Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

збі
1
72
абі
збігтися см. збігатися.
збіднення обеднение.
збіднити см. збіднювати.
збіднитися см. збіднюватися.
збіднілий обедневший, обеднелый;
оскуделый [Ніколи перше не думав, що світ
такий гарний, ..Як той багач збіднілий,
що підіймає з землі і цілує окраєць хліба,
колись кинутий псам (Коцюб.)]. Ср.
збідніти.
збідніння обеднение; оскудение [Робітнича
аристократія, яка боїться жертв, яка
побоюється «надто великого» збідніння під
час революційної боротьби, не може
належати до партії [Ленін)]. Ср. збідніти.
збідніти, -нію, -шеш обеднеть; (прям, книжн.
и перен. — ещё) оскудеть [Та накиньте-бо!
Ви ж тим не збіднієте (Н.-Лев.)].
збіднюванпя обеднение.
збіднювати, -нюю, -пюєш, збіднити, -пю,
-ішш обеднять, обеднить.
збіднюватися, -нююся, -нюєшся, збіднитися,
-нюся, -нищся 1) разг. прибёдниваться,
прибедняться, прибедниться (разг.),
прикидываться бедным, прикинуться бедным [От
яка вона немощна! Збіднилась — куди тобі!
Тиха та смирна (Мирн.)]; 2) страд, з. (не-
соверш.) обедняться.
збідований обл. истощённый; (утомлённый)
изнурённый [Нарада! Нарада! Нарада! Се
слово, мов чари які, прояснювало вив'ялі
збідовані лиця, кріпило мозолисті руки
{Фр.)].
збіжжя 1) хлеб [Він пролітав понад долинами,
де хвилювало золоте вбіжжя (Л. Укр.);
Сюди [в Одесу], до причалів тихої гавані,
потекло збіжжя з широких і родючих
просторів української і російської чорно-
землі (Смол!)]; 2) (вегуи) разг. пожитки
[По дворах, навантажені всяким збіжжям,
стоять|вози, готові^ в дорогу (Вао.)].
збіжний 1) сходящийся; 2) техн. совпадЗю-
* ший.
збіжність, -ності мат. сходимость.
збій (род. збою) с.-х. 1) сбой (мясной); 2)
истоптанная скотом земля.
збілілий побелевший [Небо, збіліле від
спеки, вже сивіє, мов попеліє (Л. Укр.)].
збіліти, -лїю, -лієш побелеть [Циган зразу
збілів, а його борода й волосся з чорних
стали синіми (Коцюб.)].
збілувати, -лую, -луєш спец. освежевать,
обрядить [Беруть вони ту лошицю, Теплу
ще білують... Збілували товсті стегна,
Стали та й балюють (Руд.)].
збільшений 1) прич. увеличенный;
усиленный; усугубленный, усугублённый; умнб-
женный, приумнбженныи; укрупнённый;
ср. збільшувати; 2) прил. грам,
увеличительный; ^ие і м'я увеличительное имя.
збільшеність, -пості грам, увеличйтельность.
збільшення увеличение; прибавление,
прибавка; усиление; усугубление; умножение,
приумножение; укрупнение; рост, прирост,
приращение, прибыль [В кожному
колгоспі, радгоспі, на кожному підприємстві
є можливості для збільшення
нагромаджень (Рад. Укр., 1946, VIII)]; ~ня
злочинства (злочинності) рост
преступности; ^ня с і м'ї (р о д й н и)
увеличение семьи; разг. прибавление се'
мёйства; ^ня населения рост
(увеличение, прибыль) населения. Ср.
збільшувати и збільшуватися 1.
збільшити см. збільшувати.
збільшитися см. збільшуватися.
збільшувальний увеличительный [Селяни про-
дражнили її [Зіньку] нехтувальним
прізвищем, збільшувальним назвищем —г Зіньб-
вать (Н.-Лев.)]; ~->не скло
увеличительное стекло; ~*1шй суфікс грам.
увеличительный суффикс.
збільшування увеличение; прибавление,
прибавка; усиление; усугубление; умножение,
приумножение; укрупнение. Ср.
збільшувати.
збільшувати, -шую, -шуєш, збільшити, -шу,
-шиш увеличивать, увеличить; (в
некоторых выражениях—ещё) прибавлять,
прибавить; (делать что-нибудь более
ощутительным или более мощным — ещё)
усиливать, усилить, книжн. усугублять,
усугубить; (увеличивать в числе,
количественно— ещё) множить, умножать, умнбжить,
приумножать, приумножить; (путём
объединения более мелких единиц в большие)
укрупнять, укрупнить [Металургійна
промисловість України рік у рік збільшує
виробництво металу (Хрущов); Минали роки,
збільшуючи той мур, що стояв межи двором та
селом (Коцюб.); Радгоспи значно збільшили
здачу продуктів тваринництва, картоплі й
овочів (Звіт ЦК КПРС XX з.)]; ~ти в
десять раз (вдесятеро) увеличивать,
увеличить в десять раз, удесятерять,
удесятерить; <^ ти пр о в й н у увеличивать,
увеличить (усугублять,^ усугубить) випу,
отягчать, отягчить вину.
збільшуватися, -шуюся, -шуєшся,
збільшитися, -шуся, -шишся 1) увеличиваться,
увеличиться; (об отдельных предметах
иногда — ещё) покрупнеть (разг.);
прибавляться, прибавиться; усиливаться,
усилиться; усугубляться, усугубиться;
множиться, умножиться, умножиться,
приумножаться, приумножиться; прирастать,
прирасти; укрупняться, ^укрупниться [Сила
пролетаріату в тому й полягає, що його
чисельність і згуртованість збільшується
внаслідок самого процесу економічного
розвитку.. (Ленін); Попит на чисту нафту
збільшувався раз у раз (Ф/>.); Увага хлопця
збільшується до можливих границь...
(Коцюб.)]; <^тися в чотири рази
(вчетверо) увеличиваться,
увеличиться в четыре раза, учетверяться,
учетвериться; 2) страд, з. (несоверги.)
увеличиваться; прибавляться; усиливаться;
усугубляться; умножаться, приумножаться;
укрупниться. Ср. збільшувати.
збільшувач техн. увеличитель.
збір (род. збору) 1) сбор; (действие — егие)
собирание [Забезпечити значне
підвищення врожайності і збільшення валового
збору в інших районах вирощуванням
озимої пшениці (Рад. Укр., 1947, II);
Весь край слов'янський чує крок дружин,
Які спішать на збір у Дрогичин (Бажану

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)