зач 158 зач На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.); Зачинившись в своїй спальні, Олеся повиймала з скрині свої кращі сукні... (II.-Лев.)]; 2) закрываться, закрыться [Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись (Ко- цюб.)]. Ср. зачинити 1—2; .3) страд, з. (несоверш!) закрываться; затворяться; запираться; закрываться; запираться; ср. зачинити 1—3. зачиркати, -каю, -каєш 1) (спичкой и т. п.) зачиркать [Через деякий час у вітальні з'явився Микола Іванович. Розставивши ноги, сердито зачиркав запальничкою (пе- рекл. з О. Толстого)]] 2) (о птицах) разг. зачирикать; засвиристеть [Соловейко защебетав, залящав, зачиркав (Квітка)]. зачислений вачйсленный; причисленный; отнесённый. Єр. зачисляти. зачислення зачисление; причисление; отнесение. Єр. зачисляти. зачислити см. зачисляти. зачислитися см. зачислятися. зачисляння зачисление; причисление; отнесение. Ср. зачисляти. зачисляти, -ляіо, -ляєш, зачислити, -лю, -лиш (ким, до чого, в кого, в що) зачислять, зачислить (кем, в когб, во что); (назначать для несения службы — в официальном языке — еще) причислять, причислить (к чему); (включать что-нибудь в разряд определённых явлений — ещё) относить, отнести [Радіка Юркіна зачислили до бойової групи Тюленіна (перекл. з Фадеева)]. зачислятися, -ляюся, -ляешся, зачислитися, -люся, -лишся 1) зачисляться, зачислиться; 2) страд, з. (несоверги.) зачисляться; причисляться; относиться. Ср. зачисляти. зачистити см. зачищати. зачистка зачистка. зачитаний 1) зачитанный [Ви' можете бачити на веранді групку дівчат, що, обіднявшись, посхилялись над зачитаним номером журналу «Огонёк» (Гонч.)]; 2) зачитанный. Ср. зачитувати 1—2. зачитати см. зачитувати. зачитатися см. зачитуватися. зачитувати, -чйтую, -чйтуєш, зачитати, -читаю, -читаєш 1) разг. зачитывать, зачитать [Газету зачитали до дірок (Донч.)]; 2) (оглашать) зачитывать, зачитать [Часом він брав з папки якийсь папірець і зачитував цифри (Донч.)]; 3) (только соверги.^— о начале действия) начать читать, зачитать [З Ватаги письма принесли, І всі тихенько зачитали (Шевч.)]. зачитуватися, -чйтуюся,^ -чйтуєшся, зачитатися, -чит&ося, -читаєшся зачитываться, зачитаться [Газета чи листівка буквально зачитується до дірок (Шиян)]. зачищання зачистка. зачищати, -щаю, -щаєш, зачистити, -чищу, -чистиш зачищйть, зачистить [Маковейчик зубами зачищає кінці кабеля (Гонч.)]. зачищений зачищенный. зачіпання 1) эадевание; затрагивание; 2) затрагивание; 3) затрагивание; задирание; 4) задевание; ущемление. Ср. зачіпати 1—3, 5. зачіпати, -паю, *п&єш, зачепити, -чеплю, -чёпиш 1) зацеплять, зацепить, задевать, задеть; (иногда) затрагивать, затронуть [Штурмові групи вже зблизилися з противником па таку відстань, що міни могли б зачіпати своїх (Гонч.); 0, моя дитино, чи се ж я вбив тебе? Ні, ні, мій спис не зачепив тебе... (Л. Укр.); Кайдащ махнув рукою' й зачепив горщик на полиці (Н.-Лев.)]; к^уля ^пйла кістку пуля задела (затронула) кость; 2) (обращать внимание на что-нибудь) затрагивать, затронуть (что), касаться, коснуться (чего) [Молоді хлопці почали зачіпати всякі питання (Н.-Лев.)]\ 3) (приставать к кому-нибудь) трогать, тронуть, затрагивать, затронуть; (вызывать на драку, на ссору — еще) задирать, задрать [Дарка Зоні перша не зачіпала (Л. Укр.); Він навмисно не раз підсувався Германові перед очі, зачіпав його острими словами (Фр.)\ Проте Андрій плекав таємну надію, що все минеться якось і жінка не зачепить (Коцюб.,)]; 4) (волновать) затрагивать, затронуть; 5) (оскорблять) задевать, задеть, разг. зацеплять, зацепить; (дурно отзываться о ком-нибудь—ещё) прохаживаться (на чей счёт), пройтись (на чей счёт); (наносить чему-нибуоь ущерб — еще) ущемлять, ущемить [Все те її вже не зачіпало (Н.-Лев.)]; 6) (только соверги. — испортить) редк. тронуть; О ^ти (за) болюче місце перен. задевать, задеть (за) больное место, затрагивать, затронуть (за) боль- пбе место [На жарти Марко ображався, а сам мав гострий язик і вмів зачіпати товариша за найболючіше місце (Коп.); Катя зачепила болюче місце, висловила затаєне хлопцеве бажання (Козач.)]; ~ти за живё когб разг. задевать, за-» деть (трбгать, тронуть) за живбе когб, задевать, задеть чью слабую струнку [Розмова дедалі жвавішала. Те, що пропонував Мурашко, всім наболіло, кожного, видно, зачіпало за живе (Гонч.); Давидов скуйовдив волосся, помовчав, почуваючи, що зачепив Макара ,за живе (перекл. з Шолохова)] ; ^ти чиїсь інтереси затрагивать, эатрбнуть (задевать, задеть, ущемлять, ущемить) чьи-то интересы [Відомий вислів говорить, що коли б геометричні аксіоми зачіпали інтереси людей, то вони напевно^ спростовувалися б (Ленін)]. зачіпатися, -паюся, -паєшся, зачепитися, -чеплюся, -чёпишся 1) зацепляться, зацепиться; (о взгляде — обычно) останавливаться, остановиться [Що вітер повіє, гілля поколише, Що гілка за гілочку да й зачіпається (Чуб.); Гачок зачепився за гілля, і вудку потім довелося Ігореві розплутувати (Збан.); Напружений погляд зачепився на постаті Шуріпи (Ряб.)]; 2) (с кем—ввязываться в ссору, в драку) задираться, задраться [Диякон: А як би ж ти хотів? Так, як Нартал, із ними зачіпатись і наражати всіх нас на погибель..? (Л. Укр.); А Войський погляда на Графа здалеки, Ножа убійчого приклавши до руки: От-от зачепляться, — та нагло у вільшині Почулись вигуки і зброї брязкотіння (перекл. Рильського)]; 3) страо. в,
|