зах 153., зах що захоплено читає (Смол.)]. Ср. захоплений 5. захопливий захватывающий (волнующий); увлекательный; разг. завлекательный [Голос прорізав зал звуком захопливої мелодії (Л є)]. захопливість, -вості увлекательность. захоплювати, -люю, -люєш, захопити, -хоп- лю, -хбшші 1) (кого/ що) захватывать, захватить (кого, что); (о территории, населённых пунктах — также) занимать, занять (что); (отнимать часть чего-нибудь— ещё) отхватывать, отхватить (что); (брать силой — ещё) завладевать, Iзавладеть (кем, чем); (заставать кого-нибудь внезапно, неожиданно — ещё) застигать, застичь, разг. застигнуть (кого) [Захопивши свій зошит, Вова вийшов до столу і віддав його вчительці (Коп.); Створивши перший задунайський плацдарм і захопивши важливі міста.., війська фронту повели наступ на захід (Гонч.)\ Наче кінь степовий, вільний, дикий, Що в пісках у пустині вмирає: Захопив його вихор великий, Кінь упав і в знесиллі конає (Л. Укр.)]; 2) (распространяться на каком-нибудь пространстве, в какой-нибудь среде) захватывать, захватить, охватывать, охватить [Вся історія визвольних воєн показує нам, що коли ці війни захоплювали широкі маси, то визволення наставало швидко (Ленін)]', скільки оком ^пиш сколько глаз хватает (достанет) [Скільки оком захопиш, кінця-краю немає (Коцюб.)]', 3) (перен.: вызывать большой интерес и т. п.) захватывать, захватить, увлекать, увлечь; (всего, целиком — ещё) поглощать, поглотить; (возбуждать пыл) одушевлять, одушевить; (очаровывать) восхищать, восхитить, поражать, поразить, (только несо- верги.) восторгать [Його захоплювала робота, хотілося працювати, в голові народжувались всілякі проекти (перекл. з Шолохова); Я палко любив її і мене захоплювало все, що вона робила (перекл. з Чехова); Олеся й Еріка захопило змагання (Панч); Гордій Іванович не втратив чудової здібності линути неспокійною думкою в далекі простори. Цим він умів захопити завжди своїх учнів (Коп.)]; ця }%&я ~пйла його эта идея увлекла его; книжн. §та идея поглотила его; 4) (при подлежащих, обозначающих чувства) охватывать, охватить [Радість потроху захоплювала Данила (Еоп.); Його захопило непереможне бажання зробить йому шкоду (Коцюб.)]; 0 охоплює дух (п б д я х) захватывает дыхание (дух); (безл. — ещё) дух (дыхание) занимается [Той крик., тягне з собою тіло, захоплює дух (Коцюб.); Йому навіть подих захопило (Собко)]. захоплюватися, -лююся, -люєшся, захопитися, -хоплюся, -хбпишся 1) приходить в восхищение, прийти в восхищение, восхищаться, восхититься, приходить в восторг, прийти в восторг, (только несоверш.) восторгаться [Величезними досягненнями нашої соціалістичної Батьківщини захоплюється все прогресивне людство (Рад. Укр., І 1949, III); Це була манера розповіді старих солдатів і скромних людей — захоплюватись діями товаришів і лишати себе в тіні (Смол.)]; 2) (горячо отдаваться чему* нибудъ) увлекаться, увлечься, книжн. пленяться, плениться; (чувствовать прилив сил—ещё) одушевляться, одушевиться; (приобретать большой интерес к чему—ещё) пристращаться, пристраститься (*к чему), приохочиваться, приохотиться (к чему); (ревностно заниматься чем разг. — ещё) ударяться, удариться (во что); (влюбляться в кого уст.—ещё) прельщаться, прельститься (кем) [Я люблю цікавих людей, які вміють творити, думати і захоплюватись всім серцем (Коп.); Невгамовна, з широко відкритими на "світ очима, Олеся ше з п'ятого класу захоплювалась дослідами над рослинами (Донч.); Сергій їй подобався. Леся навіть захоплювалась ним (Козач.); Він захопився читанням і ні па І що не звертав уваги (Козач.); Олена Андріївна: ..Я захопилась ним як вченою і відомою людиною (перекл. з Чехова)]; 3) страд, з. (несоверш.) захватываться;лзаниматься; отхватываться; застигаться; захватываться, охватываться; ср. захоплювати 1—2. захоплювач техн. увлекатель. захоплююче нар. захватывающе, увлекательно; завлекательно; упоительно; поразительно. Ср. захоплюючий. захоплюючий (в значении прил.) захватывающий, увлекательный, увлекающий, разг. завлекательный; (внушающий восхищение — ещё) упоительный; (изумительный, необыкновенный — ещё) поразительный [На стадіоні закінчувалася захоплююча футбольна ^ боротьба шахтарів з столичними футболістами (Ле); Діти називали десятки важливих, цікавих і вдячних тем, на які вони чекають нових захоплюючих творів (Літ. газ., 1948, IX)]. І захорувати, -рую, -руєш обл. заболеть; разг. захворать [От завжди так, — не слухаєш- ся, бігаєш, куди непотрібно, поки захо- руєш, а потім возися з тобою! (Л. Укр.)]. захотіти, -хочу, -хочеш захотеть, пожелать [Мавка: ..Коли б могла я тільки захотіти її забути, я пішла б з тобою (Л.^Укр.)]. захотітися, -хочеться безл. захотеться; (вздуматься — ещё) заблагорассудиться [Тим- часом сонечко за хмарку закотилось, І Хлопчикові знов побігать захотілось (Гл.)]. захрабрувати, -брую, -бруєш разг. за храбриться [Ійон же як захрабрували, Живі сюди примандрували (Котл.)]. захребетник захребетник. захребетниця захребетница. захрипати, -паю, -паєш, захрипнути, -ну, -непі охрипать, охрипнуть [Віп захрип ще наприкінці першої дії, і вже з початку третьої його ніхто не чув (Смол.)]. захрипіти, -шиб, -пйш захрипеть [Опанас хотів щось сказати, але в грудях захрипіло (Куч.); Он захрипів деркач, а де — не зрозуміть (перекл. Рильського)]. І захриплий охриплый, охрипший [Вона за-
|