Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
т 173 Перша вистава дала повний збір (Смол.)]; бити на ~р воен. бить сбор; в зборі (в значении сказуемого) в сборе; т а" б і р- пий (л агерпий), піонерський ^>р лагерный, пионерский сбор [А знаєте що? ..Давайте влаштуємо зараз піонерський збір! (Донч.)]; 2) (собранные предметы и т. п.) собрание; ~*р законів собрание законов; 3) (запас продуктов, преим. молочных) спец. скопы; молбчний г^р молочные скопы. збїржа уст. извозчичья биржа (стоянка)', извозчик [Не, поскупись найняти збіржу. Мені нічого і проходитись, та треба поспішать (Квітка)]. збіржак, -ка, збіржанйк, -ка" уст. извбзчик [На зиму [Свирид] за збіржака став у хазяїна (Коцюб.); Наум зараз шатнувсь, найняв зоіржаника (Квітка)]. збірка 1) (предметов) собрание; (о статьях, стихах и т. п. — обычно) сббрник; ~*ка творів собрбпие сочинений; ~*ка в Ї р- ш і в сббрник стихбв; 2) (людей) уст. собрание; уст. схбдка [Червоний та хмурий пішов він із збірки (Мирн.)]. збірна 1) прил. см. збірний; 2) (род. збірної) сущ. спорт, сббрная. збірний 1) сббрный; (собранный из разных мест или составленный из различных частей — об отряде и т. п. — ещё) свбдный [Збудувати необхідну кількість великих заводів по виготовленню збірних залізобетонних конструкцій (Директиви XIX а. партії); Збірне місце буде коло собора, на сквері (Н.-Лев.)]; ^*па комйпда спорт. сборпая (евбдная) команда; ~ний механізм техн. сббрный механизм; 2) грам. собирательный; <^не і м'я собирательное ИМЯ. збірник сббрник; (о текстах произведений, документов и т. п. с род. п. сущ. — ещё) собрапие [Група «Визволення праці» прийняла пропозицію Леніна про видавання популярних збірників для робітників (Віогр. Леніна)]. збірно нар. собирательно. збірня обл. уст. съезжая [изба] [Селяни, скликані до збірні, сиділи купками на вигоні (Панч)]; см. также зборня 1. збірчастий еббрчатый [На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (Кундз.)]. збісити (збішу, збісиш) редк. взбесйть [Ця усмішка могла б збісити навіть святого (Кундз.)]. збіситися (збішуся, збісишся) редк. взбеситься. золакйтна-тёмний йзголуба-тёмный [По небу, зблакитна-темному, наче велетенським пензлем, наляпані були широкі смуги з рожевого золота (перекл. з Гоголя)]. зближання сближение. зближати, -жаю, -жаєш и зближувати, -жую, -жуєш, зблизити (зближу, зблизиш) 1) (кого) сближать, сблизить [Дивовижна спорідненість характерів зближала їх (Ле і Левада); Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль. Це зближувало їх, немов ріднило (Коцюб.); Те, що Данько та Валерик.разом пережили цього вечора, ще дужче зблизило і поріднило їх (Гонч.)]; 2) (до кого, до чого) обл. приближать, приблизить [Лихо, і зрада, і горе, все іх зближає до тебе G1. Укр.)]. зближатися, -жаюся, -ж&єшся и зближуватися, -жуюся, -жуєшся, зблизитися (зближуся, зблизишся) 1) (э ким) сближаться, сблизиться [Потроху Валентина Дмитрівна зближалася з місцевими вчительками (Рад. Укр., 1946, VII); Штурмові групи вже зблизилися з противником на таку відстань, що міни могли б зачіпати своїх (Гонч.); Великий друг трудящих, він [Горький] одразу ж зблизився з селянами (Рад. Укр., 1951, VI)]; 2) (до кого, до чого) приближаться, приблизиться [Ворог зближається, з'єднаймо свої сили проти нього! (Фр); Професор грізно зблизився до нього (Фр.)]. Ср. зближати 1—2. зближення сближение [Він [Пушкін] перший з російських письменників зрозумів, що велич російської літератури в її зближенні з народом (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. зближування сближение. зближувати см. зближати. зближуватися см. зближатися. зблизити см. зближати. зблизитися см. зближатися. зблизька нар. вблизи [Паровик скрикнув., криком, що зблизька видававсь гострим і блискучим, як шило (Коцюб.); Лейтенант засміявся й пішов собі, а ми роздивлялися сержанта зблизька (Янов.)]. зблиск, -ку взблеск, вспышка [Металу цокіт, автогену зблиски—Росте залізний міст через Десну (Дор.)]. зблискувати, -кує взблёскивать; (слабо) поблёскивать; сверкать [Сотнями срібних молодиків зблискують підкови на сонці (Гонч.)]. зблідлий побледневший; побледнёлый [Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця (Н.-Лев.); Володимир зводить очі на зблідлі фотографії (Куч.)]. збліднути, -ну, -неш побледнеть [Грицько устав і аж на лиці зблід (Мирн.); Червона заграва просто нас на сході зблякла й зблідла (Смол.)]. зблокуватися, -куюся, -куєшся разг. сблокироваться. зблудити, -джу, -диш и зблудйтися сбиться с пути [В себе на вежі вогонь запалила я, Милий, твого вороття сподіваючись, Хай він просвітить по морю доріженьку, Щоб не зблудив ти, з чужини вертаючись (Л. Укр.)]. зблук&ти, -каю, -каєш равг. исходить (блуждая). •<! зблукатися, -каюся, -каєшся обл. сбиться с пути. збляклий поблёкший, поблёклый [В мутному осінньому мареві зійшло жовте, зблякле й холодне сонце (Козач.)]. зблякнути, -ну, -пеш поблёкнуть [Вже в червні трава на горбах зблякла, і тільки срібний полип ріс кущами (Донч.); Небо зблякло, зорі зникли (Янов.)]. зббвтаний взболтанный. збовтати см. збовтувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)