Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зви 186 вві жменю та кидати в рот (Коцюб.)]; з а давньою <«*кою по старой привычке, по старой памяти; стати (зробити с я) г^кою стать (сделаться) привычкой, войтй в привычку; це не є його ~ка (^кою) бто не в его привычках, это но входит в его привычки, не в его обычае. звичний привычный; (всегдашний, не новый) обычный; (бывавший прежде — ещё) бывалый [Все те Остапові було давно знайомим і звичним (Козач.)]; о-»пий рух привычное движение [Валя підійшла, сіла біля Мирона, звичним рухом взяла його руку й мовчки, зосереджено відраховувала пульс (Коп.)]. звичність, -пості привычность; обычность. Ср. звйчшш. звично нарч привычно [Пролунав танкістам команда, екіпажі ввичпо сядуть в машини (Гонч.)]. звиш предл. обл. сверх [А що йому вдалося взяти звиш тої ціни — се його (Фр.)]. звищатп, -щу, -щйщ обл. завизжадъ; (испустить короткий звук) взвизгнуть. звівати см. звіювати. ^ звід (род. зводу) 1) (у колодца) журавль [Тихо зарипить звід десь біля колодязя (Головко)]; 2) (кодекс) свод; звід з а к 6- н і в свод закбяов; 3) техн. взвод; 4) архт. редк. свод [Перед очима — невідоме, чуже місце, зводи якогось сумного храму, які бачиш тільки в снах (Вас.)]; 5) (в оружии) взвод; к у р б к на зводі нурбк на взвбде. звіданий испытанный; изведанный [Дивне, ще ніколи не звідане хвилювання не йоки- - дало Сергія (перекл. а Бабаевськоео)]. Ср. звідувати. звідати см. звідувати. звідатися см. звідуватися. звіддалеки, звіддалі (редк.), звіддалік, звіддаля нар. разг. 1) издали; издалека^ издалёка [Твердиня навіть звіддалі Здавалась справжнім небом на землі (перекл. Бажана); Б'ють гармати звіддалік (Церв.); Десь звіддаля прилинув відлунок дитячого плачу (Смол.)]; 2) издалека; издалёка [Крізь гори й доли він звіддалеки Провів в басейн чудесні арики (перекл. Бажана)]. Ср. здалека 1—2. звіди, -дів, звідшш, -дин обл. разведка [Хто сьогодні виїхав на звіди? ^Кач.)]; п і- т й н а <^ди (~дини) пойти разведать (разузнать, на разведку) [Чую, і тут і там в вже колгоспи, а в сусідніх Розтоках люди ще таки з першої радянської осені працюють артільно. Пішов я весною на 8ВІДИНИ (Коал.)]. звідки нар. откуда; (на основании чего — при вопросе — еще) почём (равг,) [Він знав, куди і звідки річка йде і хто від чого хворий (Л. Укр.); А ти звідки знабш? (Коцюб.)]; лемб (н є м 6 є) л-ки неоткуда. звідки-небудь нар. откуда-нибудь, откуда-либо. звідкись нар. 1) откуда-то; (внезапно ~ ещё) откуда ни возьмись (равз.) [Звідкись припала охота до праці, десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.); Руді хвилі котилися звідкись із високих гір у незнайоме і далеке море (Гонч.)]; 2) откуда-нибудь, откуда-либо; ~->сь т а дістану откуда-нибудь (откуда-либо) да достану. звідкіля, звідкіль нар. откуда, уст. отколе, откбдь; (на основании чего — при вопросе— ещё) почём (разг.) [Ешелон зупинився на роз'їзді, звідкіля розходилися колії (Панч); — Звідкіля ти знаєш? — спитав його Федоров (Шер.); — Маріб, звідкіль вітер вів? — зачепив її Гаврилко (Коцюб.)]. звідкілясь, звідкільсь нар. і) откуда-то [Похмурий, вже літній боєць' витяг звідкілясь флягу, побовтав її (Собко); Зразу ж од степу.. вигін — ярмарківня — широко розлігся. Цілий табун вітряків прилетів звідкільсь і спустився отут (Головко)]; 2) откуда-нибудь, ( откуда-либо. звідкіль см. звідкіля. звідкільсь см. звідкілясь. звідний1 1) своднбй; 2) мат. приводимый. звідний2 техн. взводной. звідник сводник; (кто совращает или совратил кого) совратитель. звідникувати, гкую, -куещ свбдничать, звідництво сводничество; займатися г^вом заниматься сводничеством, свбдни- чать. звідниця сводница, свбдня; совратительница. Ср. звідник. звідницький евбднический. звідність, -ності мат. приводимость. звідбмлеиня уст. 1) сообщение [Варта низова з Дніпра шле звідомлення, що посол турецького султана Осман-ага минув сторожові лінії (Риб.)]; 2) отчёт. звідси, звідсіля^, звідсіль нар. отсюда; уст. отсель, отселе [Звідси не видно«ні моря яспбго, Гомону з міста не чутно гучпбго (Л. Укр.); І він іде звідсіль без розпачу і страху (Бажан)]. звідтам (обл.), звідти, звідтіля, звідтіль нар. оттуда; уст. оттоль, оттбле [Кулі падали на ратушевий дах та котилися, звідтам униз (Фр.); Видко звідти всі гори, Неба широкий намет і далеке є море (Л. Укр.); Вони наперед вирішили зразу простувати на ринок і звідтіля починати свої пошуки (Смол.); ,Цокія заглянула під мисник і добула звідтіль сховану пляшку горілки [Козач.)]. звідувати, -дую, -дуєш, звідати, -даю, •даєш редк. испытывать, испытать; рига. изведывать, изведать [На неї найшла та дівоцька жартівливість, якої вона давно вже не звідувала (Мирн.); На жаль, йому не довелося звідати до кінця всю насолоду чарівних пригод (Кач.)]< звідуватися, *дуюся, -дуєшся, звідатися, -даюся, -даєшся обл. осведомляться, осведомиться. звідусіль, звідусюди нар. отовсюду, со всех сторон [Тисячі вогнів трасуючих куль, прошиваючи темряву, помчали звідусіль на перевал (Гонч.); В башкирських горах я стояв. Урал дививсь на мене грізно звідусюди (Тич.)]. звідцп, звідціля^, звідціль нар. отсюда; уст. отсель, отселе [Біжать люди і звідціль, і звідтіля (Головко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)