Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

збу
177
зва
чись до збунтованого степу (Скляр.)); І
[ 2) взбунтовавшийся. Ср. збунтувати и
збунтуватися.
збунтувати, -нтую, -нтуєш взбунтовать;
(реже) взволновать.
збунтуватися, -нтуюся, -птуєшся
взбунтоваться [Пестила мрію про землю, а земля
встала проти неї ворожа, жорстока,
збунтувалась і втекла з рук (Коцюб.)].
збурений прич., прил. возмущённый;
взволнованный [Вся істота була збурена
почуттями, яких досі не знав (Козач.);
Смуглява дівчина в задумі над морем збуреним
стоїть (Тер.); —Що мені чинити, що
робити?.. — бігає по хаті збурений Макар Іва
нович (Коцюб.)]. Ср. збурювати.
збурення астр., физ. возмущение.
збурити см. збурювати.
збуритися см. збурюватися.
збуркати, -каю, -каєш обл. разбудить; (реже
и переп.) пробудить (от чего и без такого
указания) [Се правда, я сей хлопський
бунт підняв, Щоб люд сей вирвать з вашої
неволі, Щоб збуркати його з важкого сну
(Фр.)І
збурювати, -рюю, -рюєш, збурити, -рю,
-рипі возмущать, возмутить; (о стихиях,
страстях — ещё) волновать, взволновать;
(подстрекать — ещё) возбуждать,
возбудить [Малепький катер пихкотів і
збурював воду (Собко); Він тепер скрізь проти
панів людей збурює (Горд.); Прийшов
від інспектора довго очікуваний папір,
прийшов і — замість заспокоїти — збурив,
сколотив її спокій (Коцюб.); Та дума
блискавкою мигнула в його голові, збурила
кров (Н.-Лев.)].
збурюватися, -рююся, -рюєшся, збуритися,
-рюся, -рпшся возмущаться, возмутиться;
волноваться, взволноваться [Поверхня
сталі дихає, потім збурюється, і метал
закипає так само, як закипає вода, —
бурхливо, піняво, ключем (Собко); Вода
збурилася навколо Бурового і хлюпнула
через вінця (Кундз.)]. Ср. збурювати.
збут, -ту эк., торг. сбыт; (обусловленный
большим спросом — ещё) расхбд (разг.,
торг.) [Потреба в дедалі збільшуваному
збуті продуктів жене буржуазію по всій
земній кулі.(Комун, ман.)].
збути см. збувати.
збутися см. збуватися.
збутнїлий обл. вздувшийся.
збутиїти, -піє обл. вздуться [Ріка збутніла,
заливаючи свої веселі зелені береги
(перекл. в Короленка)].
збутовий эк.у торг. сбытовбй.
збучавілий затвердевший, затверделый;
одеревеневший, одеревенелый; заскорузлый,
закорузлый; загустевший, загустелый. Ср.
збучавіти.
збучавіти, -віє разг. затвердеть; одеревенеть;
(стать жёстким) заскорузнуть, разг. зако-
рузнугь; (о жидком, вязком) загустеть [Старі
кості не ворушаться, і серце збучавіло
(О., 2861, XI — Сл. Гр.)].
збуїпунати, -тую, -піуєіп редк. забушевать
(Щораз, як небо запала, Постеляться
тумани, Шупте блискавиці стріла, Збушують І
океани, — Підземний голоо загука, Твої
зворушить стіни (Граб.)].
збюрократілий обюрократившийся [Він
[Ленін] закликав очистити партію від
збюрократілих, нечесних, нетвердих комуністів
і від меншовицьких елементів (Віогр.
Леніна)]. і
збюрократіти, -тіго, -тієїп обюрократиться.
зваба обольщение; соблазн [Вася вже не
міг встояти проти зваби (Собко)].
звабити см. зваблювати.
звабитпся см. зваблюватися.
звабленпй прельщённый; обольщённый;
соблазнённый; увлечённый; разг. завлечённый
(Алі, зваблений вогнями в селі, намовив
грека зайти у кав'ярню (Коцюб.)].
звабленпя прельщение; обольщение;
увлечение; завлечение.
звабливий, звабніш прельстительный;
обольстительный; соблазнительный;
увлекательный, увлекающий, манящий; ранг,
завлекательный [Там був ліс. Обрій далекий,
синій, звабливий (Ільч.); Розкішно вбрані
сади васлонили хати, звабп\ рясні,
налиті плоди, червоні, сині, воскові,
обтяжували гілля (Горд.)].
звабливість, -вості обольстительность;
соблазнительность; увлекательность.
звабливо, звабно нар. обольстительно;
соблазнительно; увлекательно [Степан
Федорович гупає його по плечу й звабливо
сміється (Козач.); Звабно синіють на
луках озера (Гонч.)].
зваблюпапия прельщение; обольщение.
зваблювати, -люю, -люєні, звабити, -блго,
-биш прельщать, прельстить; обольщать,
обольстить; соблазнять, соблазнить;
увлекать, увлечь; заманивать, заманить; разг.
завлекать, завлечь [Спинявсь перед стовпами,
читав афіші і старався вгадати, чим
звабити може Фіфі, яка з себе Сесіль І котра
з них краща (Коцюб.); Не могла эвабити
калачем, а потім тяжко було відбити
бичем (Ном.)\.
зваблюватися, -лююся, -люєшся, звабитися,
-блюся, -бшпся прельщаться, прельститься;
обольщаться, обольститься; соблазниться,
соблазниться.
звабний см. звабливий.
зв&бнпк обольститель.
звабниця обольстительница.
звабно см. звабливо.
зваха отва"га; решимость [1 внов мені зваги
в душі прибуло, І знов я за діло, підвівши
чоло! (Л. Укр.); Од його вродливого лиця,
блідого і гордого, била звага молодого
орла (Коцюб.)]. Ср. зважливий.
звада раздбр; книжн. рйспря; разг. свЗра
ІКиньмо звади й^свари, все, що роз'єднало
пас (Фр.); Нехай не буде чвар і звад між
нас (перекл. Бажана)]; л^чча с о л б-
м'яна згбда, як золоти ~да
поел (Ном.) худбй мир лучше дбброй
ссбры. і
зважання (на кбго, на що) внимание (к кому,
к чему), учйтывание (чегб).
зважати, -жаю, жбєгп, зважити, -жу, -жпіп
(на кбго, на що) 1) принимать во иниМа'-
ние, принять во внимание (что), уч"иты-
12—38.)

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)