Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зац 156 зач по підвалу (Шиян); Вона стояла, як зацькована (Гонч.)]. зацькувати, -кую, -кусш охотн., перен. затравить [Цілий ранок ми пробули в полі, зацькували двох вовків і силу вайців (перекл. в Тургенева)]. зачавкати, -каю, -каєш разг. зачавкать, зачмокать [Зашелестіла трава, зачавкало болото, — пішли вбрід невтомні партизани (Шер.)]. зачавліти, -лію, -лїеш обл. захиреть, зачбх- . нуть [Та вона таки швидко зачахла, за- чавліла (Квітка)]. зачадити, -джу, -дйш зачадить; (иногда) задымить [Це так врадувало стару циганку, що вона забелькотала щось жваво, сильно зачадила з люльки й радісно потріпала Соломію по плечах (Коцюб.)]. зачадіти, -дію, -дієш угореть. зачаїти, -чаю, -чаїш: ^^ти подих (дух) обл. затаить дыхание (дух) [Тарас, приголомшений, завмер. Дух зачаїв (Ільч.)]. зачаїтися, -чаюся, -чаїшся обл. притаиться [Обік моста зачаївся за кущем Зигмунт з кулеметом (Ковл.)]. зачалапати, -паю, -паєш и зач а пати, -паю, -паєш разг. зашлёпать, затопать [Лесь припав до землі, а тінь зачалапала по днищі струмка (Ст.); Максим ізсунувся з печі, зачапав швидко по хаті (Вас.)]. зачарований зачарбванный, заворожённый; очарованный, прельщённый, пленённый, обворожённый; околдбванный, заколдбван- ный [Ми були зачаровані величезною будівничого роботою, яку бачили скрізь, куди б не поткнулись (Смол.); Гей, одмикайтеся, простори. Сім зачарованих замків! (Рил.); Тихо в лісі.. Мов усе поснуло, мов зачароване (Коцюб.)]; ~*>ие коло а) заколдованный круг [Опинившись у глибокій балці, де стояла нашорошена тиша і всі говорили пошепки, вони почували себе ніби в зачарованому колі (Панч)]; б) лог. порочный круг. Ср. зачаровувати, зачарованість, -ності зачарбванность. зачаровано нар. зачарбванно, заворожённо; очарбванно [Стахурський зачаровано дивився на Марію (Смол.)]. Ср. зачаровувати, зачарбвувапня зачарбвывание, завораживание; очарбвывание, прельщение; околдб- вывание, заколдбвывание. Ср. зачаровувати . зачаровувати, -рбвую, -ровуєш, зачарувати, , -рую, -руєш зачарбвывать, зачаровать, завораживать, заворожить; (нравиться чем- нибудь — еще) очарбвывать, очаровать, прелыц&ть, прельстить, пленять, пленить, обвораживать, обворожить; (подчинять силе колдовства — еще) околдбвывать, околдовать, заколдбвывать, заколдовать [Петь, мов той казковий чарівник, умів зачарувати всіх (Кач.); Мавка: ..Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Л. Укр.)]. зачаровуватися, -рбвуюся, -рбвуєшся,, зачаруватися, -руюся, -руєшся 1) очарбвы- ваться, очароваться, пленяться, плениться; 2) страд, з. (несоверш.) зачарбвываться, завораживаться; околдовываться, заколдовываться; ср. зачаровувати. зачаруванпя очарование [Вся її постать дихала непередаваною силою вабливого зачарування (Трипіл.)]. зачарувати см. зачаровувати. зачаруватися см. зачаровуватися. зачастити, -чащу, -частиш разг. зачастить [Та й зачастив же! (Квітка)]. зачасу нар. редк. см. завчасно. зачати см. зачинати. зачатий 1) зачатый; 2) начатый; зачатый. Ср. зачинати 1—2. зачатися см. зачинатися. зачатковий биол., перен. зачаточный. зачаток, -тка биол.у перен. зачаток [Зачатком революційної пролетарської партії в Росії був ленінський петербурзький «Союз боротьби за визволення робітничого класу» A895 р.) E0 років КПРС)]\. с і м'я н й й ^к бот. семяпочка. зачаття зачатие. зачахлий . зачахший [Смаглі, запечені бороди, хустки, мліючи від спеки, збивалися, стовплювалися в затінку під зачахлим деревом (Горд.)]. зачахпути1, -ну, -неш (захиреть) зачахнуть, исчахнуть. зачахнути2, -хне (стать холодным) обл. простыть, остыть; разг. простынуть, остынуть, [Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс' (Сл. Гр.)]. зачванитися, -пюся, -нишся разг. зачвапить- ся, закичиться. зачевріти, -рію, -рієш обл. захиреть [Якби в - мене не було доброго товариства, то я б давно зачевріла, а може б і душею загинула (Н.-Лев.)]. зачекати, -каю, -каєш подождать, разг. обождать; (повременить — еще) погодить [Учинив «явку», сказав пароль. Добре! Тільки треба зачекати листа (Коцюб.); Зачекай ще, дідусю, не йди! Сядь у нашій громаді ,(Ф/>.I. зачеп, -пу обл. затрагивание; заигрывание [Заманеться йому, як молодому чоловікові, пожартувати з жінкою. Сумно дивитись на його зачепи! (Мирн.)]. зачепити1 см. зачіпати. зачепити2 см. зачіплювати. зачепитися1 см. зачіпатися. зачепитися2 см. зачіплюватися. ^ зачеплений 1) зацепленный, задетый; затронутый [Часом, коли лопата задзвеніла, зачеплена кимсь, або впав лом, усі жахались (Коцюб.); І знов у тумані бриніли окремі розмови, як зачеплені струни (Коцюб.)]; 2) затрбнутый; 3) затрбнутый [Лиш коли був зачеплений або вражений по-п'яному, [Андруша] тратив всю свою, йому властиву, доброту й терпеливість, хапав, що в руки попадалося (Коб.)]; 4) затрбнутый; 5) задетый; ущемлённый; 6) тронутый; О ***пий за ж и в 6 задетый за живбе. Ср. зачіпати 1—6. зачеплення1 ущемление. Ср. зачіпати 5. зачеплення* вацеплёние, зацепка. Ср. зачіп* лювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)