Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зац 155 зац зацікавлепий заиптерссбванпый; (выражающий интерес, любопытство — еще) любопытный [Зацікавлений хлопець поспішив за батьком стежкою через поле на Чорну гору (Фр.)\— Це чоловік з Ямищ, — пояснила Марія і обернула до чужого зацікавлений вид (Коцюб.)]; г^иий в ч 6 м у заинтересованный в чём [Довголітні гнобителі не були зацікавлені в тому, щоб трудящі Галичини були культурними (Коал.)]; <^на сторона заинтересбваниая сторона". зацікавленість, -пості заинтересбванность [В очах його промайнула якась насторожена зацікавленість (Трубл.); Така організація і техніка обліку, коли праця кожпого колгоспника обліковується окремо, зміцнює трудову дисципліну і забезпечує матеріальпу зацікавленість колгоспників у підвищенні продуктивності праці (Колг. вироби, енццкл.)]. зацікавлення интерес; (состояние — ещё) заинтересованность [Жваве зацікавлення відбилося на обличчі генерала (Собко); Прикрий Саїдів погляд показував йому неабияке зацікавлення (Ле)], ' зацікавлено нар. с интересом; заинтересованно; с любопытством (Хлопчина зацікавлено слухав (Верхи.)]. Ср. зацікавлений. зацікавлювати, -люю, -люєш, зацікавити, -влю, -виш 1) заинтересовывать, заинтересовать; (только чем — еще) занимать, занять; привлекать (чьё) внимание, привлечь (чьё) внимание [Віп зацікавлював дітей То повістками, то казками (Фр.); Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней (Коцюб.)]; 2) (привлекать выгодами) заиптересбвывать, заинтересовать. зацікавлюватися, -лгоюся, -люєгася, зацікавитися, -влюся, -витася заинтересовываться, заинтересоваться [Полковник Мартене зацікавився розповіддю молодого лейтенанта (Собко)]. заціліти, -лїю, -лГсш редк. уцелеть [Співець: ..Зібрав я все, що тільки заціліло (Л. Укр.)]. зацілувати, -лую, -луєш зацеловать [Лука ш: ..Я зацілую тебе на смерть! (Л. Укр.)]. заціпенілий оцепенелый, оцепеневший. заціпенілість, -лості оцепенелость. заціпепїнпя оцепенение [Нарешті Дорн вийшов із стану чудного заціпеніння (Собко)]. заціпеніти, -НПО, -нієт оцепенеть [Так і лежав [Юрко], заціпенівши, кожною клітинкою відчуваючи часті удари в двері (Ковач.)]. заціпити см. заціплювати. заціпитися см. заціплюватися. заціплений стиснутый [Посередині стояла Магда, велика, страшна, з заціпленими до болю зубами (Туд.)]. зацїшшй редк. оцепеневший [Блаженний муж, що йде на суд неправих І там за правду голос свій підносить, Що безтурботно в сонмищах лукавих Заціплії сумління їх термосить (Фр.)]. заціплювати, -люю, -люєш, заціпити, -плю, *пшп 1) (зубы, уста — свои) стискивать, стиснуть; (затискивать) зажимать, зажать [Вопа притисла руки ще сильніше до лиця, заціпила зуби, хотіла бути спокійною... (Коб.); Замкнув у собі своє горе, заціпив уста і дбав, бачилось, лише про одно (Фр.)]; ^ппти рот (уста, язик) кому разг. зажать- рот ком^ (заставить молчать); укоротить язык кому [Свої клопоти, праця, утома трохи заціпили язики людські (Мири.)]; 2): ~пить, ~ішло (к о м у) безл. отнимет, бтняло язык (у когб), отнимется, отнялся язык (у кого) [І — всім разом заціпило!.. (Шевч.); Голос мій засікся, мова застрягла в горлі, і мені заціпило зовсім (Смол.)]] бодай тобі г^пило вулъг. чтоб у тебя язык отнялся; (мягче) типун тебе па язык (разг.) [Микола тихо промовив: «А бодай тобі заціпило!» (Н.-Лев.)]. заціплюватися, -люється, заціпитися, -питься стискиваться, стиснуться [Губи заціпилися, аби не кричати (Стеф.)]. заціпнути, -ну, -неш разг. оцепенеть. зацмбкати, -каю, -каєш разг. зачмбкать; языком от удовольствия — ещё) защёлкать Старому добре видно було, як одразу рвонувся вперед містер Морчісон. Заметушився, заахкав, захоплепо зацмокав язиком, воднораз очима й руками обмацуючи механізм (Козач.)]. • зацокати, ^каю, -каєш зацокать; (о губах — ещё) застучать [Коли ми з Коробовим в'їхали в село і копита наших коней зацокали по камінню, перестрілка вже затихла (Верш.); Дочка подала склянку, води. Він зацокав об неї зубами (Панч)]. зацокотати, -кочу, -кбчеш и зацокотіти, -кочу, -котиш 1) усилит, зацбкать; застучать [На брукові зацокотіли підкови коней—промчав загін (Десн.)]; ер. зацокати; 2) (заговорить) затрещать, застрекотать, затаратбрить [Бадилля вона кинула геть у траву й зацокотала: Бач, що ти наробив? (Мири.);— А бач, бач,—зацокотіла пані, — які вони в тебе порозпушувані! (Вовч.)]; 3) (о пулемёте, автомате) застрочить, затрещать [Христина Архи- півна: Але чую — за селом з яру зацокотів кулемет (Корн.)\ Зацокотів кулемет. Безстрашна комсомолка розстрілювала гітлерівців в упор (Скляр.)]. зацукрований засахаренный. зацукровувати, -ровую, -рбвуєш, зацукрувати, -рую, -руєш засахаривать, засахарить. зацукровуватися, -ровується, зацукруватися, -рується засахариваться, засахариться. зацукрувати см. зацукрбвувати. зацукруватися см. зацукровуватися. зацупіти, -пію, -пієш равг. задеревенеть [Від холоду пальці зацупіли (Сл. Гр.)]. зацюкати, -каю, -каєш разг. затйпать [Дзвінко зацюкали сокири (перекл. в Панфьорова)]. зацяцькований ирон. разукрашенный (пёстро) [Підбадьорений першою вдачею, Муха Макар натяг на сухорляві плечі зацяцькований латками кожух., і, пихкаючи цигар- кою; вийшов на вулицю (Панч)]. зацькований охоти., перен. затравленный [Зацькованим звіром починає ходити швець |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)