Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зач
158
зач
На мить одчинився тайник, щось
пропустив і зачинився знову (Коцюб.);
Зачинившись в своїй спальні, Олеся повиймала
з скрині свої кращі сукні... (II.-Лев.)]; 2)
закрываться, закрыться [Ще сонце не зайшло,
а вже крамниці почали зачинятись (Ко-
цюб.)]. Ср. зачинити 1—2; .3) страд, з.
(несоверш!) закрываться; затворяться;
запираться; закрываться; запираться; ср.
зачинити 1—3.
зачиркати, -каю, -каєш 1) (спичкой и т. п.)
зачиркать [Через деякий час у вітальні
з'явився Микола Іванович. Розставивши
ноги, сердито зачиркав запальничкою (пе-
рекл. з О. Толстого)]] 2) (о птицах) разг.
зачирикать; засвиристеть [Соловейко
защебетав, залящав, зачиркав (Квітка)].
зачислений вачйсленный; причисленный;
отнесённый. Єр. зачисляти.
зачислення зачисление; причисление;
отнесение. Єр. зачисляти.
зачислити см. зачисляти.
зачислитися см. зачислятися.
зачисляння зачисление; причисление;
отнесение. Ср. зачисляти.
зачисляти, -ляіо, -ляєш, зачислити, -лю,
-лиш (ким, до чого, в кого, в що) зачислять,
зачислить (кем, в когб, во что); (назначать
для несения службы — в официальном
языке — еще) причислять, причислить (к
чему); (включать что-нибудь в разряд
определённых явлений — ещё) относить, отнести
[Радіка Юркіна зачислили до бойової групи
Тюленіна (перекл. з Фадеева)].
зачислятися, -ляюся, -ляешся, зачислитися,
-люся, -лишся 1) зачисляться,
зачислиться; 2) страд, з. (несоверги.) зачисляться;
причисляться; относиться. Ср. зачисляти.
зачистити см. зачищати.
зачистка зачистка.
зачитаний 1) зачитанный [Ви' можете
бачити на веранді групку дівчат, що,
обіднявшись, посхилялись над зачитаним
номером журналу «Огонёк» (Гонч.)]; 2)
зачитанный. Ср. зачитувати 1—2.
зачитати см. зачитувати.
зачитатися см. зачитуватися.
зачитувати, -чйтую, -чйтуєш, зачитати,
-читаю, -читаєш 1) разг. зачитывать,
зачитать [Газету зачитали до дірок (Донч.)];
2) (оглашать) зачитывать, зачитать [Часом
він брав з папки якийсь папірець і
зачитував цифри (Донч.)]; 3) (только соверги.^—
о начале действия) начать читать, зачитать
[З Ватаги письма принесли, І всі тихенько
зачитали (Шевч.)].
зачитуватися, -чйтуюся,^ -чйтуєшся,
зачитатися, -чит&ося, -читаєшся зачитываться,
зачитаться [Газета чи листівка буквально
зачитується до дірок (Шиян)].
зачищання зачистка.
зачищати, -щаю, -щаєш, зачистити, -чищу,
-чистиш зачищйть, зачистить [Маковейчик
зубами зачищає кінці кабеля (Гонч.)].
зачищений зачищенный.
зачіпання 1) эадевание; затрагивание; 2)
затрагивание; 3) затрагивание; задирание; 4)
задевание; ущемление. Ср. зачіпати 1—3, 5.
зачіпати, -паю, *п&єш, зачепити, -чеплю,
-чёпиш 1) зацеплять, зацепить,
задевать, задеть; (иногда) затрагивать,
затронуть [Штурмові групи вже
зблизилися з противником па таку відстань, що
міни могли б зачіпати своїх (Гонч.); 0,
моя дитино, чи се ж я вбив тебе? Ні, ні,
мій спис не зачепив тебе... (Л. Укр.); Кайдащ
махнув рукою' й зачепив горщик на полиці
(Н.-Лев.)]; к^уля ^пйла кістку пуля
задела (затронула) кость; 2) (обращать
внимание на что-нибудь) затрагивать,
затронуть (что), касаться, коснуться (чего)
[Молоді хлопці почали зачіпати всякі
питання (Н.-Лев.)]\ 3) (приставать к кому-нибудь)
трогать, тронуть, затрагивать, затронуть;
(вызывать на драку, на ссору — еще)
задирать, задрать [Дарка Зоні перша не
зачіпала (Л. Укр.); Він навмисно не раз
підсувався Германові перед очі, зачіпав його
острими словами (Фр.)\ Проте Андрій
плекав таємну надію, що все минеться якось
і жінка не зачепить (Коцюб.,)]; 4)
(волновать) затрагивать, затронуть; 5) (оскорблять)
задевать, задеть, разг. зацеплять, зацепить;
(дурно отзываться о ком-нибудь—ещё)
прохаживаться (на чей счёт), пройтись (на чей
счёт); (наносить чему-нибуоь ущерб — еще)
ущемлять, ущемить [Все те її вже не
зачіпало (Н.-Лев.)]; 6) (только соверги. —
испортить) редк. тронуть; О ^ти (за) болюче
місце перен. задевать, задеть (за)
больное место, затрагивать, затронуть (за) боль-
пбе место [На жарти Марко ображався,
а сам мав гострий язик і вмів зачіпати
товариша за найболючіше місце (Коп.);
Катя зачепила болюче місце, висловила
затаєне хлопцеве бажання (Козач.)]; ~ти
за живё когб разг. задевать, за-»
деть (трбгать, тронуть) за живбе когб,
задевать, задеть чью слабую струнку
[Розмова дедалі жвавішала. Те, що
пропонував Мурашко, всім наболіло, кожного,
видно, зачіпало за живе (Гонч.); Давидов
скуйовдив волосся, помовчав, почуваючи,
що зачепив Макара ,за живе (перекл. з
Шолохова)] ; ^ти чиїсь інтереси
затрагивать, эатрбнуть (задевать, задеть,
ущемлять, ущемить) чьи-то интересы
[Відомий вислів говорить, що коли б
геометричні аксіоми зачіпали інтереси людей, то
вони напевно^ спростовувалися б (Ленін)].
зачіпатися, -паюся, -паєшся, зачепитися,
-чеплюся, -чёпишся 1) зацепляться,
зацепиться; (о взгляде — обычно)
останавливаться, остановиться [Що вітер повіє,
гілля поколише, Що гілка за гілочку
да й зачіпається (Чуб.); Гачок зачепився
за гілля, і вудку потім довелося Ігореві
розплутувати (Збан.); Напружений
погляд зачепився на постаті Шуріпи (Ряб.)];
2) (с кем—ввязываться в ссору, в драку)
задираться, задраться [Диякон: А як
би ж ти хотів? Так, як Нартал, із ними
зачіпатись і наражати всіх нас на
погибель..? (Л. Укр.); А Войський погляда на
Графа здалеки, Ножа убійчого приклавши
до руки: От-от зачепляться, — та нагло
у вільшині Почулись вигуки і зброї
брязкотіння (перекл. Рильського)]; 3) страо. в,

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)