Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
з 2 за з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем (Л. Укр.)]; незадоволення з того недовольство тем; який він з себе? каков он соббй? [Де він живе?.. Який він з себе?.. (Коцюб.)]) ї) (при глаголах со значением смеяться, издеваться и т. п. и соответствующих существительных) над, надо [3 точки зору інтересів народу, Державна дума — най- зухваліше знущання з «народного представництва» (Ленін); Надмірно вразливий, чутливий до найменшої образи, — що вій міг протиставити грубощам панських посіпак, які тільки й шукали когось меншого, щоб поглумитися з нього! (Гонч.)]; й) редк. «— для передачи отношения части к целому — употребляется род. п. существительного без предлога [Перелес- п и к: ..Ми тобі знайдемо з папороті квітку (Л. Укр.)]; 0пРих6дьте з п б л у- д н я разг. приходите после полудня; 2) (с вин. п.) (при обозначении приблизительного количества, величины) с; (перед числительными и именами существительными со значением количества, меры — ещё) бколо; при инверсии числительного передаётся также вин. п. без предлога [Вліпили з сотеньку київ Рябку в завдаток (Г.-Арт.); Хорувала вона тяжко тижнів із три (Вовч.)]\ він б^де з мене он будет с меня; днів зб два, зб три дня два, три; заввишки з дерево высотбю с дерево; пробив з місяць пробыл с месяц (около месяца); 3) (с теор. п.) а) (при обозначении совместности; после глаголов, обозначающих взаимное действие; при обозначении субъекта состояния в безличных конструкциях; при обозначении наличия чего-нибудь у основного лица' или предмета) с; (для указания на количество составных частей, членов и т. п. уст. и фразеологически — ещё) о (чём) [Гарматний відгомін з весіннім першим громом Мішався раз у раз в одних розкатів жмут (Важан)\ 3 погодою щось діялося (Коцюб.); Під хатою в сорочці білій Сидів з бандурою в руках Старий козак (Шевч.); Лукаш виходить із сокирою й підступав до молодого грабка (Л. Укр.)]; брат з (із) с є с т р 6 ю брат с сестрбй; він людина з рбзумом он человек с умбм, он человек неглупый; загін війська з одним командиром отряд вбйска с одпйм командиром (при однбм командире); стіл з трьома" ніжками стол на (о) трёх нбжках; хліб з милом хлеб с маслом; я з г о- дйнником я при час?х; б) (при обозначении качества, характера действия, сопутствующих обстоятельств) с; (в некоторых сочетаниях — ещё) при (чём) [Мамо, не плач... Твій син піде на смерть з піднятим чолом (Коцюб.); Лукаш кидається до неї [Мавки] з покликом щастя (Л. Укр.)]; з вйшою допомбгою с вбшей пбмощыо, при вашей пбмощи, при вЗшем содействии; з допомбгою когб с пбмощыо когб, при пбмощи кого, при содействии когб; здопомбгою чогб см. допомога; з метою с целью; (реже): в целях; з таким здоров'ям с таким здорбвьем, при таком здоровье; з у м б в о ю, що... с условием, что...; при условии, что...; под условием, что...; О з кінцем місяця (когда) обл. в конце месяца [Було се з кінцем грудня, короткими, понурими днями (Коб.)]; з роками минеться с годами пройдёт; з часом со временем. за1 предл. 1) (с род. п.) при (ком, чем) (особенно при подчёркивании условия и при личных именах существительных); во время (когб, чегб) (при подчёркивании временного значения); за в с й к о ї погбди при всякой погоде; за життя (когда) при жизни [І кожний раз на голос того співу Із мбго серця квіти виростають, Оті, що ти не вмів зірвати за життя (Л. Укр.)]; за моє ї пам'яті на • моей памяти; за наших часів в наши времена [Лікар: ..От було за наших часів — Верді, Россіні... (Л. Укр.)]; за Паризької комуни во время Парижской коммуны,* при Парижской коммуне; за Пет р?а Першого (когда) при Петре Первом, во время (во времена) Петра Первого; за таких умбв при таких услбвиях; 2) (с вин. п.) а) за [На<світанку віп потай вибрався за село (Верш.); II е о- фіт-раб: А я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! (Л. Укр.); Витрати, зв'язані з проведениям виборів до Верховної Ради Української РСР, провадяться за рахунок держави (Полож. про вибори)]; взятися за роботу взяться за раббту; далёко за п і він і ч далекб за полночь; йому далёко за сброк ему далекб за сброк; купити закарббванець (за к а р б б в а н ц я) купить за рубль; по карббвандю за кіло по рублю за килб; рух за м и р движение за мир (в пользу мира); сісти за рояль сесть за рояль; б) (при обозначении предмета мысли, речи, чувства, забот и т. п.) о, (перед гласным) об, (при сочетании нескольких согласных) обо; разг. про; после глаголов вважати, визнавати/ге- реводится твор. п. существительного без предлога [Думав Давид за широчезні неоглядні простори степові (Головко); Що ж їм сидіти, згорнувши руки, чекати, щоб за них хто подбав? (Коцюб.); Верховна Рада Української РСР призначає, коли вона визнає за необхідне, слідчі та ревізійні комісії по будь-якому питанню (Конот. У РСР)]; ми чули за нього мы слышали о нём (разг. про, него); я згадую за тебе я вспоминаю о тебе; вважати за к р й щ є робити щ о предпочитать (считать лучшим) делать что; в) (в сказуемом и вообще при обозначении функции, роли) в качестве (когб, чегб); (в некоторых выражениях — ещё) как (кто, что); чаще переводится только или также твор. п. соответствующего существительного без предлога [Батько її жив перше в городі, а тепер перейшов |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)