Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
збо 174 збр збовтування взбалтывапие. I збовтувати, -втую, -втуєш, збовтати (збовтаю, збовтаєш) взбалтывать, взболтать ІСаліха дивилася в миску і зосереджено збовтувала кумис (^Десн.)]. збоєчно-буровйи: ^»ва м а ш и н а горн, сббеч- но-буровая машина. збожеволілий 1) (о ком) сошедший с ума, помешавшийся; обезумевший; 2) (о чём) разг. безумный [Збожеволілими очима [Пріська] прикро дивилася на Грицька (Мири.)]. збожеволіти, -лію, -лієш сойтй с ума; лишиться рассудка, помешаться (в умб); обезуметь; разг. трбнуться, повредиться в уме [Давно вже я збожеволів Від думок- гадок вдень і вночі (Л. Укр.)\ Перед світанком Бреус немов збожеволів (Скляр.)]. збоїни (род. збоїн) с.-х. вымолотки, сбой [Гарбузи добре силосуються з половою, збоїнами, солом'яною січкою (Колг. ви- роби, енцикл.)]. зббйка горн, сбойка. зббку нар. сббку; (перен. — обычно) со стороны [Дивлячись на цю висоту збоку, він ніколи не уявляв собі, що вона така велика (Гонч.)\ Корисно буває іноді поглянути, як збоку люди судять про нас. (Ленін)]. зболений, зболілий редк. изболевший [Здри- І гався [Петрик] і прокидався зі зболеним карбованим серцем (Черемш.); І тяжко йому невиразнії муки Серденько зболілеє стисли (Л. Укр.)\. зболчувати, -чую, -чуєш, зболтити, -лчу, -лтйш строит, сболчивать, сбо'лтйть. зббри, -рів 1) собрание; (о нескольких) собра- - ния [24 серпня 1914 року Ленін виступив у Берні на зборах місцевої групи більшовиків з доповіддю про ставленпя до війни (Віогр. Леніна); Бабуся влаштовувала в кухні надзвичайно цікаві збори, запрошуючи пити чай усіх жильців (пе- рекл. з Горького)]; 'загальні ^ри общее собрание; устанбвчі ^ри полит. ист. учредительное собрание; | кущові ~-фи кустовбе собрание; 2) (собранный материал — растений, минералов и т. п.) сборы; 3) (приготовления в путь и т. п.) сборы [Почались спішні, але спокійні збори в дорогу (Шер.)]\ 4) (на одежде) еббрки [Свита., з маленькими зборами (О., 1862, VIII — Сл. Гр.)}. збористий еббрчатый. зббрпсько разг. толпб; прен. сборище [В нестримному русі вирує розбурхано людське зборисько (Гонч.)]. зборище 1) (обычно прен.) сббрище [Великі зборища людей пригнічували його [Клима], в юрбі він внутрішньо зіщулювався й не чув своїх думок (перекл, а Горького)]; 2) (собрание) уст. сходбище [Найкращим місцем для школярських зборищ була Мар'ївка, закипутий у гаю, поблизу озера, хуторець (Вас.)]. зборка сборка. зборня ист. 1) съезжая [изба] [На зборні все було новію: свити так тіспо тулились до евпт, що мокра одежа аж парувала (Коцюб.,)]; 2) обл. [сельский] сход ІОмелько | тепер за десяцького, дядьків на зборню гукає (Пир. у. — Сл. Гр.)]. зборбзпений изборождённый. зборознити, -ню, -ниш избороздить. зборопяти, -няю, -пяєш, зборонйтп, -роню, -рониш обл. запрещать, запретить [Не збороняйте мені, мамо! Я не послухаю вас... (Вовч.)]: збороти, -рю, -реш поборбть, одолеть [Ох, нехай же хоч сонця нап'ються [троянди], поки ще їх мороз не зборов! (Л. Укр.)\ Нас нікому не збороти, воля вільному навік (Сос.)]. зборочка уменьш. сбброчка. збоченість, -пості извращённость. збочення 1) уклбн, отклонение; 2) (ненормальность в чём-нибудь) извращение; (состояние — ещё) извращённость; с т а т ё- в е <^ня половбе извращение. Ср. збочувати 1—2. 4 зббчувати, -чую, -чуєш, збочити, -чу, -чищ 1) (сходить с прямого пути) уклоняться (в стброну), уклониться (в сторону), сворачивать, свернуть, (реже) своротить; (нечаянно сходить с правильного пути — ещё) сбиваться, сбиться, (перен. разг. — также) свихнуться, соскользнуть ]Не було вже іншої стежки. Не можна вже збочувати (Риб.); Вибравшися з найбільшої сутолоки, він збочив з вулиці (Фр.)\ Не збочити ніколи! Хоч би ціною власного життя іти вперед (Дмитр.)]\ 2) (становиться противоестественным) извращаться, извратиться. збоччя собир. обл. склоны (горы или гор) [Із хат, розкинених по верхах та збоччях гір, вився клубами дим (Фр.)]- збратаппй сдружённый [Міцне братерство кревної сім'ї, Та ще міцніше — збратане боями (Дмитр.)]. збратати, -ратаю, -ратаєш сдружить [Не дивись на березу плакучу, На березі журливе є віття Нагадає тобі лихоліття, На- гада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись (Л. Укр.)]. збрататися, -ратаюся, -ратйєшся сдружиться; (реже) побрататься [І осіяна [земля моя] славою, Могутньою відвагою, Здружилася з Варшавою, Збраталася із Прагою (Мал.)]. збратненнй сдружёпный; побрат авшийся [Ідуть до щастя збратнені народи під світлим знаком молота й серпа (Сос.)]. збрехати, -решу, -решеш разг. соврать, солгать; презр. сбрехбть [А може, Хома збрехав, налякався і нічого не буде? (Коцюб.)], збривати, -ваю, -ваєш, збрити, -рию, -риєш сбривать, сбрить [Відкинув звичай він чужини, Ие збрив він бороди й усів (перекл. з Лєрмонтова)]. збридити, -джу, -диш обл. сделать противным [Так йому ті людські сльози збридили писання, що взяв та й покинув (Фр.)). збрйдитйся, -джуся, -диніся опротиветь [А старший, хоч і п'є відстояне вино, Як воду розлива, бо збридилось вопо! (перекл. Рильського)]. збриднути, -ну, -пені 1) опротиветь; 2) (стать некрасивым) обл. подурнеть. збрижитися, -житься редк. собраться в склад- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)