підступах до якого треба було затримати його" хоч до ранку (Панч); Марина хотіла попрощатися і йти далі, але Любов Вікторівна затримала її (Собко); Капітал затримав свої ясні, блакитні очі на цьому юнакові (Ле і Левада)]. затримуватися, -муюся, -муєшся, затриматися, -маюся, -маєшся 1) задерживаться, задержаться; замедляться, замедлиться [Він нарочито довго затримується біля криниці (Куч.)] На другу ніч., я допізна затримався в штабі (Верш.)] Прохоренко знову поглянув на всіх, на кожного зокрема, і погляд його затримався довго на кожному обличчі (Смол.)]] 2) страд, з. (несоверш.) задерживаться; удерживаться; замедляться. Ср. затримувати, затримуючий прич.у прил. задерживающий. затріпати, -паю, -паєш замахать; (крыльями— ещё) затрепыхать [Зненацька він сіпнув рукою й затріпав нею в повітрі (Донч.)] Робітники., хопилися натирати його водою, думаючи, що він умліває від задухи, але Герман., затріпав руками й ногами затріпатися, -паюся, -паєшся затрепетать, затрепыхаться; (о сердце — обычно) заколотиться [її серце затріпалося в грудях, неначе з переляку (Н.-Лев.)]. затріпотати, -почу, -почеш и затріпотіти, -почу, -потйга затрепетать; (забиться — ещё) затрепыхаться; (заколебаться от ветра — о парусах, знамёнах и т. п. —ещё) заполоскаться [Кінь затримався на кручі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)