Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зах 15 хриплим голосом муркоче свої дівочі, І давно забуті співанки (Фр.)]. захриплість, -лості охриплость. І захрипнути см. захрпп&ти. захрокати, -каю, -каєш захрюкать [Кабан захрокав і посунув на гончака (перекл. а Л. Толстого)). захропіти, -шиб, -пйіп, захропти, -пу, -пеш захрапеть [Хтось сів на вікно і вмить захропів, хтось прихилився до стінки і дрімає (перекл. а Фурманова); Заснув Рябко, захріп, аж ожеред трясеться (Г.-Арт.); Раптом коні спинились. Захропли. Корінний несподівано звівся на диби (Шиян)]. захрумати, -маю, -масш и захрумкати, -каю, -каєш (есть с хрустом) разг. захрустеть [Чепурненько вибрала [Зінька] з ящика з'їди и насипала вівса тудп. Коні дружно захрумали (Головко)]. захрумтіти, -мтйть (издать хруст) захрустеть [Захрумтіли огірки, капуста в міцгіих зубах (Горд.)]. захрупостіти, -постить и захрупотїти, -потйть обл. захрустеть [Гравій на стежці позаду захрушшв під чиєюсь підошвою (Смол.)]. захрустіти, -рущу, -рустйш захрустеть [Захрустіло знову, стиха кашлянуло (Вас); В руках заблискотіли серпи, захрустіли тверді стебла жита (Фр.)]. захрущати, -рустйть захрустеть [Як заломить свої руки—аж пальці захрущали... . (Мирн.)]. захрюкати, -каю, -каєш захрюкать [Посунулась драбина і упала; Свиня захрюкала і — драла (Гл.)]. захрясати, -саю, -с&єш (редк.), захряснути - и захрясти, -спу, -сиеш разг. 1) запружаться, запрудиться, заполниться, запбл- ниться [Надходила осінь, але сонце пекло ще по-літпьому сильно і щовечора захрясав пляж юрбами людей (Собко); Я з гори глянув на різпобарвну юрму, якою захряс майдан (Коцюб.); Вулиці Москви захрясли людом (Панч)]; 2) (только со- ч верш.: увязнуть) захряснуть (разг.), застрять [Не минуло хвилини, як іще два танки горіли, а один — на підбитій гусениці — як повернув сюди боком, так і захряс (Головко)]. захряслий 1) запруженный, забитый [Деякий час рухалися грунтовою дорогою, захряслою козаками (Гонч.)]; 2) застрйвщий, увязший. захряснути, захрясти см. захрясати. захтіти, -хочу, -хочеш (прош. ер. захтів) обл. захотеть, пожелать [Ото їден і захтів Смоли скоштувати \Руд.)]. захтітися, -хочеться (прош. ер. захтїлось) безл. обл. захотеться [Як захтілось йому пити (Руд.)]. захукати, -каю, -каєш начать согревать дыханием; разг. задышать [Перегодя трохи, дівчина знову вскочила в хату, затупала голими ногами, червоними, як у гусака, захукала в руки {МирнМ> захурделитися, -литься завихриться^ захурч&ти, -ч^, -чйш раза. 1) вафурчбть; (о веретене — обычно) зажужжать [Захур- | зад чали мотори автомашин, загуркотіли мотоцикли, і лавиною потекли у вулицю велосипедисти (Смол.)]; 2) (о движении) разг. покатиться с шумом; полететь с шумом [Днище захурчало аж на горище (Н.-Лев.)]. зацарювати, -рюю, -рюєш зацарствовать. зацвїліш заплесневелый; зацветший [Сушить собі проти сонця Дукачі зацвілі (Руд.)]. Ср. зацвітати 2. зацвірінькати, -каю, ^ -каєш и зацвірінчати, -чу, -чйш зачирикать, зачилйкать [Зацвірінькав горобець: цвірінь! цвірінь!.. (Коцюб.); Зацвірінчала, заспівала пташина громада, яка відчула близьку весну (пепекл. а Полевого)]. зацвіркати, -каю, -каєш и зацвірчати, -чу, -чйш и усилит, зацвіркотати, -кочу, -кбчеш засверч?ть. зацвітати, -віт?ю, -вітаєш, зацвісти, -віту, -вітеш 1) (начинать цвести) зацветать, зацвести [У травні на вулицях Киева зацвітають каштани (Собко); І цвітом зацвітуть лани, Луги Дніпра й Десни (Ба- жан); Перелесник: ..О, квіти на личеньку одразу зацвіли! (Л. Укр.)]; 2) (покрываться плесенью) плесневеть, заплесневеть; разг. зацветать, зацвести [Паска була сливе порожня і всередині зацвіла (Н.-Лев.)]. зацвітйти, -вічу, -вітиш редк. расцветить; укр&сить [Вони [дівчата] внесли з собою в школу нову течію, зацвітивши школярське життя свіжими барвами (Вас.)]. зацвічений редк. расцвеченный; (сильнее) испещрённый [Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг (^Ковач.)]. зацебеніти, -нить разг. политься (сильно) [Враг проклятий ще покотиться, кров зацебенить руда (Тич.)]. зацементування спец, зацементйрование. зацементувати, -итую, -нтуєш спец. зацементировать [Коли б не мороз, що зацементував поверхню цього болота, то тут би не пройти (Трубл.)]. зацементуватися, -нтуеться спец, зацементй. роваться. зацибати, -ббю, -б&єш разг. (широкб) зашагать [Заклав руки в кишені, штани на ньому чорні, а куртка біла — і знов зацибав по луці, як чорногуз (Коцюб.)}. зацигикати, -каю, -каєш разг. запиликать [Музиканти забренькали, зацигикали, настроюючи скрипки (Донч.)]. зацитькувати, -кую, -куєш, зацитькати, -каю, -каєш разг. 1) унимать, унйть [Вона зацитькувала дітей і озиралась на вікна (Коцюб.); — Ой-ой-ой-ой! — верещав Гриць. Хлопці злякалися.. і почали Гриця зацитькувати (Фр.)]\ 2) (только соверш.: заговорить «шш» и т. п., устанавливая тишину) зацыкать, зашикать [В натоваі зацитькали: — Володя виступає, тихше! (Панч)]. зацідити, -ціджу, -цідиш вульг. хватить; съездить; свистнуть [Турн перший зацідив Енея, Що з плеч упала і керея (Котл.)]. зацікавити см. зацікавлювати. | зацікавитися см. зацікавлюватися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)