збу 177 зва чись до збунтованого степу (Скляр.)); І [ 2) взбунтовавшийся. Ср. збунтувати и збунтуватися. збунтувати, -нтую, -нтуєш взбунтовать; (реже) взволновать. збунтуватися, -нтуюся, -птуєшся взбунтоваться [Пестила мрію про землю, а земля встала проти неї ворожа, жорстока, збунтувалась і втекла з рук (Коцюб.)]. збурений прич., прил. возмущённый; взволнованный [Вся істота була збурена почуттями, яких досі не знав (Козач.); Смуглява дівчина в задумі над морем збуреним стоїть (Тер.); —Що мені чинити, що робити?.. — бігає по хаті збурений Макар Іва нович (Коцюб.)]. Ср. збурювати. збурення астр., физ. возмущение. збурити см. збурювати. збуритися см. збурюватися. збуркати, -каю, -каєш обл. разбудить; (реже и переп.) пробудить (от чего и без такого указания) [Се правда, я сей хлопський бунт підняв, Щоб люд сей вирвать з вашої неволі, Щоб збуркати його з важкого сну (Фр.)І збурювати, -рюю, -рюєш, збурити, -рю, -рипі возмущать, возмутить; (о стихиях, страстях — ещё) волновать, взволновать; (подстрекать — ещё) возбуждать, возбудить [Малепький катер пихкотів і збурював воду (Собко); Він тепер скрізь проти панів людей збурює (Горд.); Прийшов від інспектора довго очікуваний папір, прийшов і — замість заспокоїти — збурив, сколотив її спокій (Коцюб.); Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила кров (Н.-Лев.)]. збурюватися, -рююся, -рюєшся, збуритися, -рюся, -рпшся возмущаться, возмутиться; волноваться, взволноваться [Поверхня сталі дихає, потім збурюється, і метал закипає так само, як закипає вода, — бурхливо, піняво, ключем (Собко); Вода збурилася навколо Бурового і хлюпнула через вінця (Кундз.)]. Ср. збурювати. збут, -ту эк., торг. сбыт; (обусловленный большим спросом — ещё) расхбд (разг., торг.) [Потреба в дедалі збільшуваному збуті продуктів жене буржуазію по всій земній кулі.(Комун, ман.)]. збути см. збувати. збутися см. збуватися. збутнїлий обл. вздувшийся. збутиїти, -піє обл. вздуться [Ріка збутніла, заливаючи свої веселі зелені береги (перекл. в Короленка)]. збутовий эк.у торг. сбытовбй. збучавілий затвердевший, затверделый; одеревеневший, одеревенелый; заскорузлый, закорузлый; загустевший, загустелый. Ср. збучавіти. збучавіти, -віє разг. затвердеть; одеревенеть; (стать жёстким) заскорузнуть, разг. зако- рузнугь; (о жидком, вязком) загустеть [Старі кості не ворушаться, і серце збучавіло (О., 2861, XI — Сл. Гр.)]. збуїпунати, -тую, -піуєіп редк. забушевать (Щораз, як небо запала, Постеляться тумани, Шупте блискавиці стріла, Збушують І океани, — Підземний голоо загука, Твої зворушить стіни (Граб.)]. збюрократілий обюрократившийся [Він [Ленін] закликав очистити партію від збюрократілих, нечесних, нетвердих комуністів і від меншовицьких елементів (Віогр. Леніна)]. і збюрократіти, -тіго, -тієїп обюрократиться. зваба обольщение; соблазн [Вася вже не міг встояти проти зваби (Собко)]. звабити см. зваблювати. звабитпся см. зваблюватися. звабленпй прельщённый; обольщённый; соблазнённый; увлечённый; разг. завлечённый (Алі, зваблений вогнями в селі, намовив грека зайти у кав'ярню (Коцюб.)]. звабленпя прельщение; обольщение; увлечение; завлечение. звабливий, звабніш прельстительный; обольстительный; соблазнительный; увлекательный, увлекающий, манящий; ранг, завлекательный [Там був ліс. Обрій далекий, синій, звабливий (Ільч.); Розкішно вбрані сади васлонили хати, звабп\ рясні, налиті плоди, червоні, сині, воскові, обтяжували гілля (Горд.)]. звабливість, -вості обольстительность; соблазнительность; увлекательность. звабливо, звабно нар. обольстительно; соблазнительно; увлекательно [Степан Федорович гупає його по плечу й звабливо сміється (Козач.); Звабно синіють на луках озера (Гонч.)]. зваблюпапия прельщение; обольщение. зваблювати, -люю, -люєні, звабити, -блго, -биш прельщать, прельстить; обольщать, обольстить; соблазнять, соблазнить; увлекать, увлечь; заманивать, заманить; разг. завлекать, завлечь [Спинявсь перед стовпами, читав афіші і старався вгадати, чим звабити може Фіфі, яка з себе Сесіль І котра з них краща (Коцюб.); Не могла эвабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем (Ном.)\. зваблюватися, -лююся, -люєшся, звабитися, -блюся, -бшпся прельщаться, прельститься; обольщаться, обольститься; соблазниться, соблазниться. звабний см. звабливий. зв&бнпк обольститель. звабниця обольстительница. звабно см. звабливо. зваха отва"га; решимость [1 внов мені зваги в душі прибуло, І знов я за діло, підвівши чоло! (Л. Укр.); Од його вродливого лиця, блідого і гордого, била звага молодого орла (Коцюб.)]. Ср. зважливий. звада раздбр; книжн. рйспря; разг. свЗра ІКиньмо звади й^свари, все, що роз'єднало пас (Фр.); Нехай не буде чвар і звад між нас (перекл. Бажана)]; л^чча с о л б- м'яна згбда, як золоти ~да поел (Ном.) худбй мир лучше дбброй ссбры. і зважання (на кбго, на що) внимание (к кому, к чему), учйтывание (чегб). зважати, -жаю, жбєгп, зважити, -жу, -жпіп (на кбго, на що) 1) принимать во иниМа'- ние, принять во внимание (что), уч"иты- 12—38.)
|