Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зач 157 зач зачервивіти, -вивіє зачервиветь, очервиветь. зачервонити, -пю, -ниш окрасить в красный цвет; рит. обагрить [Сонце вачервонило маківки церков (Гонч.)]. эачервопйтпея, -шбея, -нйшея закраснеться [І білий місяць у вікно загляне На повні кубки і зачервониться (Рил.)]. зачервонілий закрасневший; заалевший; зардевшийся. Ср. зачервоніти 1. зачервоніти, -нію, -нієш 1) закраснеть, закраснеться; заалеть, заалеться; (о появлении яркого цвета и румянца) зардеть, зардеться [Та й вадріма [вітер], поки неба Край зачервонів (Шевч.); — Віддай, тобі кажу! — кричала, вже зачервонівши рожею, Галя (Вас.)]; 2) (показаться — о крас- ном) закраснеть, закраснеться; заалеть, заалеться; зардеться. зачервоиітися, -ніюся, -пїєптея вакраснеться, закраснеть; заалеться, заалеть; зардеться [Захід палахкотів усе дужче, польові озера зачервонілися (Гонч.); У Грицька зачерво- ііілися щоки, уші, заблищали очі (Вас.)\ Зачервонілося на сході (пер'екл. в Оалти- кова-Щедріна)]. Ср. зачервоніти і. зачерк&тн, -к&ю, -каєш (о письме) разг. застрочить. зачерпювати, -пюю, -пюєш и зачбрпювати, зачорнити, -ню, -ниш зачернить, зачернить. зачорнюватися, -нююся, -шоєшся и зачорнюватися, зачорнитися, -нюся, -нйшея зачерняться, зачедшйться. зачерпнути см. зачерпувати. зачерпнутий зачерпнутый [Малеча хоробро плуталася поміж машинами й кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від дзшіі (Гонч.)]. зачерпнутися см. зачерпуватися. зачерпувати, -пую, -пуеш, зачерпнути, -ну, . -неш зачерпывать, зачерпнуть; (только со- верш. — ещё) почерпнуть (немного), эахлеб- н^ть (образно) [Діставши чашку з шафи, Катерина зачерпнула води з відра біля | дверей (Еоп.)]. зачерпуватися, -пуеться, зачерпнутися, -петься зачерпываться, зачерпнуться. • зачерствити, -вить очерствить. зачерствілий зачерствелый; очерствелый, очерствевший [Пізно вночі Високос і Сулак пили чай з електричного чайника, смачно гризли зачерствілі галети (Риб.); Звірине ридання прорвалося на простір на тридцять восьмому році зачерствілого життя (Ле)]. Ср. зачерствіти. зачерствілість, -лості зачерствелость; очерствелость. Ср. зачерствіти. зачерствіти, -черствію, -черствієш зачерстветь; (перен. — ещё) очерстветь, разг. очерствиться [В и ш н є в с ь к а: Давайте більше волі вашому серцю, поки воно ще не зачерствіло (перекл. в О. Островського)]. зачесаний причёсанный; зачёсанный [М а в- к а виходить з хати перебрана.., волосся гладко зачесане у дві коси (Л. Укр.)]. Ср. зачісувати. зачесання причёска (действие). зачесати1 см. зачісувати. зачесати2, -чешу, -чешеш (начать чесать) зачесать. зачесатися1 см. зачісуватися. зачесатися2, -чешуся, -чешешся (начать чесаться) зачесаться. зачйм нар. обл. почему [Нехай лишень вийде, то зараз на неї і напустяться: чому забарилась, зачим трохи дров унесла (Квітка)]. зачин, -ну лит. зачин. зачинання редк. начинание [Дні нашого бурхливого життя входять в історію людства як дати грандіозних зачинань І грандіозних завершень (Літ. гав., 1950, ЇХ)]. зачинатель, -теля зачинатель [Росія—перша країна, якій історія дала роль зачинателя соціалістичної революції.. (Ленін)], зачинателька зачинательница. зачинати, -наю, -наєш, зачати, -чну, -чнеш 1) (только соверш. — кого) зачать; 2) (что) разг. начинить, начать; разг. зачинить, зачбть [Христя боялась перша зачинати розмову; Кирило собі мовчав (Мирн.); Зачав мій Шпак пісні виводить (Гл.)]. зачинатися, -наеться, зачатися, -чпбться 1) (только соверш. — зародиться) зачаться [Уже внучата вачались, І виростуть вони колись (Шевч.)]; 2) разг. начинаться, начаться, разг. зачиниться, 8ача"ться; (о времени года или суток — ещё) наступать, наступить [Осінь вачиналася (Фр.); Коли Семен із Паньком прийшли до Грицька Олійни- кового, то вже нарада давно зачалася (Март.)]. зачинений 1) закрытый; ватвбренный, ватво-. рённый (уст.); зіпертий [Тільки жовті смужечки світла пробивались крізь шпари зачинених віконниць (Коцюб?)]; при ~*нених дверях перен. при закрытых дверях; 2) закрытый; 3) запертый. @р. зачинити 1—3. зачинити см. зачиняти, зачинитися см. зачинятися, зачинщик разг. зачинщик [Виступати проти червоних повстанців відмовився не він один. Та, як зачинщика-верховода, його тільки одного віддано до польового надзвичайного суду (Ле)]. зачинити, -няю, -няєш, зачинити, -чиню, -чиниш 1) эакрывбть, закрыть; (дверь, окна, ворота и т. п. — ещё) ватворять, затворить; (на замок и т. п. — ещё) запирать, запереть [Як там кажуть: коли з топленої хати йде, то вже й дверей не 8а- чиняє (Квітка); За ним.. Залізну браму 8ачинили (Шевч.); Ляля, накинувши халат, вийшла вслід батькові, щоб зачинити двері на засув (Гонч.)]; 2) (об учреждении и т. п.) 8акрыв?ть, закрыть [Він зумисне трохи раніше зачинив свою крамницю (Коцюб.)]; 3) (лишать свободы) запирать, ваперёть I [Тебе зачинили за грати, а твоє слово ходить по світу... (Коцюб.)]. зачинятися, -нйюся, -няєшся, зачинитися, -чинюся, -чинишся 1) закрываться, закрыться; затворяться, ватворйться; запираться, запереться [Іде в хату. Двері зачиняються (Л. Укр.); І 8нов брама зачини- І лась, Навік вачинилась Козакові (Шевч.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)