Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зах 151 зах смітники, І суточки, А доброго нічого там І не вздріла (Гл.)]; 2) (приёмы) подходы [Привітлива розмова Мар'їна, ввічливі її заходеньки, жалісливі погляди, тепла хата — все-все здавалось Христі таким гірким та неодрадним (Мирн.)]. заходження захождение [Нас виганяли на двір. Там навчалися маршировки, всяких заходжень, поворотів, рушничних прийомів (перекл. з Новикова-ЇІрибоя)]. заходжуватися см. заходитися1. заходи1 см. захід2. | заходи2: над ^ди обл. на закате [Сонечко | було вже над заходи (Тесл.)]. заходити, -джу, -диш, зайти (зайду, зайдеш) 1) заходить, зайти; (во что — обычно) входить, войтй; (удаляться—ещё) уходить, уйти; (навещать кого-нибудь — ещё) захаживать (только несоверш.), уст., разг. жаловать, пожаловать; (о светилах — ещё) закатываться, закатиться; (врезаться, вклиниваться во что-нибудь — ещё) вдаваться, вдаться [Зараз заходьте ви збоку. А ви одійдгть у ту балку (Тич.); Не забувайте ж нашого дому, Іване Сергійовичу. Заходьте!.. (Ваш); Сонце вже заходило, під скелею залягали темні тіні (Гонч.)\ Врешті Алі, зваблений вогнями в селі, памовив грека зайти у кав'ярню (Коцюб.)\ Тарас зайшов у ворота й подався до себе нагору (Ільч.); Коли Ляля зайшла, лікар саме щось читав (Гонч.); Зайде сонце — Катерина По садочку ходить (Шевч.)]; ~»ти, ~тй вгблову (о ком) разг. ломить голову (только несоверш. — решать трудный вопрос)', (лишаться самообладания) терять, потерять голову; (сильнее) сходить, сойти с ума [Рустем заходив у голову, не спав по ночах і турбувався І (Коцюб.); Килина: Пробі, чоловіче, чи ти вже в голову зайшов, чи що? (Л. Укр.)]; <^»ти, ~т& в р о з м б в у, в суперечку, в знбспни и т. п. вступать, вступить в разговбр, в пререкания, в сношения и т. п. [Із Варкою щодня Павло бачився нашвидку. В розмову вопа не заходила (Вовч.); Павло: ..Не будемо в суперечку заходить, бо я і так нагризся з тобою за ці часи! (Тоб.)]; ^дить мова (р і ч) заходит разговбр [Убрус гаптований стелила всім земля — І річ заходила в людей про весілля (Рил.)]; за розум г^тй разг. спятить с ума; фам. рехнуться [Дурний син, та й годі! З великого ума та за розум зайшов (Мирн.)]; ум за р б з у м ^йшбв погов. ум за разум зашёл; як неї- ~-»див хто до кбго (добиваясь благожелательности и т. п.) как ни подходил (как пи подступал) кто к кому [Як старий не заходив, [Катря] нічого не говорила про себе (Вовч.)]; 2) (начинаться) наступать, наступить [Над Луганськом заходила ніч (Панч); Саме та пора дня, коли заходить присмерк (Ільч.); В найбільший розпал жнив зайшла раптом довга і нудна негода (Смол.); А ніч зайшла гарна, тиха, зоряна (Вас.)]; 3) (только соверш.: сделаться) разг. произойти [Те, що межи нами зайшло, не було непорозумінням (Л. Укр.); Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна. Часто, бував понурий, мов згризений (Фр.); її серце само віщувало, що зайшло щось недоброго (Коб.)]; ^тй и а кого разг. случиться (разг. приключиться) с кем; напасть на кого [Пропасниця лиха на пас зайшла (Фр.)]; 4) (только несоверш. — з ким) разг. связываться [Що тобі з такими заходити? (Вовч.); Ти ще зо мною заходиш? (Вовч.)]; 5) (только несоверш. — когб, що) обл. заниматься (кем, чем); заботиться (о ком, о чём), ухаживать (за кем, за чем) [Наче сина, заходив слабого Сам господар (Ф/>.I> О ^тй сльоза- м и наполниться слезами [— Що ви говорите? — сказала Маруся, і в неї очі зайшли сльозами (II.-Лев.)]; ~тй смутком и т. п. подёрнуться печалью и т. п. [її сиві., очі зайшли смутком (Л. Укр.)]. заходити, -ходжу, -ходиш заходить; (о людях — ещё) зашагать [Музика вдарила, юрба стрепенулась, та не розійшлась, а тільки заходила швидше (Л* Укр.); По селу заходили страшні вісті (Мирн.); Забринів струнний гнів. Заходили дерева і пристань (Тич.)]; <^ти ходором разг. заходить ходуном (ходенём) [Кущі бузку захитались, затріщали, заходили ходором (Вас.)]. заходитися1, -джуся, -дишся и заходжуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -хбдишся (робити що или коло чого, коло кого) приниматься, приняться (делать что или за что, за кого); браться, взяться (делать что или за что, разг. за кого); начинать, начать (делать что), заниматься, заняться (чем, редк. кем); (приступать к осуществлению чего- нибудь — в деловых стилях — ещё) предпринимать, предпринять (что) [Стара мати поралась в хаті, заходилась варити вечерю (Н.-Лев.)\ Незабаром закипів самовар, і ми заходилися пити чай (перекл. з Тургенева); Сотник: ..Ні, Настусю, Я коло тебе заходжуся Тепер, лебедонько, не так! (Шевч.)]; ^дйтися з чим заняться чем; захлопотать о чём [— Та там Давид саме з книжками заходився, — сказала котрась із дівчат (Головко); Тимчасом Гапка заходилась з вечерею, бряжчала мисками, стукала (Вовч.)]; ~*тися коло печі и т. п. начинать, начать хлонотать (соверш.—ещё захлопотать) около печи и т. п. [У хаті мати коло печі заходжується (Ле)]. заходитися2, -джуся, -дишся, зайтися (за- > іїдуся^ зайдешся) разг. ^ 1) закатываться, закатиться (чем), заходиться, зайтись (чем и от чегб); (о смехе и слезах — ещё) заливаться, залиться; (о кашле соверш. — ещё) закашляться; (только несоверш. — судорожно, задыхаясь — ещё) захлёбываться (без дополнения и чем, от чегб) [Маріора їла філоксеру, діти плакали, аж заходилися (Коцюб.); Зайшовши до хати, вона впала головою на стіл і зайшлась сльозами (Папч); Він зайшовся довгим задушливим кашлем, як кашляв сухотний швець (Панч)]; ~тйся криком расплакаться; фам. разреветься |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)