Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
збу 176 збу разг. обезножеть; 4) страд, а. (несоверги.) сбываться; сплавляться; изживаться; избываться; ср. збувати 1. / збуджений 1) возбуждённый; вызванный, пробуждённый; разбуженный; одушевлённый; взволнованный; разгорячённый; взвйнчен- пый; (бодрый, ^энергичный) оживлённый [Столиця готувалася до весняного першо- травневого свята, була вона збуджена, радісна, молода (Собко)]; 2) разбуженный; пробуждённый [Повні, рожеві, як діти, збуджені зі сну, плили по небі хмаринки (Коцюб.)]. Ср. збуджувати 1—2. збудженість, -ності возбуждённость. збудження 1) (действие) возбуждение; пробуждение; ср. збуджувати 1; 2) (состояние) воз бужд ение; одушевление; оживление [Від збудженпя Катерина розчервонілась (Коп.); Він усе ще переживав бій, і збудження не покидало його (Верш.)]\ ср. збуджений 1. збуджено нар. возбуждённо; с одушевлением; оживлённо [Школярі збуджено загомоніли І^Донч.)]. Ср. збуджений 1. збуджувальний возбудительный. збуджувапиы возбуждаемый. збуджуваність, -ності возбуждаемость. збуджування возбуждение; пробуждение; подстрекание; взвинчивание. Ср. збуджувати 1. збуджувати, -джую, -джуєш, збудити, -джу, -дині 1) возбуждать, возбудить; (способствовать появлению чего-нибудь — еще) вызывать, вызвать, пробуждать, пробудить, поэз. •¦ будить, разбудить (редк.), (в некоторых выражениях — также) подстрекать, подстрекнуть; (придавать силы — еще) одушевлять, одушевить; (приводить ' в состояние нервного подъёма — ещё) волновать, взволновать, книжн. горячить, разгорячить; (о нервах разг. — ещё) взвинчивать, взвинтить [На заводах загули гудки. Могутня течія звуку сирен різного тембру кликала, вимагала, збуджувала (Коп.)\ Наче сонце, освітила вона мою душу.., збудила потяг до чогось вищого, кращого (Н.-Лев.)]\ щ о ^-»дйло г у т і р- к у обл. что вызвало разговоры (толки); о чём заговорили; 2) (только соверш.: заставить проснуться) разбудить; (реже и перен.) пробудить [Мавка: А хто мене збудив? (Л. Укр.)\ А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить(Шевч?)]\ ~дйти з задуми вывести из задумчивости [За кілька хвилин тупотіння кінських ніг по твердій дорозі збудило Еменё з задуми (Коцюб.)]. збуджуватися, -джуюся, -джуєшся, збудитися, -джуся, -дишся 1) возбуждаться, возбудиться; одушевляться, одушевиться; разгорячаться, разгорячиться; взвинчиваться, взвинтиться [Вони стали радитися, збуджуючись і запалюючись одне від одного (Гонч.)]\ 2) (только соверш.) проснуться; пробудиться [Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (Руд.)\ Борис Граб/збудився, щойпо почало світати (Фр.)].'Ср. збуджувати 1^—2; 3) (возникать) пробуждаться, пробудиться [В його душі .шов збудилася попередпя тривога, коли побачив обережність незнайомого і почув, що він замкнений сам на сам із ним у тій напівтемній кімнаті (Фр.)\\ 4) страд, з. (несоверш.) возбуждаться; вызываться, пробуждаться; разгорячаться; взвинчиваться; ср. збуджувати 1. збудити см. збуджувати. збудитися см. збуджуватися. збудливий 1) возбуждающий; 2) (способный к возбуждению) возбудимый. збудливість, -вості 1) возбуждаемость; 2) возбудимость. Ср. збудливий 1—2. збудлпво нар. возбуждающе [Досада була не прикра, а якась збудливо-бентежна (Козач.)]. збудний возбуждающий [Збудний запах гарячого кулешу приємно лоскотав у ніздрях {Кач.)]. збудник возбудитель [Заразними хворобами називаються захворювання, причиною яких є живі збудники — мікроби або паразити (Колг. вироби, енцикл.)]. збудований 1) прич. построенный; выстроенный, отстроенный; возведённый, воздвигнутый; срубленный; созданный; основанный [Цеглина приросла остання, Устав « збудований завод (Дор.)]\ ср. збудувати; 2) прил. (о телосложении) сложенный [На нього дивився міцно збудований чоловік середнього росту, з розкішною бородою (Сміл.)]\ гарно (добре) ^>лий хорошо сложённый [Вона була висока на зріст і добре збудована (перекл. з Чехова)]. збудоражешш взбудораженный. збудоражити см. збудоражувати. збудоражитися см. збудоражуватися. збудоражувати, -жую, -жуєш, збудоражити, -жу, -жпш взбудораживать, взбудоражить [Несподівана новина збудоражила чумаків (Горд.)]. збудоражуватися, -жуюся, -жуєшся, збудоражитися, -жуся, -жиіпся взбудораживаться, взбудоражиться. збудуванпя постройка; возведение; создание. Ср. збудувати. збудувати, -дую, -дуєш построить; (о строениях — ещё) выстроить, отстроить, (о боль- . шом книжн., рит. — также) возвести, воздвигнуть; (о деревянном здании спец. — ещё) срубить; (не о строениях — ещё) создать; (положить начало чему—ещё) основать [Гонта мов не чує, Синам хату серед степу Глибоку будує. Та й збудував (Шевч.)\ Фабрикант! Він думає, що для нього фабрику збудують (Коцюб.); Зося вже давно збудувала в своїх думках план прийдешнього життя з Лемішковським (Н.-Лев.)]; ^ти будинок и т. п. построить дом и т. п.; (себе — ещё) построиться, разг. отстроиться. збудуватися, -дується 1) (о чём) выстроиться; воздвигнуться; ср. збудувати; 2) (о ком) построиться [Крістабель: ..Поки збудуєтесь, у нас сидіте (Л. Укр.)]. збуй обл. разбойник [Прошу, пийте, не розглядайтесь так, як би між збуїв попали (Стеф.)]. збунтований 1) взбунтовапный; взволпбвап- ш.гїі [Марта стояла на перелазі, придивляю- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)