Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
з з, із, редк. зо, зі предл. 1) (с род. п.) а) с, (перед сочетанием некоторых согласных) со [Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших (Коцюб.); «Т ой, що греблі р в є»: 3 гір на долину біжу, стрибаю, рину! (Л. Укр.); З лівого боку важко лежав на землі похмурий Чатирдаг (Коцюб.); 3 того часу стала Олена дома сумна, мовчазна (Коб.); Вітер зривав зі степу хвилі куряви (Гонч.)]; з початку до кінця сначала до конца; з ранку до вечора, разг. з рання до смеркання с утра до вечера; з хви- линина хвилину с минуты на минуту; їхати з гори ехать под гору; п а- дати з гори падать с горы; б) (при обозначении предмета, изнутри которого направляется какое-нибудь действие, происходит удаление или отделение) из [3 хат висипали люди (Коцюб.)', Уже Степан із криниці Коня напуває (Шевч.); Отари вовнистих, ще не стрижених овець підганяють до сараїв просто зі степу (Гонч.); І ми стоїм на всенародній варті, — Не вирвать зброї з. нашої руки (Бажан)]; в) (при обозначении происхождения лиц; при обозначении целого, из которого выделяется часть) из [Семпроній: Образити я не хотів нікого, я тільки хтів сказати: не один з вас родину має... (Л.,Укр.)\ Ніхто з виборців не може бути внесений більше, ніж в один список виборців (Полож. про вибори)]', виберіть кого-нёбудь з вас выберите кого- нибудь из вас; він з робітників он из раббчих; г) (при обозначении места происхождения, откуда прибыл и т. п.) из; (при названиях сторон света, рек, морей, горных местностей и некоторых других) с [Чоловік з Ямищ все говорив (Коцюб.)\ З ними тут сусідила велика артіль заробітчан, що прибули десь аж із Орловщипи (Гонч.)]\ родом з Києва, з Сибіру, з степів родом из Киева, из Сибири, из степей; родом з Волги, з гір, з Кавказу, зчпівдня родом сх Волги, с гор, с Кавказа, с юга; д) (при обозначении исходного состояния, материала, составных частей) из [Русалка: ..Не може пара згинути, бо з пари знов зробиться вода (Л. Укр.); Ні, таки з пана поганий господар (Коцюб.)', Ясне намисто 3 кришталю грає і ряхтить усюди... (Л. Укр.)]\ є) (при обозначении не поверхности, а отправного пункта движения; перен.) редк. от [Русалка Польова: Глянь, моя сестро, ще хвиля гуляє з краю до краю (Л. Укр.); Борода в нього росла бахромою з самої шиї (Ільч.)\ За що покарана я? За те, що., я з Прометея походжу? (Л. Укр.)]; є) (при обозначении источника какого-нибудь явления, факта) разг. от [Чого ти з мене хочеш? (Л. Укр.); Була фабрика, а хто мав користь з неї? (Коцюб.)]; ж) (при обозначении причины действия или состояния) от; (реже) с, со [Лісовиктупає зо злості ногою (Л. Укр.)]; 3 горя с горя; з люті от ярости; з н е- терплячки от нетерпения; з нічого робити от нечего делать; з нудьги с тоскй; кричати з 66- л ю кричать от боли; плакати з радості плакать от радости; з) (при обозначении повода, основания, изредка причины какого-нибудь действия, явления) по (кому, чему); (иногда) с, из (кого, чегб) [— Турбаївців принукою в ці степи виселяли, а ми, їхні правнуки... самі вже сюди прийшли... — Самі, кажеш? Ой, чи самі, братіку, чи з доброї волі? (Гонч.)]; з дозволу по разрешению, с разрешё-' ния; з лінощів по лени; з моєї провини по моей вине; з нагоди 4 о г б по случаю чего; з н а к а з у по приказу, по распоряжению; з натури він добрий по натуре он добр; з ненависті из ненависти; з необхідності по необходимости; з особистої симпатії из (по) личной симпатии; з приводу чого, з. якого приводу по поводу чего, по какому поводу [3 найменшого приводу—за поламані граблі, за порвану косу чи за розтовчений кимось валок сіна — Гаркуша рвав і метав (Гонч.)]; з примусу по принуждению; з чуток понаслышке, по слухам; и) (при обозначении отрасли науки, деятельности, специальности, сферы какого-нибудь действия) редк. по; іспит з математики экзамен ^испытание). по математике; курс лекцій з історії народів СРСР курс лекций по истории народов СССР; література з цього питання литература по Зтому вопросу; матеріали з питань політики материалы по вопросам политики; спеціаліст з географії специалист по географии; і) при обозначении пределов распространения какого-нибудь качества или состояния передаётся твор. п. соответствующего существительного или местоимения без предлога [Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)